Погляди на релігію Еріха Фромма

Одним із наступників З.Фрейда вважається Еріх Фромм (1900-1980) Йому належить цілий ряд релігієзнавчих праць “Християнська догма” (1930), “Психоаналіз і релігія” (1950), “Дзен-буддизм і психоаналіз” (1960), “Ви будете як боги. Радикальна інтерпретація Старого Завіту і його традиції” (1966), “Догмат про Христа” та інші. Він спробував переосмислити психоаналіз, зосередивши увагу на соціальних детермінантах людської психіки Витоками запропонованої Фроммом концепції гуманістичного психоаналізу і ґрунтовної критики хвороб сучасної цивілізації слугував не лише Фрейд і Маркс, але й біблійні пророки, християнські містики, Будда. Фромм створив оригінальну й цілісну концепцію релігії, яка увінчується ідеалом гуманістичної релігії.

З точки зору Е. Фромма, релігія – це витокове й автентичне вираження людської ситуації, форма осмислення людиною кардинальних смисложиттєвих проблем свого існування. Вона виникає одночасно з актом виділення людини з тваринного царства. Завдяки цьому акту людина стає рабом дихотомії існування. Останнє виявляється в формі конфлікту душі й тіла, духовної сутності людини та її тваринної природи. Людина прагне реалізувати свою сутність, досягти повноти буття. Для цього їй необхідні орієнтири і об’єкт поклоніння, що є внутрішніми стрижнями релігії. Тобто релігія забезпечує людині необхідні умови розв’язання смисложиттєвих завдань, що постають перед нею. Фактично релігія ототожнюється Фроммом зі світоглядом взагалі. У нього поняття “релігія” не обмежується традиційними віруваннями, в нього входять будь-які філософські та етичні вчення, ідеологічні та політичні доктрини.

У світлі такого підходу до релігії Фромм у відповідності з тим, наскільки та чи інша релігія сприяє розвитку людства, - розрізняє авторитарну й гуманістичну форми.

Перша з них є релігією відчудженої людини. Сутність авторитарної релігії полягає в підкоренні людини будь-якій силі та могутності, які заперечують її достоїнство, розум, право на щастя, знецінюють її.

Натомість, гуманістична релігія за мету має саму людину як найвищу цінність життя. Вона виникає там, де індивід відчуває себе вільним і відповідальним за свою долю. Сутністю гуманістичної релігії є релігійний досвід, який мислиться Е.Фроммом як безпосереднє переживання людиною своєї екзистенційної ситуації. Такого типу досвід не піддається концептуалізації. Його можна осягнути лише в поетичних або візуальних символах. На думку Е.Фромма, саме гуманістична релігія здатна врятувати людство, розв’язати його проблеми, відкрити перед ним перспективи.

Дата добавления: 2015-05-22