Суспільство і особистість

Крім типології суспільства, в соціальній філософії є і типологія історичного взаємозв’язку людини і суспільства, або типів соціальності.

Взаємовідношення суспільства і особистості мають конкретно-історичний характер. Суспільство може створювати як сприятливі, так і несприятливі умови для розвитку особистості. У свою чергу від конкретних індивідів, від їх активності, моральної і громадської позиції залежить становище суспільства і міра його “людяності”.

Факт залежності людини від суспільства є очевидним. Індивід нескіненними зв’язками з’єднаний із суспільством, залежить від нього, визначається його соціально-історичними і культурними обставинами. Саме в суспільстві знаходяться матеріальні, духовні, соціальні умови для розвитку людини. Лише в суспільстві людина може виділятися як індивід, лише через спілкування, через відносини з іншими людьми вона може формуватися як особистість. Але саме поняття “особистість” передбачає наявність самодетермінації, самовизначеності людини, її спроможність робити власний вибір життєвої позиції і своєї долі, а це означає ‒ спроможність людини бути відносно незалежною від суспільства. Міра свободи людини, її самореалізації залежить від двох взаємозумовлених факторів: внутрішнього ‒ від ступеня розвитку особистісного начала в людині і зовнішнього ‒ від типу і характеру суспільних відносин.

Саме типом і характером суспільних відносин зумовлені історичні типи взаємозв’язку людини і суспільства(або типи соціальності).

Історія знає три основних типи соціальності: відносини особистої залежності, відносини речової залежності і вільна асоціація індивідів. Всі вони є не тільки історичними ступенями соціалізації індивідів, але й певними типами соціальності, які включена сучасна людина, зокрема ‒ через власний вибір.

Відносини особистої залежності були притаманні традиційним суспільствам(період докапіталістичного розвитку). Для них характерні часткова залежність індивіда, всіх сторін його життя від общини, роду, касти тощо. І реально, і в усвідомленні індивідом самого себе він виявляється часткою певного соціуму. “Я” для нього ‒ це “ми”, певна спільнота, соціальна група. Його свідомість і його діяльність, мотиви поведінки, цінності, цілі його життя здебільшого зумовлені традицією, авторитетом, звичаями, нормами групової моралі. Індивід у традиційних суспільствах ‒ не особистість, не індивідуальність, а лише “групова людина”.

Із розвитком історії відносини особистої залежності перестають бути пануючими, але зовсім не щезають. В індивідуальному житті кожна людина сама здійснює вибір між свободою і несвободою.І часто вона йде на зречення свободи, на втечу від неї. Належність до певної спільноти, не відокремленість від неї надають людині гарантію безпеки і впевненості. За індивіда хтось вирішує, він радіє безпеці, теплу, близькості до свого оточення, але за те він сплачує занадто високу ціну. Йому не вдається стати повноцінною людиною, розвинути свої здібності до самостійних рішень, мислення, дій. Він залишається залежним, невільним. Така людина відчуває почуття симпатії до знайомих, до “своїх”, до тих, від кого залежить її безпека (сьогодні це може бути раса, нація, держава, клас, політична партія тощо). Але вона не здатна на людські стосунки з “незнайомцем” ‒ зіншою культурою, з іншою релігією, з іншою людиною, неподібною до неї за своїми поглядами і переконаннями. Для таких відносин характерним є поєднання нетерпимості до інших і беззастережне прийняття цінностей обмеженої спільноти. Вибір тут означає не вибір між істинним і хибним, між добром і злом, а між своїм і не своїм. Людина відчуває симпатію до своєї соціальної групи, але, за словами Е. Фромма, це є тваринна симпатія, тепло хліва, а не людська любов, яка передбачає свободу і незалежність як свою умову.

Християнство вперше протиставило відносинам особистої залежності принципово інші засади людської єдності ‒ почуття любові і духовної спорідненості. Слова Ісуса “Вороги чоловікові ‒ домашні його” (Мт. 10, 35) підкреслювали необхідність розірвати зв’язки особистої залежності, щоб стати вільною, справжньою людиною.

Відносини речової залежностівиникають разом з формуванням буржуазних відносин, які ґрунтуються на мобілізації творчого потенціалу, ініціативи, заповзятливості окремого індивіда. Необхідність свободи індивіуальної діяльності вимагає більшої автономії щодо соціальної групи. Безпрецедентне розширення меж власної свободи, маштабу реалізації творчих здібностей дало змогу індивіду відчути себе володарем світу, творцем власної долі. Але свобода індивідів у межах техногенної цивілізації не набула самоцінного значення, вона перетворилася на засіб економічного зростання. Виникає атомізоване суспільство, де кожний індивід живе сам по собі, як морально ізольована одиниця суспільства. Він переслідує свій власний інтерес, намагаючись використати інших у своїх цілях. Саме тут відносини між людьми набувають характеру речових відносин, тобто відносин товаровироників, кожний з яких ставиться до інших, як до засобу досягнення своїх економічних цілей. Звідси ‒ панування духу відчуження, індивідуалістичної самотності, тотального роз’єднання.

В умовах кризи техногенної цивілізації все більш відчутними стають тенденції до появи нового типу взаємозв’язків індивіда і спільноти ‒ створення вільних асоціацій індивідів‒ творчих об’єднань, малих груп, співтовариств, неформальних рухів і спільнот, які засновані на товариських, дружніх, глибоко особистих відносинах і прихильностях. Нові форми комунікації створюються на основі “позасоціального”, вільного часу, збільшення якого є характерною особливістю розвитку техногенної цивілізації, результатом науково-технічного прогресу. Саме в цих умовах з’являється можливість для вільного створення спілок і співтовариств, можливість для здійснення індивідами свого самостійного і вільного вибору форм спілкування, які не запрограмовані, не визначені насамперед існуючим суспільством, зумовлені не його масовою культурою, а особистісним вибором. Відносини вільних асоціацій індивідів ‒ такі, в основі яких – ставлення до іншої людини як до самоцінності, це визнання її безумовної гідності.

Дата добавления: 2015-05-22