Адміністративно-територіальний устрій

ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

ЗАСАДНИЧІ ТЕЗИ

УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ - ГЕТЬМАНЩИНИ

Місце Зборівського договору в подіях Національно-визвольної війни

• Зборівський мирний договір, укладений під тиском обставин, відповідав фактичним успіхам Національно-визвольної війни.
• Проте він мав виняткове значення для піднесення ідеї української державності, бо вперше в історії українсько-польських відносин Україна одержувала з боку Польщі визнання певної самостійності як козацька держава. Це давало змогу гетьманському урядові продовжувати боротьбу за незалежність.
• Водночас Зборівський договір не задовольняв ні поляків, ні українців: поляки вважали, що вони дали козакам забагато, а козаки були переконані, що дістали мало. Війна припинилася лише тимчасово.

• Головний здобуток Національно-визвольної війни - утвердження Української держави - Гетьманщини.
• Особливістю козацької держави був її військовий характер. Він зумовлювався як потребою виборювати незалежність, так і традиціями Війська Запорозького.
• Протягом літа - осені 1648 р. на визволених українських землях було утворено українські центральні та місцеві органи влади, судові установи, запроваджено новий принцип адміністративно-територіального поділу, поступово формувалася нова соціально-економічна структура.
• До участі в розбудові держави було залучено різні верстви тогочасного українського суспільства (козацтво, українську православну шляхту, міщанство і духівництво).

Генеральна рада -загальна рада всього Війська,найвищий законодавчий орган держави

Старшинська рада - генеральна старшина та полковники - розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру і війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо

Генеральний уряд (генеральна старшина) на чолі з гетьманом Гетьман · здійснював законодавчу, виконавчу і судову владу; · скликав Генеральну і Старшинську ради; · видавав універсали; · був головнокомандувачем збройних сил; · брав участь у судочинстві (при гетьманові діяв Генеральний військовий суд); · опікувався фінансовою системою; · за рішенням ради розпочинав війну; · провадив мирні переговори; · керував дипломатичними зносинами з іншими державами та розвідувальною службою.

• Територія козацької держави згідно з умовами Зборівського договору складалась із земель колишнього Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств та обіймала 200 тис. кв. км. - від р. Случі на заході до московського кордону на сході та від басейну Прип’яті на півночі до степової смуги на півдні.
• Столицею і гетьманською резиденцію стало м. Чигирин.
• На визволених землях скасовувався польський адміністративний устрій. Було ліквідовано воєводства, повіти, а замість них створювалися полки із своїм територіальним поділом. У 1649 р. всю територію Української держави було поділено на 16 полків (на Правобережжі - 9, на Лівобережжі - 7 полків).
• Центром полку було одне із значних міст полкової території.
• Кожен полк очолював полковник, який обирався на полковій раді або призначався гетьманом. Полковник зосереджував у своїх руках військову, судову та адміністративну владу на території полку, тобто був не лише військовим керівником, а й мав владу над усіма жителями полку.
• Територія полку поділялася на 10-20 і навіть більше сотень. Сотні, як і полки, різнилися площею та чисельністю. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села.
• Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали сотники.
• Містами, що мали магдебурзьке право (Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Стародуб, Глухів, Полтава, Батурин та ін.), керували магістрати на чолі з війтами. У селах справами відали старости, яких обирала селянська громада, а справами козаків - обрані ними отамани.
• Запорозька Січ була в державі окремою адміністративно-територіальною одиницею.

Дата добавления: 2015-05-22