КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Методика 1
Лабораторний практикум Завдання 1. Опрацювання методики О.Р. Лурії «Запам’ятовування 10 слів». Інструкція для організаторів дослідження. Ця методика дозволяє визначити обсяг короткочасної і довготривалої пам’яті у кожного студента навчальної групи шляхом визначення числа слів, що запам’яталися після кожного з п’яти зчитувань дослідником 10 текстових слів. Методика не потребує спеціального обладнання. Проте більшою мірою, ніж при застосування інших методик, необхідна тиша: за наявності будь-яких розмов у кімнаті дослідження проводити недоцільно. Перед початком дослідження експериментатор повинен записати в один рядок ряд коротких (односкладових і двоскладових) слів. Слова потрібно підібрати прості, різноманітні, які не мають між собою ніякого зв’язку. Зазвичай кожен експериментатор звикає до якогось одного ряду слів, але бажано користуватися не одним, а кількома наборами, щоб піддослідні не могли їх один від одного почути. Інструкція досліджуваному. Перший етап. «Зараз я прочитаю 10 слів. Слухати треба уважно. Коли закінчу читати, відразу ж повторіть стільки слів, скільки запам’ятаєте. Повторювати можна в будь-якому порядку, порядок ролі не має значення». Експериментатор зачитує 10 слів повільно, чітко. Серед зчитуваних слів не повинно бути таких, які позначають предмети, що оточують досліджуваного в даний момент. Коли досліджуваний повторює слова, експериментатор в своєму протоколі ставить хрестики під цими словами (див. форму протоколу). У результаті протокол фіксації результатів дослідження має такий вигляд (зразок):
Потім експериментатор продовжує інструкцію (другий етап). Другий етап. Продовження інструкції. «Зараз я знову прочитаю вам ті ж самі слова, і Ви знову повинні повторити їх – і ті, які Ви вже назвали, і ті, які в перший раз пропустили, – усі разом, в будь-якому порядку». Експериментатор знову ставить хрестики під словами, які повторив досліджуваний. Потім дослідження знову повторюється, 3, 4 і 5 разів, але вже без будь-яких інструкцій. Експериментатор просто говорить: «Ще раз». У разі, якщо досліджуваний називає будь-які зайві слова, експериментатор обов’язково записує їх поруч із хрестиками, а якщо слова ці повторюють, – ставить і під ними хрестики. У разі, якщо досліджуваний намагається вставляти в процесі досвіду будь репліки, експериментатор зупиняє його; ніяких розмов під час дослідження допускати не можна. Після п’ятикратного повторення слів експериментатор переходить до інших експериментів (опрацювання методики 2), а в кінці дослідження, через 30 хвилин, знову запитує у досліджуваного ці слова (без нагадування). Експериментальний матеріал до методики 1.
Обробка та інтерпретація результатів дослідження Оцінка короткочасної пам’яті. Продуктивність запам’ятовування обчислюють за формулою: С= А/В*100% де А – кількість правильно відтворених слів; В – кількість пропонованих слів; С – коефіцієнт короткочасної пам’яті. Якщо до 5-го зчитування досліджуваний запам’ятав 10 слів – задовільно, якщо до 3-го – добре. Якщо число слів наростає і до третього зчитування встановлюється максимум, то це означає, що психічного виснаження не відзначається. Якщо досліджуваний відтворює мало слів і після 2-4 повторень кількість їх зменшується, то це свідчить про виснаження. Вплетення зайвих слів розцінюється як одна з ознак ослаблення психічної діяльності. Оцінка довготривалої пам’яті. Приблизно через 0,5 години просять повторити ці слова. Відтворення 2/3 слів задовільно.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 526; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |