Відродження. скільки проведення економічної реформи наштовхнулося на опір всередині самої КПРС, М.Горбачов узяв курс на лібе­ралізацію режиму (на відміну від Китаю

Національного

Гласність“ і початок

скільки проведення економічної реформи наштовхнулося на опір всередині самої КПРС, М.Горбачов узяв курс на лібе­ралізацію режиму (на відміну від Китаю, де було запроваджено економічний плюралізм при збере­женні політичного диктату компартії) Він намагав­ся за допомогою „гласності“, „соціалістичного плю­ралізму“ під гаслом „перебудови“ сталінської мо­делі соціалізму та повернення до „ленінських прин­ципів“ активізувати народні маси й, контролюючи цю активність згори, послабити реакціонерів. Але, у той час, як на союзному рівні відбулися важливі зміни у складі вищого керівництва, першим секре­тарем ЦК Компартії України аж до осені 1989 р. залишався Щербицький. Відтак у перші роки пере­будови гласність, проголошена в Москві, мало змінила обличчя республіканської преси. Ось чому з такою увагою стежили демократичні сили в Ук­раїні за поширенням гласності й плюралізму в цен­тральних засобах масової інформації, виступами істориків, економістів, філософів, соціологів: як і в Москві, звичайною картиною в містах України були ранкові черги в кіосках за пресою.

Ситуація в Україні загострювалася через „ду­ховний Чорнобиль“ — русифікацію. Згідно з пере­писом 1989 р. з 51,5 млн. населення України ук­раїнці становили 37,4 млн., з них вважали рідною українську мову лише 87,7%, але реальний відсо­ток тих, хто вільно володів українською мовою, був набагато нижчим. У вузах українською мовою чи­талося приблизно 5% лекцій. На 1988/89 нав­чальний рік не залишилося жодної української шко­ли в Донецьку, Чернігові, Харкові, Луганську, Одесі, Миколаєві; навіть на початок 1991/92 нав­чального року українською мовою навчалося лише 49,3% учнів. 1988 р. книжки, видані українською мовою, складали лише 18% за назвою, а за тира­жем — тільки 3%. Частка українців упала з 76,8% в 1959 р. до 72,6% у 1989 р, в той час як росіян

318- зросла з 16,9 до 22,0%.

Роль першопроходців у захисті української культури, навколишнього середовища, ліквідації „білих плям“ історії відіграла Спілка письменників України та її центральний орган — газета „Літера­турна Україна“. Широкий розголос мали виступи

О.Гоичара, Р.Братуня, І.Дзюби, І.Драча, В.Дрозда

та багатьох інших. Почали вертатися в українську літературу твори В.Винниченка, представників „розстріляного відродження“, зокрема М.Хвиль- вого, М.Куліша, М.Зерова, історичні праці М.Гру- шевського, М.Костомарова та інших, заборонені твори І.Дзюби „Інтернаціоналізм чи русифікація?“, М.Брайчевського „Приєднання чи возз’єднан­ня?“, репресованих у роки „застою“ В.Стуса, Є.Сверстюка, Ігоря та Ірини Калинців та інших, повертається з еміграції письменник та один із за­сновників Української Гельсінської групи (УГГ) М.Руденко.

Поступово стала відкриватися правда про такі сторінки української історії XX ст., як Центральна Рада, голодомор 1933 p., сталінські репресії, ОУН- УПА; розгорнулася дискусія про національну сим­воліку. Таким чином, лібералізація і гласність підірвали радянські ідеологічні штампи.

Дата добавления: 2015-05-22