За Коломацькими статтями

ПІДПИСАННЯ КОЛОМАЦЬКИХ СТАТЕЙ 1687 р. З МОСКОВСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ

ІВАН МАЗЕПА - ЛЮДИНА І ПОЛІТИК

• Іван Степанович Мазепа народився на Київщині - у с. Мазепинцях неподалік Білої Церкви, в сім'ї українського шляхтича. Більшість істориків вважають датою народження гетьмана 1639 р.
• Навчався Мазепа в Києво-Могилянській академії та єзуїтській колегії у Варшаві чи Полоцьку.
• Служив при дворі польського короля Яна Казимира, який відрядив його завершувати освіту за кордон.
• Протягом 1656-1659 рр. перебував у Німеччині, Італії, Нідерландах, де вивчав іноземні мови (згодом оволодів десятьма мовами), військову справу, дипломатію. Після повернення з Європи належав до оточення польського короля.
• Як королівський повірений Іван Мазепа неодноразово виконував дипломатичні доручення в Україні. Так було, зокрема, у зносинах Яна Казимира з гетьманами України Іваном Виговським, Юрієм Хмельницьким, Павлом Тетерею.
• У 1663 р. Мазепа повернувся до родинного маєтку в Білій Церкві. Згодом він з'явився в Чигирині і став одним із найближчих прибічників гетьмана Дорошенка. незабаром обійняв посаду генерального писаря. Брав участь у війнах Дорошенка проти Польщі.
• Під час виконання дипломатичного доручення 1674 р. в Криму й Туреччині був захоплений запорожцями й відісланий кошовим отаманом Сірком до Самойловича.
• Певний час служив простим козаком, але швидко вивищився завдяки яскравим здібностям.
• Від 1682 р. обіймав посаду генерального осавула в уряді лівобережного гетьмана.

Надзвичайна освіченість, життєвий досвід, ґречність Івана Мазепи викликали захоплення. Не дивно, що й для польських королів, і для українських гетьманів, і для князя Голіцина - найкультурнішої людини в Московії - Мазепа був великим авторитетом і найпопулярнішою особою з-поміж козацької верхівки. Отож, прихід його на гетьманство 1687 р. був цілком закономірним.

• Своє гетьманування Іван Мазепа розпочав із підписання Коломацьких статей.
• Угоду між гетьманом і старшиною, з одного боку, та московськими царями Іваном і Петром Олексійовичами й царівною Софією - з іншого, було укладено 25 липня 1687 р.
• Коломацька угода писалася на основі Глухівських статей Многогрішного (17 із 22 статей) з додатками, зробленими за гетьмана Самойловича.
• Деякі зміни, якими Коломацькі статті відрізнялися від попередніх (зокрема, статті 18-20), передбачали посилення в Гетьманщині влади царату і ще більше обмеження прав гетьмана та гетьманського уряду.

• Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина - скидати гетьмана.
• Значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями.
• Гетьманському урядові заборонялося підтримувати дипломатичні зносини з іншими державами.
• Передбачалося розміщення в гетьманській столиці - м. Батурині - полку московських стрільців.
• Гетьман мав удаватися до особливих заходів, аби "усіма силами з'єднувати в міцну й нерозривну згоду обидва руські народи"; щоби "Малоросію не називали землею Гетьманською, а лише визнавали землею, яка знаходиться в царській самодержавній владі". Пункт 19 Коломацьких статей до таких заходів відносив, зокрема, шлюби між українцями та московитами.

Коломацькі статті визначали гетьманський уряд як слухняне знаряддя для здійснення в Україні московської політики, спрямованої на цілковиту ліквідацію Української держави, на ще більшу "прозорість" кордонів України з Московською державою, а також на поступове, але невпинне "розчинення" українців серед московського населення.

Дата добавления: 2015-05-22