Організація державного апарату, утримання війська, дипломатична діяльність потребували чималих коштів. Грошовими справами в козацькій державі безпосередньо керував Богдан Хмельницький.
Існувало кілька джерел доходів Військового скарбу, й передусім - земля, що перейшла в користування Скарбу, сільськогосподарські промисли (млини, броварні тощо) і плата за їх оренду.
Чимало коштів надходило від торгівлі (збори з торгів і ярмарків, кордонне мито тощо).
Існували в державі і загальні податки.
Особливості сплати й надходження податків визначалися гетьманськими універсалами. За одиницю оподаткування брався двір, тобто господарство.
Із грошових знаків найпоширенішими в обігу були польські монети, згодом московські й турецькі гроші. За свідченнями сучасників, наприкінці 1649 р. розпочалося карбування державної монети; щоправда, тих монет не знайдено.
У козацькій державі діяла своя система судочинства. Вона складалася з Генерального суду, полкових і сотенних судів.
Найвищою судовою установою був Генеральний військовий суд при гетьманові. Він розглядав апеляційні справи полкових і сотенних судів, а також деякі справи, з якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана.
До складу Генерального суду входили двоє генеральних суддів і судовий писар.
Суди на місцях очолювали особисто полковники або сотники. Козацьким судам підлягали не тільки козаки, а й міщани і селяни.
У містах із магдебурзьким правом діяли міські суди. Окрім того, в Україні функціонували ще й церковні суди, чинність яких поширювалася на внутрішні справи духівництва.
Утвердження української козацької держави - Гетьманщини - відбувалося на тлі глибоких зрушень у господарському й суспільному житті.
Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання, кріпацтво.
Натомість формувалася козацька, селянська, а також державна власність на землю.
У зв’язку з цим змінилася соціальна структура суспільства. Змушені були залишити Україну польські магнати й католицька шляхта, католицьке духівництво - ті верстви, що тримали у своїх руках владу до початку Національно-визвольної війни.
Провідну роль у житті суспільства став відігравати козацький стан.
Влада та основні багатства зосереджувалися в руках козацької старшини.
Козацька старшина формувалася з представників різних суспільних верств.
Безперечним завоюванням козацької держави стала особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які, крім того, могли вільно вступати до козацького стану.
Переважна більшість селян покозачилася, почала вести вільне козацьке господарство.
Становище міщан поліпшувалося ще й завдяки тому, що в містах було ліквідовано засилля іноземців та усунуто національно-релігійні перешкоди для занять ремеслами, промислом, торгівлею, для участі в самоврядуванні.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2025) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление