ПЕРЕДМОВА. Ця книга укладена на основі публікацій, здійснених автором з актуальних

Ця книга укладена на основі публікацій, здійснених автором з актуальних

проблем розвитку освіти України, тематика яких знаходиться на зіткненні фі

лософії та аналізу освітньої політики. Основне завдання книги – віднайти шля

хи удосконалення освіти в Україні – вирішувалося комплексно з використан

ням усього доступного авторові матеріалу та потенціалу філософського підходу

до розгляду освіти в загальному контексті життя країни.

Таким контекстом для освіти України став європейський. Він –ніби своєрід

на тінь для української освіти, адже все в ній робиться (в усякому разі, хоча б

декларативно) з огляду на європейські та світові досягнення: з одного боку ми,

як тінь, слідуємо за освітою Європи, а з іншого – від Європи на нашу освіту па

дає інша тінь, у якій ми не завжди можемо роздивитися свої досягнення та

проблеми. Власне, багатозначність назви книги "Філософія освіти в європей

ському контексті" висловлює лише одну авторську інтенцію: з'ясування одного

із варіантів пошуку українською філософією освіти кращої системи освіти Ук

раїни з урахуванням європейського і світового досвіду.

Основним повідомленням книги є окреслення концепції розбудови генера

тивної освіти в Україні, тобто освіти, що породжує вільну і високотехнологічну

(культурну, компетентісну) і конкурентоспроможну людину. Для донесення

та обґрунтування такого повідомлення доводиться аналізувати конкретні фак

ти освітянського життя. Через це філософський стиль письма переплітається з

діловим мовленням освітньої політики та експертизи розвитку освіти. Виправ

датися за ухил у конкретику від загального, що є генеральною ознакою філосо

фії, можна лише словами Гете: "Що є загальне? Окремий випадок!"

Філософія феномену європейської освіти залишається малодослідженою не

лише в Україні, а й, власне, у самій Європі. Вдалося віднайти лише одну книж

ку з назвою "Філософія освіти в Європі", видану свого часу в Іспанії1. Це вказує

на "непідйомність" завдання дослідження філософії освіти в Європі. Тому, щоб

не породжувати невиправдані очікування читача стосовно змісту нашої книги,

відразу повідомимо, що об'єктом її дослідження є освіта України в контексті

Європи і світу, а предметом – бар'єри, які перешкоджають українській освіті бу

ти на рівні сучасних суспільних вимог до неї.

філософія освіти в європейському контексті

Такий вибір об'єкту та предмету нашої розвідки обумовлюється авторським

досвідом викладання філософії освіти в інституті післядипломної педагогічної

освіти. Учительська аудиторія змушує постійно здійснювати відбір матеріалу з

точки зору критеріїв використання знань безпосередньо у повсякденній роботі.

При цьому величезна маса матеріалу, яка потрапляє в поле зору, може бути ли

ше опосередковано задіяною на практиці. Переконання автора, що наше буття

залежить від якості мислення, що діяльність переважно визначається тією по

нятійною мережею, яка зіткана у свідомості з різноманітних джерел, що якщо

ми не мислимо точно, як писав М.Мамардашвілі, то нами починає грати диявол, –

такі переконання не змогли полегшити вирішення завдання розробки практич

ної філософії освіти, нової дисципліни у вітчизняному освітньому просторі.

Лабіринт між філософією освіти та педагогічною практикою, яким блукав

автор від різних висхідних точок, відображається як переліком використаних

праць, так і списком публікацій автора. Цей лабірінт не вдавалося успішно

пройти з жодної сторони. Не вистачало методу проходження, бракувало нитки

Аріадни, за допомогою якої дочка критського царя Міноса вивела з лабіринту

афінського героя Тесея. Останній, відповідно до міфів, убив розбійника Прок

руста, що заманював подорожніх і пропонував їм своє ліжко для відпочинку.

Коли ліжко було замале, то він відрубував своїй жертві ноги, а коли завелике –

витягував їх. Знищення Тесеєм Прокруста, проте, не позбавило людство від

"прокрустового ложа", по суті кримінального метода, за допомогою якого нерід

ко намагаються підганяти факти, чи концептуалізувати певні явища. Тому гене

ральним методом для цієї книги було передусім прагнення не вкладати освіту в

жодне "прокрустове ложе" – чи то філософії, чи педагогіки, чи аналітичного по

літичного документа. Тобто книга не є завершеною концепцією генеративної

освіти, а лише преамбулою до неї, відкриттям її антиінтуїтивних точок росту, бо

освітня політика тиску на інтуїтивні точки освіти, здається, вже вичерпана.

Нитка Аріадни для проходження теоретичнопрактичного лабіринту з'яви

лася внаслідок наступних обставин та ідей.

Перша керівна ідея пов’язана із пожвавленою діяльністю України щодо

входження в Болонський процес, який називатимемо для скорочення "болоні

зацією". Хоча процес "болонізації" розглядається переважно як справа лише

сфери вищої освіти, зрозуміло, що спроба реформувати освіту лише у її локаль

них галузях, без урахування загального контексту змін, приречена на невдачу.

"Болонізація" вищої освіти має відбуватися при відповідних трансформаціях

школи. Виникла потреба подати для учителів і майбутніх учителів не стільки

конкретні відомості про Болонський процес, якому присвячено вже досить бага

то, переважно, навчальної літератури українською мовою2, скільки осмислити

проблеми школи під кутом "болонізації" освіти.

філософія освіти в європейському контексті

Друга керівна ідея книги походить від розуміння, що філософські проблеми

не вирішуються за допомогою текстів, написаних елітарною філософською лек

сикою. Традиції кінізму, мабуть, є рятівними для учителів, що не мають ні часу,

ні коштів занурюватися у нетрі академічної філософії. Оскільки філософські

проблеми сучасної освіти можуть вирішуватися лише реальною освітньою по

літикою та працею учителя, то варто хоча б повідомити про них. Практична орі

єнтація надає новий спосіб впорядкування безмежного педагогічного тексту у

формі філософії освіти як окреслення варіантів вирішення освітньої кризи.

Третя конструктивна точка для викладу філософії освіти – необхідність ста

вати філософом власної освіти. Ця ідея стосується не лише учнів, студентів,

учителів та викладачів, стосовно яких її розвинуто, а майже усього суспільства.

Бо хоча й не можна освіту звинувачувати у кризі того чи іншого соціуму, але

брак продуктивного, критичного мислення, демократичної освіченості, куль

турної самодостатності становить загрозу занепаду навіть для успішного сус

пільства.

Ці три ідеї – осмислення проблем освіти України під кутом її "болонізації",

практична орієнтація та необхідність власної філософії освіти – дозволяють, на

думку автора, концептуально цілісно висвітлити проблематику сучасної укра

їнської освіти, проте автор на концептуальну завершеність не претендує.

Я щиро вдячний рецензентам та усім, хто брав участь в обговоренні змісту

книги та її розділів. Завдяки цьому вдалося її поліпшити, і, головне – виникло

бажання її переписати, але, сподіваюсь, що і в цьому вигляді, навіть без розко

дувань багатьох положень, з огляду на потребу часу вона становитиме інтерес

для освітян, відображаючи широкий пошук відповіді на питання, як і чого пот

рібно навчатися сучасній Україні. Я також тепло дякую колегам Полтавського

обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, з якими постійно ве

демо дискусію і роботу щодо розвитку системи освіти області, та Полтавській

обласній раді, яка профінансувала витрати на друкування книги. Особлива моя

вдячність Т.І.Гладкій, О.В.Стоцькій, Т.В.Шарлай, які допомогли мені в остан

ній доробці рукопису. Але за всі недоліки книги відповідає повністю автор.

Європейський контекст освіти

Дата добавления: 2015-05-22