Історична довідка

ОСОБИСТІСТЬ

Постать

Хронологія подій

ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ НАЦІОНАЛЬНО - ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1650-1653 рр.

1650 р., серпень	Перший молдавський похід.
1651 р., червень	Битва під Берестечком.
1651 р., вересень	Укладення Білоцерківського перемир'я.
1652 р., травень	Битва під Батогом.
1652 р., серпень	Одруження Т.Хмельницького з дочкою молдавського господаря Василя Лупула. Укладення молдавсько-українського союзу.
1653 р., квітень-травень	Похід козацьких полків під проводом Т. Хмельницького в Молдавію.
1653 р., серпень	Похід козацьких загонів Т. Хмельницького в Молдавію. Поразка його під Сучавою.
1653 р., вересень-грудень	Облога Жванця на Поділлі.

Василь Лупул - господар Молдавії (1634-1653). Внаслідок молдавських походів Б.Хмельницького встановлено союзницькі відносини з Гетьманщиною й досягнуто домовленості про одруження дочки Лупула Розанди і Тимоша Хмельницького. Після загибелі Т.Хмельницького і відступу козацьких загонів із Сучави Лупул, скинутий Стефаном Георгіцу з престолу, втік до Чигирина. Але невдовзі за таємні зв’язки з поляками Лупула позбавили права жити в Україні. Він переїхав до кримського хана, який видав його Туреччині. Помер у Стамбулі 1661 р.

Полковника Івана Богуна, який очолював Кальницький (Вінницький) козацький полк, дослідники вважають найвидатнішим після Богдана Хмельницького стратегом Національно-визвольної війни. Він брав участь у всіх великих битвах тієї війни. Був блискучим майстром польових боїв і захисту міст, уміло перетворюючи їх на неприступні фортеці.

Іван Богун вирізнявся неперевершеною особистою хоробрістю, незламною волею. Його бачили скрізь, де кипіла жорстока битва, де була найбільша небезпека. Один із поляків дав Богунові таку характеристику: "... мав удачу лиса, який показує собакам зуби або хвіст; він був дужим і хитрим." Кмітливість Богуна не раз рятувала козаків. Так, наприклад, під час оборони Умані в січні 1655 р. Богун наказав полити водою вали укріплення, і вони, мов склом, вкрилися кригою. Міцна фортеця стала справді неприступною.

Богун ніколи не виявляв жорстокості до переможених. Йому була притаманна шляхетність, навіть вороги називали його "лицарською людиною". Мудрий політик, він уособлював ту частину козацтва, яка, завжди підтримуючи ідею незалежності України, прагнула "...не бути ані під королем польським, ані під царем московським".

Валахія - історична область в Румунії між Карпатськими горами та Дунаєм. Річка Олт поділяє її на дві частини: Мунтенію, або Велику Валахію, з головним містом Бухарест, і Олтенію, або Малу Валахію, з головним містом Крайова. В XIV ст. Валахія була феодальним князівством. У Валахії склалася монархічна форма політичного правління на чолі з воєводою, що носив титул "господаря".

Територія Валахії була об’єктом постійних зазіхань із боку Туреччини. З XVI ст. - під її протекторатом. Лише внаслідок російсько-турецьких війн XVIII-XIX ст. Валахію визволено з-під турецького ярма і за Адріанопольським мирним договором 1829 р. їй надано автономію під протекторатом Росії. У 1859 р. Валахія об'єдналася з Молдавією в єдину державу, названу в 1861 р. Румунією.

Трансильванія (Семигороддя) - історична область на півночі сучасної Румунії. З XI ст. Трансильванія належала угорським королям. На чолі семи трансильванських комітатів (областей) стояв воєвода з широкими повноваженнями. Після розгрому турками Угорського королівства, в 1541 р., Трансильванія стала князівством - васалом Османської імперії, сплачувала данину султанові і не мала права вести самостійну зовнішню політику. У ті ж часи до складу Трансильванії увійшли землі Закарпатської України. З 1687 р. Трансильванія опинилася під владою Габсбургів. У 1867 р. з утворенням Австро-Угорщини Трансильванія входить до складу Угорського королівства. З 1918 р. - у складі Румунії.

Дата добавления: 2015-05-22