КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Заняття 1. Рання антична філософія
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ: I. Загальна характеристика та особливості античної філософії: - поняття античної філософії; - духовні джерела античної філософії; - уявлення про людину, Бога, космогонія у поезії Гомера, Гесіода і зміна філософської проблематики; - основні етапи розвитку античної філософії; - особливості античної філософії; - основні філософські проблеми, сформульовані у контексті античної філософії II. Космогонізм ранньої грецької філософії: - особливості раннього періоду давньогрецької філософії; - дві філософські гілки ранньої давньогрецької філософії; - чому напрямок думки Фалеса і мілетських філософів треба визначати не як «натурфілософські», а як «космогонічні»? З уривку першоджерел (див. «Самостійна робота» завд. №2) прокоментуйте: • чому одних філософів називають матеріалістами, а інших ідеалістами? •як зрозуміти вислів: «Ніщо не виникає і не зникає, бо єство (елемент, стихія) завжди зберігається?» - стихійно-матеріалістичні ідеї представників Мілетської школи (Фалес, Анаксемен, Анаксимандр); - що кожний з них вважав елементом (началом, сутністю) світу? - в чому позитивні здобутки мілетських філософів? III. Зародження діалектичних ідей у філософії Геракліта Ефеського Із запропонованого уривку (див. «Самостійна робота» завд.№4) прокоментуйте: - як пов’язати уявлення Геракліта про першооснову з діалектичним розумінням буття як безперервного руху? - яку роль відіграють протилежності в процесі виникнення космосу? - вчення про першооснову буття; вчення про логос; - діалектичні погляди Геракліта; - проблема людини і душі за Гераклітом; призначення людини; IV. Філософія «мудрості» Піфагорійського союзу З запропонованих висловів філософів (див. «Самостійна робота» завд. №5) з’ясуйте: • що дає підставу стверджувати, що філософія Піфагора – це початок ідеалізму? • чому Піфагор і його послідовники вважали числа світовою першоосновою? • число це тільки першооснова речей, чи й психічних явищ також? - ідеалістичне трактування першооснов світу Піфагором; - піфагорійське вчення про душу, категорії добра і зла; - в чому відмінність філософських доктрин мілетців і Піфагора. V. Філософські погляди елейської школи - яке трактування божества було запропоноване Ксенофаном; - ідеалістичне трактування буття і мислення Парменідом; - апорії Зенона. Яку мету переслідував він, висуваючи їх; - вчення Емпедокла про рушійні сили космотворення; - вчення Анаксагора про гомеомерії. Хто вводить термін «гомеомерії», що він означає? VI. Атомістичне трактування буття - атомістична трактування буття за Левкіппом і Демокрітом; - що у своїй теорії Демокріт запозичив від Геракліта, а що від елеатів; - теорія пізнання за Демокрітівською атомістичною теорією; - проблема душі за Демокрітом. Завдання для самостійного логічного опрацювання: Завдання 1. З допомогою словника дайте визначення поняттям: натурфілософія, елеати, атомізм, космологія, космогонія, архе, ніщо, логос, Нус, гомеомерії, метапсихоз, апорія, протилежності.
Завдання 2. Робота з першоджерелом. Законспектуйте уривок твору Арістотеля «Метафізика», кн.І, р.ІІІ (Про сутність (начала) і причину світу) і дайте відповідь на питання: 1) чому одних філософів називають матеріалістами, а інших ідеалістами? 2) як зрозуміти вислів: «Ніщо не виникає і не зникає, бо єство (елемент, стихія) завжди зберігається?» 3) назвіть перших давньогрецьких філософів. Що кожний з них вважав елементом (началом, сутністю) світу? 4) чий термін «гомеомерії», що він означає? 5) що хотів сказати Аристотель думкою: «Не самий субстрат викликає свою зміну… не дерево і не мідь роблять скульптуру, а щось інше є причиною перетворення».
/ Про сутність /начала/ і причину світу/. «...більшість перших філософів вважала початком усього одні лише матеріальні начала, а саме те, з чого складаються всі речі, з чого як першого вони виникають і у що як останнє вони, гинучи, перетворюються, при цьому сутність хоча і залишається, але змінюється, в своїх проявах; це вони вважають елементом і початком речей. І тому вони вважають, що ніщо не виникає і не зникає, бо таке єство завжди зберігається; Фалес – засновник такого роду філософії – стверджував, що начало все, тому він заявляв, що земля перебуває на воді; до такого твердження він, можливо, дійшов, і бачачи, що їжа всіх істот волога і що саме тепло виникає з вологи і нею ж живиться те, з чого все виникає, – це і є початком усього. Таким чином, він саме тому, дійшов свого твердження, так само ж як до того, що насіння всього за природою вологе, а начало природи вологого - вода. Анаксимен же і Діоген вважають, що повітря перше, ніж вода, і з простих тіл переважно його вважають за начало;...Геракліт із Ефеса – вогонь, Емпедокл же – чотири елементи, додаючи до згаданих, землю як четверте. Ці елементи, на його думку, завжди зберігаються і не виникають, а у великій чи малій кількості з'єднуються в одне чи роз'єднуються з одного. А Анаксагор з Клазомен, будучи старшим від Емпедокла, але писав свої твори пізніше за нього, стверджує, що начал безкінечна кількість: за його словами, майже всі гомеомерії (насіння), так само, як і вода чи вогонь, виникають і знищуються саме таким шляхом - тільки через з'єднання і роз'єднання, а інакше не виникають і не знищуються, а існують вічно. Виходячи з цього, єдиною причиною можна було б вважати так звану матеріальну причину. Але згодом, просуваючись у цьому напрямку, сама суть справи вказала їм шлях і примусила їх шукати далі. Дійсно, нехай будь-яке виникнення і знищення з неминучістю виходить з чогось одного чи з великої кількості начал, але чому це відбувається і що є причиною цього? Адже, як би там не було, не самий же субстрат викликає свою зміну; я розумію, що, наприклад, не дерево і не мідь роблять скульптуру, а щось інше є причиною перетворення. А шукати цю причину – значить, шукати якесь інше начало, а саме, якби ми сказали, те, звідки начало руху.
Завдання 3. За таблицею дайте характеристику представникам шкіл і напрямів ранньої філософії
Демокріт, Геракліт, Анаксагор, Парменід, Піфагор, Емпедокл.
Завдання 4. Прокоментуйте вислови, обґрунтовуючи відповіді на запитання: 1. Як пов’язати уявлення Геракліта про першооснову з діалектичним розумінням буття як безперервного руху? 2. Яку роль відіграють протилежності в процесі виникнення космосу? «Деталі його (Геракліта) вчення такі. Вогонь – першоелемент і всі речі – обмінний еквівалент вогню – виникають з нього шляхом розрідження (згущення). Все виникає через протилежності і все тече подібно річці. Всесвіт скінченний і космос єдиний. Народжується він з вогню і знову згоряє дотла через певні періоди часу, а відбувається це згідно з долею (логосом). Одна із протилежностей, яка призводить до виникнення (космосу) називається війною та незгодою, а інші, що приводять до згоряння, – згодою і миром, зміна-шляхом вгору-вниз, на якому і виникає космос. ....Цей космос, той же самий для всіх, не створив ніхто ні з богів, ні з людей, але він завжди був, є і буде вічно живим вогнем, що мірами спалахує та мірами згасає». (Діоген Лаєртій) Завдання 5. З цитати з’ясуйте: 1. Що дає підставу стверджувати, що філософія Піфагора – це початок ідеалізму? 2. Чому Піфагор і його послідовники вважали числа світовою першоосновою? 3. У числі він вбачав тільки першооснову речей, чи й психічних явищ також?
«Так звані піфагорійці, зайнявшись математичними науками, вперше висунули їх на перше місце у вихованні і стали вважати їх основами всіх речей. Але... в числах вони вбачали, як їм здавалось, багато рис, схожих з тим, що існує і відбувається, – більше, ніж у вогні, землі і воді; наприклад, така-то властивість чисел є справедливість, а така-то – душа і розум, інша – вдача... Все останнє вочевидь уподібнювалося числам за своєю суттю, а числа посідали перше місце у всій природі; елементи чисел вони вважали сутністю всіх речей і увесь Всесвіт є гармонією і числом. Число вони приймають за початок і як матерію для всього існуючого і як виявлення стану властивостей». (Аристотель)
ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ: 1. На основі яких джерел формувалася стародавня грецька філософія? 2. В чому полягають здобутки представників Мілетської школи? 3. В чому зміст Гераклітівської діалектики? 4. Яку проблему вирішували піфагорійці? Яке вчення вони започатковують? 5. В чому суть апорій Зенона?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4 т. – М., 1976. – Т.1. 2. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник.-К., 1999. – С.21-38 3. Історія філософії: Підручник/Ярошовець В.І., Бичко І.В. – К., 2002. – С.53-94 4. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2001. – С.54-70. 5. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник /За ред. М.А. Скринника, З.Є. Скринник. Львів, 2001. – С.54-65 6. Причепій Є.М. Філософія: посібник для студентів. – К., 2001. – С.56-74 7. Філософія. Навчальний посібник/За ред.. Ю.В. Осічнюка. – К., 2003. – С.70-80.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1300; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |