Духівництво

Міщани

Селяни

Українська шляхта

Козаки

СОЦІАЛЬНІ СТАНИ

Після Національно-визвольної війни українське суспільство зазнало великих змін.

• Чисельність козацтва зростала, воно перетворилося на привілейований стан.
• Козаки записувалися поіменно в урядових реєстрах і підлягали тільки владі гетьмана та старшини.
• Вони отримували право на вільне проживання в містах і селах, заняття ремеслом, торгівлею, промислом.
• Зберігався традиційний козацький суд.
• Козаки звільнялися від податків, їхнім основним обов’язком була військова служба.
• Козацтво було провідним станом і в Слобідській Україні.
• Козаки володіли землею, працювали на ній у власних господарствах, мали право вільно торгувати, не сплачувати податків.
• Так само, як і в Гетьманщині, їхньою головною повинністю була військова служба.
• Найчисленнішу групу становили городові козаки - так називали козаків, що мешкали у містах, містечках, селах, хуторах Гетьманщини і Слобідської України, на відміну від низових (запорозьких) козаків.
• У другій половині XVII ст. із середовища козацтва виокремилась козацька старшина, яка посідала панівне місце в суспільстві.

• Зберігалася у Гетьманщині. Вона дедалі більше зливалася з козацькою старшиною внаслідок отримання старшинських прав і привілеїв.

• Численна верства Гетьманщини. Після Національно-визвольної війни їхнє становище змінилося. Вони здобули право змінювати місце проживання, вільно вступати до козацького стану (єдиною перешкодою було майнове становище, бо військова служба відбувалася за власний кошт).
• Особисту свободу зберігали селяни і в Слобідській Україні. Їхня відмінність від козаків полягала у тому, що вони мали платити податок до царської казни.

• Їхнє становище у другій половині XVII ст. зазнало змін.
• Воно визначалося царськими грамотами й нормами магдебурзького права.
• Частина мешканців міст покозачилася (60-80%). Натомість до стану міщан записувалися деякі селяни.
• Міщани отримали право вільно володіти землями; їх не обмежували в ремеслах, промислах, торгівлі.
• Вони сплачували податки й виконували повинності на користь держави, які, одначе, були значно менші, ніж за Речі Посполитої.
• Багато міщан було серед переселенців до Слобідської України. Вони, як і селяни, більше жили з хліборобства, проте не цуралися й ремесел, запровадивши цеховий устрій, подібний до того, який існував у Гетьманщині.

• Привілейований стан Гетьманщини та Слобідської України.
• Його становище визначалося тим, що православ’я мало статус державної релігії.
• На православну церкву гетьманський уряд покладав надзвичайно важливе завдання - бути ідеологічною опорою незалежної козацької держави.
• Не випадково всі гетьмани допомагали церкві: чи то фінансово підтримуючи монастирі, чи то дбаючи про поліпшення освіти священиків і сприяючи друкуванню церковних книг.

Дата добавления: 2015-05-22