Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Типові ліценз угоди розробляються різними організаціями, зокрема, комісіями ООН, галузевими асоціаціями промислових фірм тощо. 5 страница




82.Роль і місце міжнародних організацій у процесі фінансування розвитку національних економік.

Міжнародні фінансові інститути мають взаємовідносини як з урядами, так і з суб'єктами господарювання окремих країн. Взаємовідносини з урядами складаються за двома напрямами. Перший відображає процес формування статутного капіталу за рахунок внесків окремих країн. Другий характеризує кредитні взаємовідносини - надання кредитів урядам та їх погашення і сплату процентів. Взаємовідносини з підприємствами мають двосторонній кредитний характер. Міжнародні фінансові інститути, здійснюючи фінансове забезпечення певних проектів, надають кредити окремим підприємствам, як правило, на конкурсній основі. Міжнародні фінансові організації безпосередньо займаються регулюванням світових фінансових і валютних ринків.

Міжнародний валютний фонд, МВФ (International Monetary Fund, IMF) - спеціальне агентство ООН, засноване 39 державами для регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання їм допомоги при дефіциті платіжного балансу. Головним завданням МВФ є скорочення тривалості та посилення рівноваги в міжнародному балансі розрахунків членів, а також забезпечення стабільності валютних курсів. Основним інструментом для цього МВФ використовує виділення коротко- та середньострокових кредитів в іноземній валюті.

Специфіка МВФ порівняно з іншими міжурядовими організаціями полягає у виконанні ним одночасно функцій регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Фонд має статус спеціалізованої установи ООН. Штаб-квартира МВФ знаходиться в місті Вашингтон, США.

До основних міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій належать:

Група Світового банку;

Міжнародний валютний фонд (МВФ);

Банк міжнародних розрахунків (БМР);

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).

Ці інститути надають країнам кредити, розробляють принципи функціонування світової валютної системи та здійснюють міждержавне регулювання валютно-кредитних і фінансових відносин.

Багатосторонні установи відіграють значну роль у вирішенні проблем заборгованості шляхом забезпечення вагомого зовнішнього фінансування програм змін. Головна роль міжнародних банків розвитку (таких як Світовий банк та інші регіональні установи) пов'язана з концесійним та неконцесійним фінансуванням із метою розвитку. Поряд зі світовими існують ще й регіональні та міжурядові банки; Європейський інвестиційний банк, Міжамериганський банк розвитку, Азіатський банк розвитку, Африканський банк розвитку та ін.

Чимало країн спираються на багатосторонні джерела для отримання коштів на розвиток і залучення додаткових коштів. Основними багатосторонніми джерелами надання коштів є МВФ та Світовий банк.

83. Роль Міжнародної організації праці в регулюванні процесів міжнародної міграції робочої сили та її функції.

Міжнародна організація праці (МОП) була створена в 1919 році відповідно до Версальського договору. Місцезнаходження – Женева (Швейцарія). Членами її є більш 170 країн. Як спеціалізована установа з 1946 р. входить у систему ООН.

Основними функціями МОМ відповідно до статуту є:

-розробка довгострокових програм в області регулювання міграційних потоків;

-надання допомоги з питань організації міграції;

-розвиток технічного співробітництва в області міграції;

-запобігання відпливу умів і рееміграція;

-надання експертних послуг у зв'язку з міжнародною міграцією робочої с;

-організація пересування біженців;

-надання державам форуму для обміну думками, досвідом і співробітництва.

МОП має на меті

· повну зайнятість і підвищення життєвого рівня населення;

• зайнятість трудящих на роботах, де вони можуть отримати задоволення, виявляючи повною мірою свою майстерність і вміння, та зробити найбільший внесок у загальний добробут;

• забезпечення рівних можливостей щодо загальної та професійної освіти.

• забезпечення (як засіб досягнення цієї мети і за відповідних гарантій усім зацікавленим) можливостей навчання й просування на вищі посади працівників, включаючи міграцію та поселення;

Роль МОП полягає у тому, що вона сприяє гармонійному соціально-економічному розвитку народів світу через запровадження міжнародних стандартів праці й контроль за їх дотриманням, технічне співробітництво, а також сприяє дотриманню прав людини. Міжнародна організація праці здійснює наукові дослідження і розповсюджує інформацію, займається підготовкою кадрів для створення умов, щоб якнайбільше людей на землі мали адекватні засоби забезпечення своїх потреб у харчуванні, житлі, здоров'ї, освіті та культурі.

84. Роль Світової організації торгівлі в регулюванні міжнародних торговельних відносин.

СОТ– це провідна міжнар. ек-на орг-ція, членами якої є 149 країн, на долю яких припадає близько 96% обсягів світової торгівлі; її ф-ціями є встановлення правил міжнар с-ми торгівлі і вирішення спірних питань між кр. членами, що підписані під близько 30-ма угодами орг-ції. Ці країни взаємодіють у рамках недискримінаційної торгов. с-ми, де кожна кр. отримує гарантії справедливого відношення до її експорту на ринках ін. країн, зобов'язуючись забезпечувати такі ж умови для імпорту на своїх власних ринках. Осн. правила і принципи СОТ відображені в багатосторонніх торгов. угодах, що стосуються торгівлі товарами і послугами та торгов. аспектів прав інтелект. власності, врегулювання суперечок і механізму огляду торговельної політики. Осн. угоди: ГАТТ, ГАТС, ТРІПС. Генеральна угода з тарифів і торгівлі є осн. зведенням правил СОТ з торгівлі товарами. Цю угоду доповнюють угоди, що стосуються окремих секторів, таких як с\г і текстиль, а також окремих сфер, напр, держ. торгівлі, стандартів, субсидій і антидемп-х заходів. Осн. мета – забезп. Стаб. зростання і зменшення ризику міжнар торгов відносин через: - ліквідацію митних та ін. торгов. обмежень; - усунення всіх форм дискримінації в міжнар. торгівлі з метою підвищення рівня життя, забезп. повної зайнятості населення; - підвищення реальних доходів і попиту, поліпшення викор-ня сировини, зростання вир-ва і торгов. обміну. ГАТТ покликана виконувати три ф-ції: впливати на державну зонек-ну політику розробкою правил між нар. торгівлі; бути форумом для переговорів, які сприяють лібералізації і передбачуваності торгов. відносин; опікуватися врегулюванням спорів. У Генер.угоді про торгівлю послугами (ГАТС) - принципи більш вільного експорту й імпорту послуг незалежно від способу їхнього постачання. Угода ГАТС містить три блоки прав і зобов'язань:1.дається визначення торгівлі і постачання послуг і встановлюється, що сфера дії угоди поширюється як на транскордонний рух послуг, так і на їх постачання і споживання в межах нац.територій країн-членів СОТ, формулюються принципи викор-ня нац. режиму і режиму найбільшого сприяння (РНС) в сфері торгівлі послугами.. Члени СОТ беруть на себе індивідуальні зобов'язання в рамках ГАТС щодо відкриття внутр. ринків послуг для іноз. постач-ків. 2 і 3– це додатки, що визначають статус окремих видів послуг і списки початкових взаємних поступок щодо доступу на ринки послуг. Угода СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) встановлює стандарти та принципи щодо забезп. прав інтел. Власності та методи їх захисту. За означенням Угоди ТРІПС інтел. власністю є: авторські права, торгові марки, географічні назви, що викор-ться для найменування товарів, промислові зразки, а також нерозкрита інфо, напр, торговельні секрети. Угода також встановлює процедури консультацій між членами СОТ у випадку, коли певний член СОТ вважає, що практика ліцензування або умови п-цтва в ін. країні СОТ є порушенням угоди ТРІПС, або негативно впливає на добросовісну конкуренцію. ФУНКЦІЇ СОТ:1. сприяння реалізації, застосуванню, функц-ню і досягненню цілей Марракеської угоди, а також багатостор. торгов-х угод;2.забезп. основи для реалізації, застос. і функц-ня багатостор. торгов. угод з обмеженим колом учасників,;3.форум для переговорів між членами СОТ;4.створення форуму для подальших переговорів між її членами в частині багатостор. торгов. відносин, а також основи для реалізації рез-тів таких переговорів;5.реалізацією Домовленостей про правила і процедури врегулювання спорів між членами СОТ;6.реалізація Механізму перегляду торгов. політики. Цілі СОТ:1. підвищення життєвого рівня;2.забезп. повної зайнятості;3.постійне зростання доходів і ефективного попиту;4.розширення вир-ва товарів і послуг та торгівлі ними;5.оптимальне викор-ня світ. ресурсів у відповідності з цілями сталого розвитку;6.захист і збереження навкол. серед.;7.забезп. для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнар. торгівлі, яка б відповідала потребам їх ек. розвитку.

85. Роль та місце України у вирішенні глобальних проблем

1. Політичні проблеми

Упродовж багатьох століть на політичний розвиток людського суспільства впливали дві протилежні тенденції — створення світових імперій та національних держав. Боротьба цих двох напрямків світового політичного розвитку постійно призводила до виникнення спочатку міжплемінних, а потім міжнаціональних суперечностей, які дуже часто вирішувались за допомогою воєн.

Саме світові війни, до яких були залучені людські і матеріальні ресурси більшості країн світу, показати, що світові проблеми, насамперед політичні, треба якось вирішувати. Для цього після Першої світової війни була створена Ліга Націй, а після Другої світової — Організація Об'єднаних Націй. Як одна з держав-засновниць ООН, Україна неухильно дотримується цiлей та принципiв Статуту Органiзацiї, робить суттєвий вклад у її дiяльнiсть у сферах пiдтримання мiжнародного миру та безпеки, роззброєння, економiчного та соцiального розвитку, захисту прав людини, змiцнення мiжнародного права тощо. 2. Проблеми народонаселення

Проблеми народонаселення є невід'ємною частиною глобальних проблем сучасності, до складу яких входять також проблеми війни і миру, зростаючого розриву в рівнях економічного розвитку країн різного типу, забруднення довкілля, забезпечення продовольством населення Землі, водних, сировинних і енергетичних ресурсів, боротьби з міжнародним тероризмом і організованою злочинністю.

Потенційна загроза розвитку сучасної демографічної ситуації полягає в тому, що населення світу може вступити в XXI ст. з 1 млрд безробітних, 1 млрд голодуючих. 1 млрд неграмотних, 2 млрд, що живуть в умовах відносного або абсолютного перенаселення, 1,5 млрд знедолених, що знаходяться за "межею бідності".Україна є членом Фонду народонаселення ООН та демографічного відділу Департаменту ООН з аналізу економічної і соціальної інформації та політики та бере активну участь в обговоренні та вирішенні основних проблем.

3. Екологічні проблеми

Основною причиною виникнення глобальних екологічних проблем є нераціональне природокористування.

Проблема збідніння природних ресурсів посилюється ще й тим, що слаборозвинені країни намагаються подолати свою економічну відсталість за рахунок посиленої експлуатації природних ресурсів, що призводить до погіршення стану довкілля (більшість "промислових революцій" у світі відбувалось саме завдяки нещадному використанню мінеральних, лісових, водних та інших ресурсів).

У другій половині XX ст. загострилися проблеми забруднення навколишнього середовища

Забруднення атмосфери. Україна сьогодні перебуває у скрутному економічному становищі, але намагається запровадити в життя соціально-правові важелі охорони природи: 1) введення екологічних норм та стандартів, що обов’язкові як для підприємств, так і для окремих осіб; 2) проведення обов’язкових екологічних експертиз; 3) створення юридичних можливостей для кооперування підприємств для виконання екологічних програм на взаємно договірній основі; 4) поширення безвідходних і чистих технологій через систему виставок та ярмарків; 5) адміністративні обмеження на види робіт та технологій, що шкодять природному середовищу.

6. Соціальні проблеми

Численні глобальні проблеми існують в галузі взаємовідносин між людиною і суспільством. Це проблеми охорони освіти, культури, злочинності та ін. Можливості розв'язання цих проблем залежать від рівня соціально-економічного розвитку країн, тому особливої гостроти вони набирають у слаборозвинених регіонах світу.

86. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції для мігрантів, країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили.

Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції мають, як позитивні, так і негативні сторони




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 264; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.