КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Форми переживання емоцій та почуттів
До форм переживання емоцій і почуттів відносять афекти, настрої, стрес, пристрасті, потяги. Афекти – сильний і переважно нетривкий емоційний стан, пов'язаний з різкою зміною важливих для суб'єкта життєвих обставин; супроводжується різко вираженими руховими проявами і змінами у функціях внутрішніх органів. В основі афекту лежить пережитий людиною стан внутрішнього конфлікту, породжений суперечностями між його потягами, прагненнями, бажаннями або суперечностями між вимогами, що ставляться людині, та можливостями виконати ці вимоги. Настрій – відносно тривалий, стійкий емоційний стан помірної або слабкої інтенсивності, що виявляється в загальному тлі психічного життя індивіда й забезпечує переважання в ньому емоцій визначеної модальності (радісний – похмурий). Настрої формуються під впливом окремих життєвих подій: удач, зустрічей, прийнятих рішень і т. п. На відміну від ситуативних емоцій і афектів, настрій являє собою емоційну реакцію не на безпосередні наслідки таких подій, а на їх значення в контексті більш загальних життєвих планів, інтересів і очікувань людини. Стрес – стан психічного напруження, що виникає в людини у процесі діяльності за найскладніших, важких умов як у повсякденному житті, так і особистих ситуаціях. Пристрасть – сильне, стійке, всеохоплююче почуття, що домінує над іншими спонуканнями людини та призводить до зосередження на предметі пристрасті усіх її прагнень і сил. Може бути позитивною (до науки, спорту, колекціонування) і негативною (наркотиків, алкоголю, нікотину тощо). Пристрасть – це рівень виразності почуття. Потяг – психічний стан, що виражає недиферен-ційовану, неусвідомлену або недостатньо усвідомлену потребу суб'єкта. Потяг є плинним явищем, оскільки подана в ньому потреба або згасає, або усвідомлюється, перетворюючись на конкретне бажання, намір, мрію та ін.
До основних емоційних станів відносять страх, тривогу, сором, гнів, роздратування, радість Страх – емоція, що виникає в ситуаціях загрози біологічному або соціальному існуванню індивіда і спрямована на джерело дійсної чи уявної небезпеки. На відміну від болю й інших видів страждання, що викликаються реальною дією небезпечних для існування чинників, страх виникає при їх передбаченні. У залежності від характеру загрози, інтенсивності та специфіки переживання, страх варіює в досить широкому діапазоні відтінків (побоювання, острах, переляк, жах). У випадку, коли страх досягає сили афекту (панічний страх, жах), він здатний нав'язати стереотипи поведінки (втеча, заціпеніння, захисна агресія). Тривога – негативний емоційний стан, що виникає в ситуаціях невизначеної небезпеки, а також в очікуванні несприятливого розвитку подій. На відміну від страху як реакції на конкретну загрозу, тривога являє собою генералізованний, дифузний або безпредметний страх. Сором – емоція, що виникає в результаті усвідомлення людиною реальної чи уявної невідповідності своїх вчинків прийнятим у даному суспільстві нормам та вимогам моралі. Сором може бути пов'язаний із поведінкою або проявами особистісних рис інших, як правило, близьких людей (сором за іншого). Сором переживається як незадоволеність собою, осуд або звинувачення себе. Прагнення уникнути подібних переживань є потужним мотивом поведінки, спрямованої на самовдосконалення. Гнів –негативний психічний стан, спричинений сильними емоціями, переживаннями. Сильний гнів переростає в лють – нестримувану агресивну поведінку. Гнів може бути викликаний особистою образою, обманом та іншими моральними причинами, особливо якщо вони несподівані. Найчастіше його причинами є фрустрація, невизначена перешкода на шляху до мети. Гнів можна спровокувати вербально (слово, вислів) і невербально (міміка, жест, пози). Проявляється він і як засіб самозахисту, супроводжуючись припливом сил, енергії за рахунок викиду в кров адреналіну, що мобілізує енергоджерела організму. Це підвищує впевненість у собі, зменшує страх перед небезпекою. Лють настільки мобілізує енергію, що людина може втратити здатність контролювати вербальні і поведінкові прояви емоцій. Однак «те, що починається у гніві, закінчується в соромі» (Л. Толстой). Радість –сильне задоволення. Може бути наслідком творчого успіху, хоч і не завжди його супроводжує. Вона виникає не тільки з приводу реального задоволення бажання, досягнення мети, а й на підставі передбачення (передчуття) його. Людина може переживати радість у мріях. З'являється вона дуже швидко, чим наближається до афекту. Бурхливу радість успіху виявляють особи із заниженою самооцінкою. Хвилювання – позитивний або негативний стан, спричинений значущими очікуваннями, подіями тощо. Це недиференційоване за знаком переживання – підвищений рівень емоційного збудження. Перед стартовий стан спортсмена, наречених на весіллі, студента перед іспитом, як правило, пов'язаний із сильним емоційним збудженням, похідними ознаками якого є неуважність, нестійкість (швидка зміна) переживань, зниження критичності, примхливість, упертість і брутальність у стосунках. Фрустрація (лат.марні сподівання, обман) – дезорганізація свідомості та діяльності, що зумовлена довгочасною нереалізованістю значущих планів, намірів людини і супроводжується тривалим негативним переживанням (ворожістю, гнівом, відчуттям провини, досади, тривоги). Виникає після невдачі, незадоволення сильної потреби, почутих докорів. У стані фрустрації людина переживає нервово-психічне потрясіння, озлобленість, пригніченість. Фрустрація може слабшати, зникати, підсилюватись. Її подоланню сприяє перехід до цікавої справи. Емоційне вигоряння – емоційне або фізичне виснаження і зниження продуктивності праці. Проявляється у відчуттях емоційної перенапруги й спустошеності, вичерпаності емоційних ресурсів. Людина відчуває неможливість віддаватися роботі, як раніше. Деперсоналізація пов'язана з виникненням байдужого і негативного ставлення до людей, яких доводиться обслуговувати в діяльності. Контакти з ними стають формальними, знеособленими. Негативні настанови спершу можуть бути прихованими і проявлятися в стримуваному роздратуванні, яке з часом спричинює конфлікти. Депресія – афективний стан, що характеризується негативним емоційним фоном, зміною мотиваційної сфери, когнітивних уявлень і загальної пасивності поведінки. Суб'єктивно людина в стані депресії відчуває важкі, болючі емоції і переживання – пригніченість, тугу, розпач. Потяги, мотиви, вольова активність різко знижені. Характерними є думки про власну відповідальність за різноманітні неприємні, важкі події, що відбулися в житті людини або її близьких.. Ейфорія – піднесено-радісний, веселий настрій, стан безтурботності, що не відповідає об'єктивним обставинам, при якому спостерігаються мімічні і загальнорухові пожвавлення та психомоторні порушення. Амбівалентність – двоїсте, суперечливе відношення суб'єкта до об'єкта, що характеризується одночасною спрямованістю на цей об'єкт протилежних імпульсів.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 15821; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |