Загальні властивості емоцій і почуттів

Види почуттів

Особливою формою переживань є вищі почуття, у яких втілене все багатство саме людських стосунків. Вищі почуття поділяють на моральні, інтелектуальні, естетичні, практичні. Вищі почуття відображають переживання й ставлення людини до явищ соціальної дійсності.

Моральні почуття – це почуття, які переживає людина вна­слідок усвідомлення відповідності чи невідповідності своєї пове­дінки вимогам суспільної моралі (патріотичні почуття, дру­жба, любов, почуття обов'язку, гуманність, доброзичливість, співчуття). Вищим рівнем моральної саморегуляції особистості є совість. Моральні почуття можуть бути позитивними і нега­тивними. До позитивних моральних почуттів належать симпатія, прихильність, дружба, любов, кохання, зако­ханість. Серед негативних моральних почуттів розрізня­ють ворожість, озлобленість, цинізм, заздрість тощо.

Релігійні почуття виявляються в ставленні людини до Бога і переживаються як радісна зустріч із трансцендентною (поза людиною) та іманентною (наяв­ною у внутрішньому світі) реальністю.

Практичні (праксичні) почуття – це почуття, які виникають у процесі прак­тичної діяльності (почуття рішучості, напруження, сміливості).

Інтелектуальні – переживання, які виникають в процесі розумової, пізнавальної діяльності людини. Такими є почуття любові до знань, почуття нового, здивування, натхнення, інтерес, зацікавленість, здогадка, сумнів, упевненість тощо.

Естетичні – емоційне ставлення людини до прекрасного в природі, житті людей і мистецтві.

Емоції характеризуються певними властивостями, що стосуються їх функцій, динаміки, особистісної та предметної зумовленості.

До властивостей емоцій належать:

1) універсальність. Емоції не залежать від характе­ру потреби і специфіки діяльності: надія, тривога, радість, гнів можуть виникнути при задоволенні будь-якої потреби;

2) динамічність. Наростання емоційної напруги неминуче змінюється її зниженням. Підвищується вона під час очікування: що ближча подія, то сильніше наростає напруга. Це відбувається і за постійної дії на людину неприємного подразника. Настання події сприймається як полегшення, умиротворення чи цілко­вите знесилення;

3) домінантність. Сильні емоції здатні придушува­ти протилежні емоції, не допускати їх у свідомість лю­дини;

4) сумація і «зміцнення». Найсильніше задоволення чи незадоволення людина відчуває не за першої, а за наступних появ емоціогенного подразника. Такі емоції сумуються протягом життя, що зумовлює збільшення їх інтенсивності, посилення відчуттів і їх сприймання. Цей процес відбувається непомітно для людини;

5) адаптація. За тривалого повторення вражень емо­ції та емоційний тон відчуттів притупляються, втрача­ють гостроту переживань;

6) упередженість (суб'єктивність). Прояв емоцій залежить від особистісних смаків, інтересів, моральних настанов, досвіду і темпераменту людини, а також си­туації, у якій вона перебуває. В одних людей небезпе­ка викликає страх, в інших – радісний, піднесений настрій;

7) заразливість. Людина в яскраво вираженому емо­ційному стані може мимоволі передавати свій настрій, відчуття іншим людям, які спілкуються з нею. Унаслі­док цього виникають загальні веселощі або нудьга, паніка;

8) пластичність. Конкретна емоція може сприйма­тися з різними відтінками і навіть як емоція різного знаку (приємна або неприємна). За певних умов страх може сприйматися негативно або як джерело задово­лення, випробування «гострих відчуттів»;

9) іррадіація. Настрій (емоційний стан) може пере­носитися з обставин, що його викликали, на все, що людина сприймає. Щасливому «все посміхається», зда­ється приємним і радісним;

10) перенесення. Ця властивість є близькою до ірра­діації. Наприклад, приємні спогади дитинства, пов'яза­ні різними думками, переносяться на людей, які також там виросли;

11) амбівалентність. Людина може одночасно відчу­вати позитивний і негативний емоційні стани;

12) «перемикання». Предметом (об'єктом) однієї емоції може стати інша емоція: відчуття сорому від своєї радості, насолодження страхом, смутком тощо;

13) породження одних емоцій іншими. Страх, наприклад, може породжувати агресію, біль – сором тощо.

Дата добавления: 2015-05-22