Програма розбудови Української гетьманської держави

Внаслідок перемоги під Пилявцями й походу української армії на Львів та Замостя на початку листопада 1648 р. майже всі українські землі було визволено від польського панування.

Причини припинення воєнних дій та відступу української армії з-під Замостя

ПОХІД УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА В ГАЛИЧИНУ

БИТВА ПІД ПИЛЯВЦЯМИ

Пилявецька битва відбулася 11-13 вересня 1648 р.

• Союзне козацько-татарське військо на чолі з Богданом Хмельницьким зійшлося з польською армією під орудою гетьмана Миколая Потоцького неподалік містечка Пилявці поблизу Старокостянтинова (нині село Пилява Хмельницької обл.).

Центральним пунктом битви була гребля через річку. У перший день вона двічі переходила з руки в руки, але з третьої спроби полякам удалося захопити її.

• Вирішальна битва розпочалася 13 вересня. Вранці українські, кримсько-татарські та ногайські загони вишикувалися бойовим порядком. Війська Хмельницького потужним ударом відбили греблю. Незабаром козаки почали переслідувати ворога. Польське командування не спромоглося забезпечити організованого відступу. Покидавши зброю та залишивши боєприпаси, польське військо накивало п’ятами.
• Пилявецька битва завершилася для польської армії ганебною поразкою.

• 26 вересня 1648 р. розпочалася облога Львова.
• 5 жовтня загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок - фортецю на високому пагорбі.
• Львівська міська верхівка, зрозумівши безвихідь свого становища, почала переговори.
• Гетьман вимагав від польського командування та міської влади капітулювати і видати козакам їхніх запеклих ворогів - Ярему Вишневецького, Олександра Конецпольського та інших.
• Проте, дізнавшись, що ті таємно втекли до Замостя, наказав припинити облогу і, дочекавшись викупу для сплати ординцям, рушив на Замостя та оточив фортецю.
• Незабаром Хмельницький отримав викуп і 14 листопада зняв облогу з Замостя.

1. Складне становище армії:

1. боєздатного війська налічувалося не більш як 30 тис.;
2. гостро відчувалася нестача гармат, боєприпасів і харчів;
3. давалася взнаки загальна втома.
1. Наближення зими.
2. Спалах епідемії чуми.
3. Повернення татар до Криму і загроза нападу на Київщину й Чернігівщину литовської армії.
4. Не вичерпаними були військові сили Польщі.

• Зваживши на все, Богдан Хмельницький погодився з рішенням ради і настроями старшини та уклав перемир'я з новообраним польським королем Яном ІІ Казимиром.
• Однак, укладаючи мир під Замостям, гетьман не збирався припиняти збройної боротьби взагалі. Він планував навесні 1649 р. знову зібрати військо, покликати татар на допомогу й поновити воєнні дії.

• 23 грудня 1648 р. Богдан Хмельницький урочисто в‘їхав до Києва.
• Назустріч українським полкам вийшли Єрусалимський патріарх Паїсій, який перебував тоді у Києві, і Київський митрополит Сильвестр Косів.
• На початку 1649 р. Богдан Хмельницький оприлюднив свої наміри щодо війни проти Речі Посполитої. Це сталося в лютому, під час переговорів у Переяславі, з королівським посольством. У відповідь на умови перемир‘я, запропоновані польськими послами, гетьман сформулював остаточну мету війни.

Дата добавления: 2015-05-22