Суспільство як саморозвинена система

Суспільство як система взаємозв’язків і взаємодій індивідів має певну структуру. Структура суспільства має два аспекти.

По-перше, це те, що має назву “соціальної структури суспільства”, тобто сукупність “мікросоціумів” ‒ соціальних груп, спільнот, які є суб’єктами суспільного життя.

По-друге, це є система основних сфер життєдіяльності суспільства (матеріально-економічна, соціально-політична і духовно-культурна) і відповідних до них суспільних відносин (економічних, політичних, правових, моральних, релігійних тощо).

Суб’єктами суспільного життя є самі люди, саме вони творять історію. Творцями соціального процесу вони є разом з іншими людьми, у взаємозв’язку з ними. Кожна людина включена в певну соціальну спільноту чи групу (або в декілька соціальних груп). Тому суб’єктами історичного процесу є не тільки індивіди, але й соціальні спільноти, що формуються на засадах єдності історичної долі, обставин життя, інтересів та цілей індивідуального та суспільного розвитку.

Вирішальним моментом у структуруванні соціуму на сфери життєдіяльності є три чинники, завдяки яким стало можливе існування суспільства: трудова діяльність, колективність і духовність.

Структура суспільства містить безліч різноманітних елементів. Основними серед них є:

Ø суб’єкти суспільства (людина, люди та їх об’єднання);

Ø взаємини і зв’язки між людьми (суспільні відносини);

Ø соціальні інститути;

Ø діяльність.

Характеризуючи суб’єкт суспільства ‒ перший елемент його структури, слід зазначити, що кожна людина суспільства включена в певне співтовариство чи соціальну групу (або кілька груп). У процесі спільної життєдіяльності людей у суспільстві формується стійка структура соціальних спільнот, що включає такі групи, як родина, рід, плем'я, нації, класи, стани, касти і т. д. Утім залежно від мети дослідження соціальні групи і співтовариства можуть диференціюватися і за іншими ознаками. Наприклад, за соціально-демографічними (чоловіки, жінки, діти, молодь, пенсіонери); територіальними (жителі міста, жителі села); за родом заняття (робітники, службовці, учні, творча інтелігенція); відношенням до власності (підприємці, наймані робітники), а також за рівнем доходів, рівнем освіти і т. д.

Глибоко розкрити сутність суспільства дозволяє другий елемент його структури ‒ суспільні відносини.

Суспільні відносини ‒ це певний зв’язок, залежність між суб’єктами, що складають суспільство. Відносини являють свого роду цементуючий матеріал, що об’єднує людей у суспільство, перетворює на моноліт його окремі елементи. Що різноманітніші соціальні відносини, то високорозвиненішим є суспільство.

Залежно від сфери життєдіяльності суспільства виокремлюють економічні, політичні, правові, соціальні, релігійні відносини і т. д. Залежно від суб’єктів, між якими виникають відносини, виокремлюють сімейні (сімейно-побутові), родові, класові, національні, міждержавні відносини і т, д. Можуть також розглядатися відносини як між сферами життєдіяльності суспільства, так і всередині цих сфер. Необхідно також враховувати взаємозв’язки і взаємопроникнення суспільних відносин, а також те, що їх роль постійно змінюється.

Третій елемент структури суспільства ‒ соціальні інститути. Соціальний інститут являє собою історично визначені форми організації і регулювання громадського життя.

За допомогою соціальних інститутів впорядковуються відносини між людьми, їхня діяльність і поведінка в суспільстві, забезпечується стійкість суспільства. Соціальні інститути в сучасній соціальній філософії розглядаються як різноманітні організації, установи, що відповідають соціальній структурі суспільства; як сукупність соціальних норм і зразків, що визначають стійкі форми соціального поводження і дії; як системи поведінки відповідно до цих норм.

Залежно віл сфери суспільних відносин вирізняють, як правило, такі групи соціальних інститутів:

Ø економічні (виробництво матеріальних благ, поділ праці, власність та ін.);

Ø політичні (держава, партії, поліція, армія);

Ø правові (законодавчі та судові органи, інститути право застосування, правового виховання та ін.);

Ø культурні (наукові, художні об'єднання, що створюють культурні багатства);

Ø релігійні;

Ø інститути стратифікації (розподіл позицій і людських ресурсів);

Ø інститут споріднення, шлюбу і родини та ін.

Основні сфери людської життєдіяльності зумовлюють основні функції суспільства:

Дата добавления: 2015-05-22