Філософія

для бакалаврів усіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання

Київ – 2012

Філософія. Робоча програма навчальної дисципліни. – Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. Київ, 2012 р. – 38 с.

Розробники: к.філос.наук, доцент Гаврилюк Т.В.

Рецензенти:

Ярошовець В. І. – доктор філософських наук, професор, зав. кафедри історії філософії філософського факультету Київського Національного університету імені

Тараса Шевченка.

Баранівський В. Ф. – доктор філософських наук професор, головний науковий співробітник Інституту вищлї освіти Національної академії педагогічних наук України.

Cхвалено на засіданні кафедри філософії Національної академії статистики, обліку та аудиту (протокол № 10 від 5 березня 2012 р.)

1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1.1. Опис навчальної дисципліни

Характеристика	Для кого запроваджений курс	Місце навчальної дисципліни
навчальної	(напрям, спеціальність,	у навчальному плані, розподіл за
дисципліни	освітньо-кваліфікаційний	видами аудиторних занять, види
	рівень)	індивідуальної та самостійної роботи, форми контролю знань студентів
Нормативна	Усі спеціальності Д	Викладається на: 1-2 курсі
	денної та заочної	Семестр: 1-2
Відноситься до циклу	форм навчання	Види навчальної роботи:
дисциплін		Аудиторні заняття: 72 год.
гуманітарної		За видами занять:
підготовки		лекції – 40 год.
		семінарські заняття - 32 год.
Залікових кредитів		самостійна робота – 36год.
(кредитів ЕСТ8):		Індивідуальна робота:
к-сть кредитів -3.0		ІНДЗ / контрольна робота
Загальна кількість	Освітньо-кваліфікаційний	Форми контролю:
Годин / кредитів за	рівень:	Модуль 1: «Історія філософії»
навчальним планом:	бакалавр	поточний контроль: - на
108/3		семінарських заняттях, модульний контроль: - контрольна
Змістовних модулів:		робота після вивчення навчального
к-сть змістов.		матеріалу, об 'єднаного в модуль.
модулів - 3		Модуль 2. «Філософія буття та пізнання»
Вид підсумкового		поточний контроль: - на семінарських
контролю: іспит		заняттях, модульний контроль: - контрольна робота після вивчення навчального матеріалу, об 'єднаного в модуль. Модуль 3: «Соціальна філософія» поточний контроль: - на семінарських заняттях, модульний контроль: - контрольна робота після вивчення навчального матеріалу, об 'єднаного в модуль.   Підсумковий контроль: ПМКта іспит

1.2. Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

спеціальності

Філософія - одна з важливих навчальних дисциплін, яка покликана формувати духовну культуру особистості, її громадянську позицію, світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.

У сучасних умовах світоглядні уявлення і переконання молоді формуються в контексті переоцінки нашого історичного минулого, утвердження плюралізму поглядів на різні питання суспільного життя, потужного інформаційного впливу культур та релігій різних народів. Щоб правильно зорієнтуватися у лабіринтах нових суспільних процесів, збагнути смисл свого існування, юнакам і дівчатам потрібен духовний стержень, яким є філософсько-світоглядна культура.

Нормативна навчальна дисципліна „Філософія” базується на наукових знаннях, зокрема, на вивченні історії, математики, фізики, біології, астрономії, суспільствознавства, мистецтвознавства та літературознавства.

Курс філософії є необхідною передумовою для сприйняття подальших навчальних дисциплін: політології, соціології, культурології, етики, естетики, психології та педагогіки.

1.3. Предмет навчальної дисципліни “Філософія”

Предмет дисципліни - розкриття фундаментальних, теоретичних, методологічних і логічних характеристик, гіпотез відношення "Людина - Світ". Аналізуючи складний спектр цих відношень (пізнання, оцінювання, практика тощо), філософія осмислює водночас зі своїх позицій специфіку людського буття та поліфонію буття довкілля. Філософське знання - знання не чуттєво конкретного, а загального, того, що є спільним, повторюваним для основних сфер дійсності - природи, суспільства, свідомості, а також для різноманітних проявів кожної з названих сфер.

1.4. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою курсу "Філософія" є формування наукового розуміння філософії як квінтесенції духовної культури людства, через залучення студентів до аналізу історичного досвіду світової та української філософської і релігійної думки. Вивчення курсу філософії передбачає опанування знаннями та вміннями, достатніми для забезпечення світоглядної культури майбутніх економістів, юристів здобуття навичок самостійного аналітичного мислення, раціонального філософського підходу до процесів та тенденцій сучасного інформаційного суспільства, що допоможе студенту стати всебічно підготовленим фахівцем, який уміє широко і глибоко мислити, діяти самостійно, відповідати за свої справи і вчинки.

В умовах розбудови в Україні демократії та ринкових відносин, філософія є надзвичайно актуальною, оскільки думка завжди передує діяльності і проектує її.

Основними завданнями курсу є:

• осмислення предмету філософії, її місця в системі вищої освіти та статусу в системі сучасної науки;
• розкриття ролі і значення філософії в загальному розвитку людства;
• набуття навичок аналізу основних концептуальних ідей філософської науки і "вічних проблем" філософії;
• засвоєння основних понять, принципів, законів, категорій і функцій філософії;
• набуття теоретичних уявлень про різноманіття форм людського досвіду та знання, природу мислення, співвідношення істини та заблудження, знання та віри;
• розуміння співвідношення біологічного та соціального в людині, відношення людини до природи, діалектики формування особистості, її свободи та відповідальності;
• вміння творчо інтерпретувати явища сучасного світу, який постійно змінюється, застосовувати набуті філософські знання та принципи правильного мислення в реалізації особистісних позицій;
• розкриття гуманістичної функції філософії у процесі розвитку демократичних засад життя суспільства.

1.5. Вимоги до знань і умінь студента

По закінченні вивчення курсу „Філософія" студенти повинні:

а) знати:

- сутність філософії, її структуру та функції;

- історичні типи світогляду;

- історію розвитку філософської думки, у тому числі і в Україні;

- особливості сучасної світової філософії;

- рівні та форми виявлення буття, зокрема, людські виміри проблеми буття;

- походження та сутність, структуру і функції свідомості;

- види, рівні та форми пізнання, їх особливості;

- діалектику пізнання та проблеми істини;

- проблеми філософської антропології;

- проблеми соціальної філософії.

б) вміти:

- орієнтуватись в загальних філософських концепціях і напрямах;

- самостійно аналізувати світоглядні проблеми сучасності;

- застосовувати діалектичні принципи взаємозв'язку явищ і процесів природного і соціального світу;

- практично застосовувати методи і форми наукового пізнання;

- розуміти сутність внутрішнього світу людини та розглядати її в окресленнях свободи, пошуку та утвердження життєвих сенсів.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

Лекції із застосуванням ТЗН, семінарські заняття, виконання індивідуальних завдань, робота в бібліотеці та Інтернеті.

Дата добавления: 2015-05-22