Історична довідка. Хронологія подій 1687 Р. , липень козацька рада на р

ОСОБИСТІСТЬ

ПОСТАТЬ

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

1687 р., липень	Козацька рада на р. Коломак. Усунення Івана Самойловича від влади та обрання гетьманом Івана Мазепи. Укладення Коломацьких статей із московським урядом.
1689 р., весна	Другий кримський похід.
1689-1725 рр.	Царювання в Росії Петра І.
1700-1721 рр.	Північна війна Росії проти Швеції.
1700-1704 рр.	Національно-визвольне повстання на Правобережній Україні на чолі із Семеном Палієм.
1704-1709 рр.	Правління в Речі Посполитій Станіслава Лещинського.

Петро І (1672-1725) - московський цар (з 1682 р.), імператор (з 1721 р.). У внутрішній політиці здійснив низку важливих реформ, що мали на меті шляхом технічної та культурної європеїзації перетворити Московську державу в могутню імперію. Проводив широкомасштабну агресивну зовнішню політику. Стосовно України цілеспрямовано проводив колоніальну політику.

Семен Палій народився в 30-40-х рр. XVII ст. в невеличкому містечку Борзна на Чернігівщині в міщанській родині. Його батько Пилип записався в козаки Ніжинського полку під час Національно-визвольної війни. До реєстру Ніжинського полку свого часу потрапив і Семен. Невдовзі він опинився на Січі, де й отримав прізвисько Палій (його справжнє прізвище - Гурко). Восени 1683 р. Семен Палій очолював загін запорожців, який допомагав королю Яну ІІІ Собеському в обороні Відня від турецьких військ. Про значення цієї допомоги Ян ІІІ писав в одному з листів, де називав Семена Палія "віденським богатирем". Повертаючись із походу, Палій разом зі своїми козаками вирішив не йти до Січі, а залишитися на Правобережній Україні і згодом з'єднати її з Лівобережною. Свідченням цього стало розширення влади фастівського полковника на значні території - т. зв. Паліївщину. В останні десятиліття XVII - на початку XVIII ст. Палій став господарем Київщини, Брацлавщини, Східної Волині й Центрального Поділля.

Гетьманська резиденція Івана Мазепи містилася в Батурині. Це місто було столицею Гетьманщини також за часів Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича. Батурин стоїть на високому березі річки Сейму - притоки Десни. Свого часу поділявся на кілька укріплених частин, оточених валами й дерев'яними вежами. Перші історичні відомості про це українське місто належать до початку XVII ст. Батурин ще за часів польського панування жив за магдебурзьким правом, яке було підтверджене й за Гетьманщини.

Під час гетьманування Івана Мазепи Батурин розбудовувався за зразками західноєвропейських столиць. Там зводилися розкішні будинки старшини і величні храми. Мазепа особисто фундував будівництво церкви Святої Трійці й монастир Св. Сави, коштами підтримував спорудження ще кількох храмів. За наказом Мазепи у Батурині було побудовано нові захисні укріплення. У гетьманській столиці відливали гармати; тут перебувала генеральна армата (артилерія). 1708 р. Батуринська фортеця мала 70 гармат.

Дата добавления: 2015-05-22