КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Кінця XVIII – початку ХІХ століттяТема 6. Основні ідеї німецької філософії
Абсолют (за Ф. Шеллінґом) – категорія для позначення першооснови світу, в якій взаємоврівноважені раціональний та ірраціональний елементи. Розгортання всесвіту здійснюється через ірраціональну волю як темну нерозумну силу, що містить творчу енергію.
Абсолютна ідея (в філософії Геґеля) – 1) основа світу природи і людини; 2) зміст абсолютного знання, розуму, що становить сутність Абсолютного духу.
Абсолютний дух – у філософській системі Геґеля кінцевий етап розвитку Світового духу, який проходить через проміжні етапи до абсолютного знання як своєї самосвідомості у формі мистецтва, релігії та філософії.
Антропологізм Л. Фоєрбаха – позиція, згідно з якою, природознавство є універсальною наукою про людину.
Антропологічний принцип – підхід до людини як продукту природи, історії і спілкування, але поза її соціальними сферами життєдіяльності. Соціальні взаємини замикаються на відношення між «Я» і «Ти».
Апріорі – до всякого досвіду.
Відвласнення (у філософії Геґеля) – категорія для позначення виникнення речей, явищ світу природи та суспільства з істотності духу як його переходу в інше буття, щоб у цій іншій невласній формі пізнати себе у «своєму іншому».
Діалектика у Геґеля – механізм саморозгортання Світового розуму через протилежності. Це такий рух через взаємодію протилежностей, що обіймає собою і сферу духу і природи, бо природа і дух є відвласнення і повернення до себе Світового розуму.
Ідеї трансцендентні (за І. Кантом) – поняття у розумі людини, що не зумовлені чуттєвим досвідом, тому вони не можуть бути прообразом реальних об’єктів.
Ідеї іманентні (за І. Кантом) – поняття як форма знання цілого, що передує частинам і містить умови для визначення кожної частини та їх взаємовідношень.
Категорії розсудку (в гносеології І. Канта) – апріорні форми суджень, що є синтезами або способами дії, яким ми несвідомо підпорядковуємо чуттєві дані. Кант виокремлює: категорії кількості, якості, відношення, модальності.
Категоричний імператив – в етиці Канта – безумовний моральний закон поведінки і вчинків кожної людини. Його основна вимога – ставитися до людини як до мети, а не як до засобу.
Коперніканський переворот в теорії пізнання – якщо до Канта процес пізнання розглядали як шлях від емпіричного об’єкта до свідомості суб’єкта, то Кант навпаки стверджує, що наша свідомість сама вбачає в предметах те, чим вони нам стають потрібними.
Ноумен – поняттяу філософії Канта, для позначення межі пізнання, яке базується на чуттєвому досвіді; сутність речі, явища, яка принципово непізнавана. Об’єктивний дух (за Геґелем) – етап саморозгортання Світового розуму у формі всієї сукупності суспільного життя та його розвитку у вигляді всесвітньої історії. Принцип історизму у природознавстві – визнання існування природи як процесу безперервного становлення за іманентними законами еволюції (наприклад, теорія Канта-Лапласа).
Річ для нас – У Канта – річ, як вонадана людині у чуттєвості.
Річ у собі – 1)реальність, недосяжна чуттєвому досвіду людини, річ, якою вона є сама з себе; 2) також – предмет поза межами досвіду (Бог, безсмертя).
Свобода (за Геґелем) – вияв суб’єктивним духом власної необхідності пізнавати, що по суті є самовиразом активності Світового розуму, який нічим зовнішньо не обмежується, а отже скрізь і в усьому є собою.
Суб’єктивний дух (за Геґелем) – прояв Світового розуму в людській душі, свідомості та самосвідомості.
Трансцендентальна філософія – термін, введений Кантом, для позначення системи понять і принципів свідомості пов’язаних з чуттєвими предметами і через це здатних бути підтвердженими в досвіді.
Трансцендентальне – термін у філософії Канта, який означає знання, що існує до всякого досвіду і є підставою для досвідного пізнання (категорії розсудку).
Трансцендентний – у Канта – те, що є за межами можливого досвіду.
Феномен – явище, як факт чуттєвості людини.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 384; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |