Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

До лабораторних занять




 

нормативної навчальної дисципліни

 

 

ПП.01 Психологія

напрям підготовки 6.02030302 Філологія. Мова і література (англійська, німецька)
факультет Філології та журналістики

для студентів груп Ін-16-19, Ін-26-29

 

 

Полтава-2014-2015 н.р.

Інструктивно-методичні матеріали до лабораторних занять нормативної навчальної дисципліни «Психологія» для студентів за напрямом підготовки 6.02030302 Філологія. Мова і література (англійська, німецька).

 

 

Укладач(-чі): доцент, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Дзюба Т.М.

 

Інструктивно-методичні матеріали обговорено і схвалено на засіданні кафедри загальної, вікової та практичної психології

Протокол № 1 від «27» серпня 2014 року.

 

Завідувач кафедри: професор кафедри загальної, вікової та практичної психології, доктор психологічних наук Яланська С.П. ____________________

 

 

© Т.М. Дзюба, 2014

© ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2014


Загальні положення

1. Загальні вимоги підготовки до лабораторних занять

Лабораторні заняття з дисципліни «Психологія» дають можливість студенту під керівництвом викладача особисто провести натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичної перевірки й підтвердження окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, набути практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, оволодіти методикою експериментальних досліджень у предметній галузі «Психологія».

Алгоритм підготовки до лабораторних занять

Підготовка студентів до лабораторних занять передбачає таку послідовність роботи:

1) уважно прочитайте план лабораторного заняття (у інструктивно-методичних матеріалах), особливу увагу зверніть на пункт «Звіт»;

2) на основі плану визначте, за якими методиками Ви маєте провести дослідження;

3) зверніться до «Словника-довідника з психології» або до інших джерел, у яких подано теоретичний аналіз методики та показників, які вона дозволяє дослідити (перелік цієї літератури зазначено у плані);

4) користуючись літературою, зазначеною у плані лабораторного заняття, знайдіть потрібну методику (у першу чергу варто звернутися до інструктивно-методичних матеріалів до лабораторних занять з психології);

5) уважно прочитайте матеріал, особливу увагу зверніть на такі пункти як «Процедура проведення» та «Обробка і аналіз результатів»;

6) визначте, які матеріали Ви маєте здати по завершенню лабораторного заняття (вони зазначені у пункті «Звіт»);

7) визначте, який стимульний матеріал та допоміжні матеріали необхідні для проведення дослідження, та підготуйте їх завчасно(це може бути бланк для відповідей, роздатковий матеріал, секундомір тощо). Стимульний матеріал має бути акуратним та розбірливим. Якщо методика передбачає кілька наборів стимульного матеріалу (наприклад, як тест інтелекту Векслера), бажано розкласти його по окремим конвертам або файлам та підписати. Це дозволить не витрачати час на пошук необхідного стимульного матеріалу при проведенні дослідження;

8) якщо процедура проведення дослідження передбачає ведення протоколу (наприклад, як методика «Малюнок сім’ї»), з’ясуйте для себе, яка саме інформація має бути у ньому представлена. Ви можете завчасно підготувати шаблон протоколу (наприклад, у вигляді таблиці), зазначивши інформацію, яку необхідно зафіксувати. Протокол дослідження Ви заповнюєте власноруч;

9) уважно прочитайте інструкцію та спробуйте самостійно виконати кілька завдань методики. Якщо окремі пункти інструкції Вам не дуже зрозумілі, прочитайте їх ще кілька разів, звернувшись до наведених прикладів. Спробуйте кілька разів повторити інструкцію вголос, звертаючись до уявного досліджуваного, щоб запам’ятати її;

10) ще раз перечитайте процедуру проведення дослідження. Якщо процедура проведення складна, складіть для себе алгоритм проведення дослідження (або окремого субтесту), наприклад, за допомогою схеми;

11) приступайте до проведення дослідження;

12) звернувшись до пункту «Обробка результатів», зробіть кількісну обробку результатів дослідження(якщо це передбачено). У результаті Ви будете знати, яку кількість балів досліджуваний набрав по кожній шкалі. При проведенні кількісної обробки потрібні уважність, послідовність роботи та знання елементарних математичних дій;

13) зробіть якісний аналіз результатів дослідження. Ви маєте проаналізувати усі показники, які одержали в ході кількісної обробки. Для проведення якісного аналізу зверніться до розділу «Обробка результатів» та того теоретичного матеріалу, який Ви опрацювали у пункті 3. При потребі Ви можете звернутися до додаткової літератури, яка зазначена у плані лабораторного заняття;

14) узагальніть результати якісного аналізу у вигляді висновків (інтерпретації). Інтерпретація не має бути просто переписуванням якісного аналізу. Ви маєте не лише зазначити, як розвинена та чи інша характеристика, але й охарактеризувати певні типологічні особливості досліджуваного, а також висловити власні міркування стосовно причин, які дали такий результат. При написанні висновків необхідно використовувати психологічну термінологію;

15) на основі інтерпретації результатів зазначте, у яких напрямках має проводитися подальша консультативна або корекційна робота з досліджуваним, по можливості наведіть приклади конкретних вправ, які можуть бути використані. При написанні рекомендацій варто уникати загальних фраз на зразок «читати книги», «більше спілкуватися» тощо;

16) матеріали проведеного дослідження Ви маєте представити у вигляді звіту. Вимоги до оформлення звіту зазначені в інструктивно-методичних матеріалах;

17) порівняйте, чи відповідає зміст Вашого звіту тим вимогам, які зазначені у плані лабораторного заняття пункт «Звіт». Якщо Ваш звіт неповний, допрацюйте його;

18) розташуйте сторінки звіту у тій послідовності, як це зазначено у пункті «Звіт». Здайте звіт викладачу по завершенню лабораторного заняття (для студентів денної форми навчання);

19) складіть звіти, зазначені у пункті «Вимоги до екзамену», по порядку в окрему папку та здайте їх у термін, вказаний викладачем (для студентів заочної форми навчання);

20) пам’ятайте: якщо Ви не змогли самостійно знайти відповіді на питання, поставте їх викладачеві на лабораторному заняття або на консультації.

2. Перелік форм контролю за навчальною діяльністю студентів

В процесі вивчення дисципліни «Психологія» використовуються такі види контролю.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Здійснюється під час викладання аудиторних і позааудиторних занять. Форми проведення поточного контролю визначаються викладачем.

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента протягом вивчення окремого модуля за результатами теоретичного і практичного матеріалу, передбаченого модулем. Форми проведення модульного контролю обираються викладачем. Модульний контроль може бути проведений під час лекцій, практичних занять або в позааудиторний час. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модуля.

Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку (для студентів 1 курсу), екзамену після вивчення всього курсу.

Підготовка до підсумкової модульної роботи (ПМР) та екзамену має на меті узагальнення та систематизацію знань з окремого модуля або дисципліни у цілому.

Алгоритм виконання

1. Ознайомтеся з переліком питань та завдань до ПМР або екзамену.

2. Підберіть підручники, інструктивно-методичні матеріали або іншу довідкову літературу, необхідну для підготовки (її перелік Ви можете знайти в робочій програмі або інструктивно-методичних матеріалах).

3. Перегляньте зміст кожного питання, користуючись власними конспектами або підручниками.

4. Визначте рівень знань з кожного питання.

5. Визначте питання, які потребують ретельнішої підготовки (опрацювання додаткової літератури, складання конспектів, схем, виконання окремих завдань тощо). З цією метою зверніться до алгоритму підготовки теоретичних питань до практичних занять та виконання завдань до практичних занять.

6. Для самоперевірки перекажіть теоретичні питання або виконайте практичне завдання.

Примітка: якщо Ви маєте труднощі у підготовці окремих теоретичних питань або виконанні практичних завдань, Ви можете звернутися за консультацією до викладача. Час проведення консультацій зазначений у Графіку проведення консультацій (кафедра загальної, вікової та практичної психології, к. 222).

3. Критерії оцінювання знань студентів

Оцінювання навчальної діяльності студентів з усіх дисциплін за кожний семестр в ПНПУ імені В.Г.Короленка здійснюється за 100-бальною шкалою.

Співвідношення між шкалами оцінок за ECTS, 100-бальною шкалою навчального закладу і національною шкалою наведені в таблиці:

 

Оцінка за шкалою ECTS За 100-бальною шкалою закладу За національною шкалою
Екзамен
A 90 – 100 відмінно
B 83 – 89 добре
C 75 – 82
D 68 – 74 задовільно
E 60 – 67
FX 35 – 59 незадовільно (з можливістю повторного складання екзамену)
F 0 – 34 незадовільно (з обов’язковим повторним вивченням курсу)

 

Оцінювання навчальної діяльності студентів з дисципліни «Психологія»

Поточний і модульний контроль Індивідуальне завдання Підсумковий контроль (залік, екзамен) Загальна сума
40 балів (Ці бали складаються з суми балів за кожен змістовий модуль. А бали за кожний модуль – із суми поточних оцінок на заняттях, оцінки самостійної роботи) 20 балів Упродовж вивчення дисципліни виконується індивідуальне завдання. Залік: 40 балів (підсумкова контрольна робота з чотирьох завдань різного рівня складності за всіма опрацьованими темами курсу) Екзамен: 40 балів= 15+15+10 (два екзаменаційні питання та практичне завдання) 100 балів
До 40 балів – середня оцінка за виконання усіх видів роботи вивчення змістових модулів упродовж одного року навчання.

 

Загальна оцінка відповіді кожного студента є комплексною, яка враховує всі сторони його виступу: теоретичні знання, вміє пояснити основні закономірності явища та реалізовувати у практичних завданнях згідно навчального плану. При оцінюванні відповіді враховується також творчість і якість у розкриті питання.

Кожен вид навчальної діяльності студента (усні відповіді, практичні завдання та самостійна робота оцінюється в межах від 0 до 5 балів.

Оцінка «5 балів» ставиться, коли:

– упевнено відповідає на теоретичне питання: виклад матеріалу глибоко обґрунтований, логічний, переконливий, відповідь містить власні приклади,що свідчить про творче застосування матеріалу, відповідь стилістично та граматично правильна;

– демонструє глибокі, міцні, системні знання у розкритті теоретичних основ психології;

– уміє застосувати набуті знання при виконанні практичних завдань, вміє виявляти та відстоювати особисту позицію;

– на високому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички.

Високий рівень виконання практичної й індивідуальної частини завдань (90-100%).

Оцінка «4 бали» ставиться за таких умов, коли студент:

– досить повно розкриває зміст матеріалу відповідно до поставленого завдання; при відповіді на питання виявляє знання істотних ознак понять, психологічних явищ та зв’язків між ними, вміє пояснити основні закономірності явища

– розуміє зміст спеціальних термінів, роботу виконує без грубих помилок; у відповідях можливі 1-2 неточності у вживанні спеціальної термінології, несуттєві висновки, узагальнення, незначні помилки, які не впливають на сутність змісту;

– на достатньому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички.

Достатній рівень виконання практичної і самостійної частини завдань (75-89%); у цілому дотримується поставлених вимог до навчання.

Оцінка «3 бали» ставиться, коли студент:

– невпевнено відповідає на теоретичне питання;

– відтворює основні навчально-методичні знання, проте володіє лише елементарними вміннями;

– відчуває помітні труднощі при виконанні психологічних завдань, втрачає розуміння сутності психологічного явища при зміні деяких складових;

– правильно відповідає на теоретичні питання, але не вміє творчо застосовувати здобуті знання при вирішенні професійно-орієнтованих завдань; не завжди творчо розкриває зміст матеріалу; допускає помилки у вживанні спеціальних термінів;

– викладає матеріал безсистемно, з порушенням логічних зв’язків;

Задовільний рівень виконання практичної й самостійної частини завдань (60-74%).

Оцінка «2 бали» ставиться, коли студент:

– демонструє уривчастість або відсутність знань, плутається у поняттях, не володіє спеціальною термінологією, прояв знань відбувається лише за допомогою викладача;

– не розкриває зміст матеріалу, припускається грубих помилок у його тлумаченні;

– практичне завдання виконується фрагментарно, характеризується лише початковими уявленнями про предмет дослідження;

– на недостатньому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички;

Низький рівень виконання практичної і самостійної частини завдань (35-59%).

Оцінка «0-1 балів» ставиться у разі, коли студент:

– не володіє спеціальною термінологією;

– не вміє вирішувати третину практичних завдань; не розкриває змісту матеріалу, припускається грубих помилок у його тлумаченні;

– не використовує теоретичні знання для розв’язання проблем;

Невиконання або низький рівень практичної й самостійної частини завдань (0-34%).

Кожен вид навчальної діяльності студента (усні відповіді, практичні завдання та самостійна робота оцінюється за поданими вище критеріями в межах від 0 до 5 балів. Отримані студентом оцінки додаються та діляться на загальну кількість набраних оцінок, внаслідок чого отримується системний бал. За наведеною нижче шкалою системна оцінка переводиться в 40 рейтингових балів.

1,1 = 1 2,1 = 11 3,1 = 21 4,1 = 31
1,2 = 2 2,2 = 12 3,2 = 22 4,2 = 32
1,3 = 3 2,3 = 13 3,3 = 23 4,3 = 33
1,4 = 4 2,4 = 14 3,4 = 24 4,4 = 34
1,5 = 5 2,5 = 15 3,5 = 25 4,5 = 35
1,6 = 6 2,6 = 16 3,6 = 26 4,6 = 36
1,7 = 7 2,7 = 17 3,7 = 27 4,7 = 37
1,8 = 8 2,8 = 18 3,8 = 28 4,8 = 38
1,9 = 9 2,9 = 19 3,9 = 29 4,9 = 39
2,0 = 10 3,0 = 20 4,0 = 30 5,0 = 40

Блок практичні заняття, самостійна робота

Рейтингове оцінювання практичних та лабораторних занять

· фіксована відповідь за проблемними питаннями плану – 0-5 балів;

· виконання завдань лабораторної роботи – 0-5 балів;

· модульний контроль (тестування, вирішення практичних завдань), контроль знань за результатами самостійної роботи – 0-5 балів.

Максимальна кількість балів за практичні та лабораторні заняття та самостійну роботу студента – 40 балів.

Блок індивідуальне (професійно-орієнтоване) завдання0-20 балів.

Блок підсумковий контроль (екзамен)40 балів.


Програмний матеріал

до лабораторних занять дисципліни «Психологія»




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 792; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.