ГЕТЬМАНЩИНА ТА ЗЕМЛІ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII – НА ПОЧАТКУ XVIII ст.
ПІДПОРЯДКУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ МОСКОВСЬКОМУ ПАТРІАРХАТОВІ
Виконання православною церквою ролі осердя Української держави непокоїло російський царат, який прагнув цілковитого підкорення України.
Царські урядовці вважали, що православ'я в Україні має виправдовувати їхню загарбницьку політику щодо українських земель.
Тим часом наявність незалежної Київської митрополії суперечила тим переконанням.
Тому Москва докладала зусиль, аби повністю підпорядкувати Українську православну церкву Московському патріархатові.
Після смерті митрополита Йосипа Нелюбовича-Тукальського (1675 р.) через втручання Москви довго відкладалися вибори на митрополичу кафедру.
Царський уряд прагнув використати ситуацію для досягнення своєї мети: вивести Київську митрополію з підпорядкування Константинопольському патріархові, встановивши над нею зверхність патріарха Московського.
Справу підпорядкування Української православної церкви Московському патріархатові можна було б уладнати швидше, якби до цього прихильно ставився Київський митрополит. Ось чому на митрополичу кафедру шукали претендента, вигідного Москві. Нарешті, такого знайшли (ним виявився луцький єпископ Гедеон Четвертинський), і 19 червня 1684 р. зібрався церковний собор.
За сприяння Москви єпископа Гедеона було обрано митрополитом. У жовтні того самого року новообраний митрополит поїхав до Москви, де патріарх Йоаким 8 грудня 1685 р. в Успенському соборі урочисто висвятив його.
Тим часом московська дипломатія шукала засобів впливу на Константинопольського патріарха, аби той дав згоду на перехід Української православної церкви в підпорядкування Московському патріархатові.
У травні 1686 р. Константинопольський патріарх під тиском турецького уряду погодився на відокремлення Української православної церкви від константинопольського престолу. Так, попри церковні закони, Київську митрополію було підпорядковано Московському патріархові.
Підпорядкування Української православної церкви Московському патріархатові стало тяжкою поразкою визвольних змагань українців - адже від 1686 р. церква більше не надавала ідеологічної підтримки в боротьбі за державну незалежність України, а навпаки, - поступово ставала слухняним знаряддям загарбницької політики царату, перетворювалася на засіб русифікації українців, позбавлення їх національної державницької ідеї.
Гетьман Іван Мазепа - видатний політичний і державний діяч, будівничий української культури.
Культурницька діяльність Івана Мазепи не просто меценатство, а спланована далекоглядна державна політика.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление