Пояснення походження релігії Люсьєном Леві-Брюлем

Теорія “дологічного мислення”

До соціологічного напрямку, започаткованого Е. Дюркгеймом варто віднести Люсьєна Леві-Брюля (1857-1939). Вихідним пунктом його досліджень є прийняття вчення про колективні уявлення, висунутого Е.Дюркгеймом. Це ідеї, які не формуються людиною із його життєвим досвідом, а вводяться в його свідомість через суспільне середовище – виховання, суспільну думку, звичаї. Л.Леві-Брюль зацікавився питанням про особливі закони, що керують колективними уявленнями. Тут він розвинув свою теорію дологічного мислення первісних народів, яку виклав у книзі “Первісне мислення” (1923).

На його думку, дологічне мислення принципово відрізняє людину первісного суспільства від сучасної, оскільки в ньому відсутнє розмежування між причиною та наслідком, суб’єктом і об’єктом. Дологічне мислення не прагне, подібно до нашого, уникати протиріч. При цьому мова йде про особливий тип мислення, який підпорядковується своїм специфічним законам. Ці закони, що керують колективними уявленнями відсталих народів, не подібні на наші закони логічного мислення. Вони не відокремлені від емоцій і не спрямовані на пояснення явищ дійсності. У цьому вигляді вони діють на нервову систему різко збуджуюче при здійсненні релігійних обрядів, заражаючи людину емоціями страху, релігійного жаху, страсного бажання, надії тощо. Первісна людина не шукає пояснення оточуючої дійсності, оскільки ці явища він сприймає не в чистому вигляді, а в поєднанні з цілим комплексом емоцій, уявлень про таємні сили, про магічні властивості предметів.

У зв’язку з цим сприйняття світу первісною людиною орієнтовано зовсім інакше, ніж наше сприйняття: сучасна людина прагне до об’єктивного знання, а в первісної людини переважає суб’єктивізм. Тому первісні люди змішують реальні предмети з уявленням про них, не розрізняють сновидіння й реальність, людину та її зображення, людину та її ім’я і т.п. Тому первісне мислення безвідносне до досвіду. Досвідне знання не розувірює людину в її віру в чаклунство, в таємничі сили, фетиші. Мислення первісної людини “непроникливе” для досвіду, і замість основних логічних законів визначальним стає т.зв. закон співпричетності, відповідно до якого предмет може бути самим собою і водночас чимось іншим, він може знаходитися тут і водночас в іншому місці.

На думку Л.Леві-Брюля колективні уявлення присутні і в мисленні сучасних європейців. Це викликано природною потребою людини в безпосередньому спілкуванні з оточуючим світом, яке не забезпечується науковим пізнанням. Наука об’єктивує світ і тим самим віддаляє його від людства. Тому людина прагне до живого спілкування з природою через релігію, мораль, звичаї, де колективні уявлення є основними, отже, дологічне мислення існує й буде існувати поряд з логічним, а закон співпричетності і містична налаштованість – природні якості мислення сучасної людини.

Дата добавления: 2015-05-22