Зборівський мирний договір

Укладення зборівського договору 8 серпня 1649 р.

Зборівська битва (біля Зборова, нині Тернопільської обл.) відбулося 5-6 серпня 1649 р.

ВІДНОВЛЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ 1649 р. ЗБАРАЗЬКО-ЗБОРІВСЬКА КАМПАНІЯ

Промова Хмельницького тлумачиться дослідниками як програма розбудови Української держави

• Гетьман обґрунтував право українців на створення незалежної від Речі Посполитої держави в етнічних межах їхнього проживання.
• Сформулював положення про соборність Української держави.
• Розглянув козацьку Україну як спадкоємницю Київської Русі.

• Навесні 1649 р. польські війська, порушивши умови перемир'я, розпочали воєнні дії.
• Польські війська для виступу проти козаків збиралися під Старокостянтиновом. Звістка про те, що туди ось-ось має підійти військо Хмельницького, виявилася несподіванкою для польського командування. Поляки вирішили відступати.
• Місцем розташування польських військ було обрано Збараж. Частина загонів зайняла Збаразький замок, а решта неподалік почала зводити табір. Та закінчити його не встигли, бо 30 червня підійшла українська і татарська кіннота. Спалахнув бій. Збараж і польський табір під його стінами було взято в щільну облогу.
• 27 липня козаки розпочали генеральний наступ. Бій тривав три години; поляки запекло боронилися. Наступного дня Хмельницький отримав повідомлення, що з Варшави під Збараж вирушило головне польське військо на чолі з Яном Казимиром. Зваживши на цю обставину, гетьман вирішив змінити перебіг воєнних операцій. Основна частина козацького війська, очолена Хмельницьким, непомітно для ворога відійшла з-під Збаража і рушила назустріч королю.

• У ніч проти 6 серпня Хмельницький оточив польський табір та містечко Зборів. Зранку 6 серпня козацькі полки одночасно штурмували Зборів, греблю та мости на Стрипі, щоб розірвати зв'язок між Зборовом та королівським табором. Коли, нарешті, місто було здобуте, козаки всі сили спрямували проти королівського табору.
• Польські вояки почали масово тікати. Ті, що залишилися, були в безнадійному становищі.
• Хмельницький міг остаточно добити польську армію. Але кримський хан Іслам-Ґірей порушив попередню домовленість і перейшов на бік короля Речі Посполитої.

Неможливість вести війну одночасно проти Польщі й проти Кримського ханства спонукала Богдана Хмельницького укласти мирний договір з Польщею.

• Договір передбачав перехід під владу гетьмана територій колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.
• На цих територіях польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська, а державні посади мали обіймати лише православні.
• Встановлено реєстр у 40 тис. козаків.
• Усім учасникам війни оголошувалася амністія.
• Шляхта поверталася до своїх володінь.
• Селяни мусили виконувати довоєнні повинності в маєтках своїх власників.

Дата добавления: 2015-05-22