Особистість. Жовтоводська битва (5-6 травня 1648 Р. )

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

РОЗГОРТАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ В 1648-1649 рр.

ПОЧАТОК ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Жовтоводська битва (5-6 травня 1648 р.)

Перша переможна битва Національно-визвольної війни. Повстанці оточили польське військо під командуванням Стефана Потоцького на берегах річки Жовті Води. Вирішальний наступ на польський табір розпочався 6 травня. Він завершився нищівною поразкою поляків.

Корсунська битва (16 травня 1648 р.)

Після розгрому під Жовтими Водами 20-тисячне польське військо на чолі з великим коронним гетьманом Миколаєм Потоцьким і польним гетьманом Мартином Калиновським відійшло до Корсуня, де сховалося в укріпленому таборі. 14 травня до міста наблизилися війська Б.Хмельницького (козаки і татари перекопського мурзи Тугай-Бея). Вдаючи підготовку до штурму табору, Хмельницький змусив польське військо рушити на Богуслав. У заболоченому урочищі Горохова Діброва 16 травня польське військо, яке рухалося табором, натрапило на засідку (6-тисячний козацький загін Максима Кривоноса). Одночасною атакою головних сил Хмельницького і загону Кривоноса польське військо було розгромлене.

Перемоги на Жовтих Водах і під Корсунем стали сигналом для повстань по всій Україні і визвольного походу української армії на захід.

• Богдан Хмельницький збирав війська у Білій Церкві, формував нові, українські органи влади, а керувати визволенням Правобережної України від сил Речі Посполитої довірив полковнику Максимові Кривоносу.
• До кінця липня з-під польського ярма було визволено всю територію Лівобережжя, а до кінця серпня - Брацлавське, Київське, Подільське (крім м. Кам'янця) воєводства на Правобережжі, а також східні й південні райони Волинського воєводства.

1648 р., вересень	Битва під Пилявцями.
1648 р., вересень - жовтень	Облога українським військом Львова і Замостя.
1648 - 1668 рр.	Правління в Речі Посполитій короля Яна ІІ Казимира.
1648 р., грудень	Урочистий в'їзд Б. Хмельницького до Києва.
1649 р., червень - серпень	Облога українським військом фортеці Збараж.
1649 р., серпень	Зборівська битва. Укладення Зборівського перемир'я.

Черкаський полковник Максим Кривоніс був найвизначнішим полководцем після Богдана Хмельницького на першому етапі Національно-визвольної війни. Про долю ж цієї людини за передвоєнних часів відомо мало. Одні дослідники вважають, що народився він у наддніпрянському місті Вільшаній, у сім`ї ремісника-кушніра. Інші дотримуються думки, що походив Максим із міщан, з Острога чи Могилева. Деякі твердять, що був він за походженням шляхтичем, адже з джерел відомо про рід українських православних шляхтичів Кривоносів з Підляшшя.

Брак вірогідних даних про Кривоноса пояснюється, можливо, тим, що тривалий час він служив найманцем десь в іноземних арміях, а в Україні з'явився напередодні Визвольної війни. Як би там не було, але в боротьбі за волю українського народу Максим брав найактивнішу участь. Свій хист полководця він виявив у всіх битвах 1648 р. Був незмінним помічником Хмельницького у формуванні військових загонів із повсталих селян і міщан. Максим Кривоніс постійно виступав проти будь-яких угод з урядом Речі Посполитої, задля цілковитого звільнення України. Помер у листопаді 1648 р. у таборі під Замостям від чуми.

Дата добавления: 2015-05-22