Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання для самостійного опрацювання




ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

 

 

1. Ціннісно-нормативна специфіка слов'янської культури.

2. Іван Ільїн “Шлях духовного оновлення”.

3. Іммануїл Кант і його відповідь на питання “Що таке людина?”.


 

 

 

1. Які, окрім духовності, інтегруючі сили об'єднують індивідуальності в суспільство?

2. Ціннісно-нормативна специфіка української культури.

3. Загальні риси і відмінності духовного розвитку російського та українського народів.

4. Три світоглядні питання І. Канта і їх актуальність в сучасному бутті.

5. “Золоте правило моралі” та його актуальність у сучасному способі життя.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХI века. (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций) / Б. С. Гершунский – М.: Изд-во “Совершенство”,

1998. – С. 552.

2. Гоголь Н. В. Выбранные места из переписки с друзями / Н. В. Гоголь - М., 1993. - С. 94.

3. Гроф С. Духовный кризис. Статьи и исследования / С.Гроф; [пер. с англ.]. – М.: МТМ, 1995. – С. 163.

4. Гулыга А. В. Эстетика в свете аксиологии. Пятьдесят лет на Волхонке / А.В. Гулыга – СПб.: Алетейя, 2000. – С. 60-62. – (Научное издание).

5. Гусинский Э. Н. Введение в философию образования / Гусинский Э. Н., Турчанинова Ю. И. – М.: Издательская корпорация “Логос”, 2000. – 224 с.

6. Запесоцкий А. С. Образование: философия, культуроло- гия, политика / А.С.Запесоцкий – М.: Наука, 2002. – 456 с.

7. Ильин И. А. Путь к очевидности / И. А. Ильин - М.: “Республика”, 1993. - 430 с.


 

8. Новейший философский словар. – 3-е изд., исправл. – Мн.: Книжный Дом, 2003. – С. 157.

9. Степун Ф. А. Мысли о России /Ф. А. Степун // Новый мир. - 1991. - № 6.- С. 224.

10. Сухомлинский В. А. О воспитании / В. А. Сухомлинский

[сост. и авт. вступит. очерков С.Соловейчик]. – М.: Политиздат,

1985. – 270 с. – (5-е изд.).

11. Марков А. П. Отечественная культура как предмет культурологи / А. П. Марков – СПб., 1996.- С. 146.

12. Холодный В. И. Идея соборности и славянофильство. Проблема соборной феноменологии / В. И. Холодный – М.: Издательство “Коффи”, 1994. – 115 с.

13. Черепанова С. А. Людина культури у творчому синтезі філософії освіти та мистецтва: перспективи ХХІ століття / С. А. Черепанова // Гуманітарні науки. – К., 2001. – С.: 34-52.

14. Черепанова С. А. Філософія родознавства / С. А. Черепа- нова – Київ: Т-во “Знання”, КОО, 2008. – 460 с. – (Навчальний посібник).

15. Юнг К. Г. Собрание сочинений. Конфликты детской души

/ Юнг К. Г.; [пер. с нем.]. – М.: Канон, 1994. – С. 196.


 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 23

 

 

1. Філософія в системі науки, освіти, культури.

2. Джерела та особливості філософського знання.

3. Взаємодія філософії і педагогіки.

4. Коменський Я. А., Макаренко А.С. Вчення про роль праці і моралі в освіті.

5. Сутність та структура пізнавального процесу.

6. Освіта в духовній культурі суспільства.

7. Людина як вища цінність у системі філософського знання

8. Місце фізіологічного і психічного стану індивіда в процесі освіти.

9. Сухомлинський В. О. Про етичне і естетичне відношення

“людина-природа”.

10. Основні етапи розвитку психіки людини та їх вплив на розвиток процесів навчання і виховання.

11. Життєва позиція особистості молодого учителя.

12. Роль педагога як особистості у процесі освіти.

13. Загальнолюдські цінності і розвиток освіти.

14. Філософія освіти: предмет, цілі, мета.

15. Стратегічна мета сучасної освіти.

16. Еволюція освіти.

17. Освіта з позиції форм і методів соціології.

18. Постсучасна освіта. Ринкові принципи взаємовідносини пост-модернізму і освіти.

19. Філософія та освіта як основа інтелектуального і духовного розвитку особистості.

20. Процес пізнання і становлення особистості, роль в ньому тестових систем контролю знань, підручника, навчального посібника та дидактичного обладнання.

 

23Бажано розглядати всі питання курсу “Філософія освіти” з точки зору філософських ідей і підходів щодо вирішення завдань педагогічної науки.


 

21. Постійне врахування у навчальному процесі сучасних здобутків світової науки, техніки, культури.

22. Роль філософії у створенні національної системи освіти.

23. Зростання творчого пошуку викладачів і вчителів. Роль Всеукраїнського конкурсу “Учитель року” у піднесенні авторитету і увічненні імен кращих.

24. Індивідуальне та індивідуально-групове навчання.

25. Реформування освіти в Україні. Державна національна

Програма “Освіта (Україна ХХІ століття)”.

26. Філософія освіти ХХІ століття.

27. Етика і етикет учителя та викладача.

28. Традиційні уявлення і вірування українців.

29. Проблема початку і направленості в процесі наукового дослідження і викладання.

30. Мораль і тенденції розвитку освіти.

31. Вплив філософської думки на розвиток освіти в радянсь- кий період.

32. Мета і основні світоглядні принципи освіти.

33. Методологічна основа вищої освіти та її завдання в

Україні.

34. Форми навчального процесу у вищій школі та її характеристики.

35. Навчальне і виховне значення контрольних заходів у вищій школі.

36. Філософські засади індивідуальної бесіди з учнями і батьками.

37. Педагогічна майстерність та її значення у формуванні світогляду молодих спеціалістів.

38. Урок – творчість учителя. Талант і геніальність.

39. Філософія освіти та дитяча література в Україні.

40. Актуальність філософії освіти.

41. Предмет і завдання філософії освіти.


 

42. Методологічна концепція Г. Гадамера.

43. Методологічна концепція гуманітарного знання М. Фуко.

44. Системотвірні складові філософії освіти.

45. Структура філософії освіти.

46. Основна проблема філософії освіти.

47. Концепції освіти як складові структури філософії освіти.

48. Основна функція філософії освіти.

49. Основні аспекти гуманізації та гуманітаризації освіти.

50. Розуміння виховання в період Матріархату.

51. Виховання на етапі патріархальної родової общини.

52. Перші школи у Західному первісному суспільстві.

53. Перші школи Східної первісної цивілізації.

54. Спартанська система виховання Стародавньої Греції.

55. Афінська система виховання Стародавньої Греції.

56. Римська система виховання й навчання.

57. Філософсько-педагогічні погляди Сократа.

58. Філософсько-педагогічні погляди Платона.

59. Філософсько-педагогічні погляди Арістотеля та

Демокріта.

60. Схоластичні церковні школи Середньовіччя.

61. Система лицарського виховання.

62. Якісні зміни в системі освіти епохи Відродження.

63. Дж. Локк про мету і сутність виховання.

64. Раціоналістичний формалізм виховання К. А. Гельвеція.

65. Концепція природного, вільного виховання Ж.-Ж. Руссо.

66. Педагогічні погляди І. Канта.

67. Філософія і розвиток освіти в епоху Нового часу.

68. Вплив на розвиток освіти поглядів М. Коперніка і

Джордано Бруно.

69. Моральні максими Л. М. Толстого.

70. Значення Біблії в розвитку філософії освіти.

71. Загально-людські цінності і розвиток освіти.


 

72. Внутрішні і зовнішні функції освіти.

73. Суттєвість революції в освіті та її наслідки.

74. Інновації в сучасній освіті.

75. Філософія освіти та людина.

76. Філософія освіти та культура.

77. Філософія освіти та мистецтво.

78. Суспільний потенціал і самореалізація особистості.

79. Товариство “Просвіта” і його сучасна діяльність.

80. Філософські аспекти 300-річчя безперервної освіти на

Переяславщині.

81. Розвиток філософської думки і освіти в Київській Русі.

82. Українська національна освіта на поч. XVI ст.

83. Письменники-полемісти XVI ст. про українську духовність.

84. Вплив братських шкіл на розвиток філософії освіти.

85. Філософія освіти у Києво-Могилянській академії.

86. Національні традиції української освіти у ХVІІ ст.

87. Освіта в Україні і світі (сучасні реалії).

88. Концептуальні засади філософії освіти в Україні.

89. Законодавство України про вищу освіту.

90. Сучасна філософія освіти (принципи, структура, стандарти освіти).

91. Вплив зовнішнього середовища на психіку дитини.

92. Духовність – один з інтегруючих елементів суспільства.

93. Роль цінностей у структурі буття особистості.

94. Світоглядні засади особистості основа педагогічної діяльності.

95. “Золоте правило моралі” та його вплив на розвиток філософії освіти.

96. Біблейські заповіді – основа внутрішнього абстрактного образу особистості.

97. Система освіти, як транслятор норм і цінностей буття.


 

98. Моральні максими Л. Толстого.

99. Що покладено в основу православної психології.

100. Формування української ціннісно-нормативної моделі.

101. Інтелект як найважливіша ознака людини.

102. Ціль і мета – як відношення та передбачений результат.

103. Актуальність науково-філософського способу сприйняття дійсності.

104. Науково-філософський світогляд і факт еволюції: “За” чи

“Проти”?

105. Синтетична теорія еволюції.

106. Основні функції філософії та науки у формуванні та розвитку науково-філософського світогляду.

107. Роль теорії еволюції у науково-філософському світогляді

(класичний і некласичний періоди)

108. Поняття “еволюція” у контексті науково-філософського світогляду.

109. Поняття “буття” у контексті науково-філософського світогляду.


 

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

 

1. Яка з культурних цінностей набуває пріоритету в сучасному суспільстві:

а) справедливість;

б) інформація;

в) освіта;

г) гроші.

 

 

2. Чи вірним є твердження, що суттєві зміни в субординації системи цінностей є однією з характерних рис нової соціокультурної реальності:

а) так;

б) ні.

 

 

3. Чи вірним є твердження, що відсутність діалогу між основними культурними течіями в сучасному світі є однією з основних характерних рис нової соціокультурної реальності:

а) так;

б) ні.

 

 

4. Яка з галузей дослідження є основною для комплексного вирішення проблем сучасної освіти, насамперед гуманізації:

а) філософська антропологія;

б) сучасна філософія;

в) філософія освіти;

г) педагогічна психологія.

 

 

5. Перспективи реформування освітньої системи в Україні вбачаються в:

а) мисленні;

б) актуалізації песимістичної філософії освіти;


 

в) актуалізації гуманістично-культуротворчої філософії освіти;

г) актуалізації теологічного вчення.

 

 

6. Стратегічна мета філософії освіти полягає у:

а) становленні творчо-гуманітарної особистості, як цілісного суб’єкта культури;

б) становленні особистості, як найвищого рівня розвитку розуму;

в) становленні високоморальної віруючої людини.

 

 

7. Методологічна розробка нової методичної концепції в освітньому процесі вбачається:

а) в розвиткові суспільства;

б) в розвиткові нової антропології;

в) в розвиткові філософії освіти.

 

 

8. Хто з філософів ХХ ст. намагався примирити філософію з наукою:

а) Г. Гадамер; б) А. Маслоу; в) З. Фрейд;

г) А. Шопенгауер.

 

 

9. Які з позанаукових способів розкриття істини Г. Гадамер вважав найважливішими:

а) релігію, окультизм;

б) магію, спіритизм;

в) мистецтво, філософію, історію;

г) інтуїцію, передбачення.


 

10. Який спосіб за Г. Гадамером може бути основним способом досягнення істини:

а) діалог;

б) суперечка;

в) повчання;

г) переконання.

 

 

11. За Г. Гадамером процес осягнення завершується в:

а) обчисленні;

б) вимірюванні;

в) порівнянні;

г) мовній формі.

 

 

12. На думку М. Фуко гуманітарні науки – це:

а) досліджена галузь;

б) завершена наукова теорія;

в) лише окреслена галузь;

г) зовсім незаймана галузь.

 

 

13. Думку М. Фуко, що гуманітарні науки потрібно розробля- ти за допомогою наукових понять і методів, сучасні дослідники:

а) заперечують;

б) підтримують;

в) взагалі не розглядають.

 

 

14. За М. Фуко гуманітарні науки потрібно розробляти:

а) за допомогою фізики;

б) за допомогою інтуїції;

в) за допомогою спостереження;

г) за допомогою наукових понять і позитивних методів.


 

в) галузь, що не потребує концептуального вирішення;

г) добровільна привілея громадян.

 

 

16. Чи залежить формування цінностей, світогляду, професіоналізму, поглядів на світ від освітньої системи людства:

а) так;

б) ні;

в) до певної міри так;

г) до певної міри ні.

 

 

17. Зміст гуманістично-культуротворчої філософії освіти в навчально-виховному процесі пов’язано з:

а) методологією полікультурного діалогу;

б) органічною взаємодією системотворчих складових;

в) статусом особистості;

г) методиками викладання.

 

 

18. Освіта на сучасному етапі розвитку філософії освіти:

а) задовольняє вимоги формування відповідного типу світогляду;

б) не задовольняє вимоги формування відповідного типу світогляду;

в) не виконує світоглядну функцію взагалі.

 

 

19. Система освіти, що офіційно діє:

а) своєчасно реагує на інтереси та цінності людей;

б) відчужується від інтересів та цінностей людей;

в) не повинна перейматись інтересами та цінностями людей.

 

 

20. Скільки існує концепцій освіти, пов’язаних з філософією освіти:

а) одна;


 

б) безліч;

в) три;

г) жодної.

 

 

21. Концепція гармонійної цілісності пов’язана зі:

а) створенням децентралізованої системи освіти;

б) створенням цілісної, гармонійної теорії педагогіки;

в) створенням централізованої системи освіти;

г) повною реформою освітньої системи.

 

 

22. Релятивістсько-плюралістична концепція орієнтує на застосування:

а) принципів кордоцентризму, романтизму;

б) принципів бюрократизму;

в) принципів формалізму та авторитаризму;

г) принципів плюралізму, релятивізму, педоцентризму.

 

 

23. Синтетична концепція:

а) долає в собі концепцію гармонійної цілісності та релятивістсько-плюралістичну;

б) протиставляє концепцію гармонійної цілісності релятивістсько-плюралістичній;

в) підтримує концепцію гармонійної цілісності;

г) заперечує релятивістсько-плюралістичну концепцію.

 

 

24. Переважно монологічна форма викладання матеріалу:

а) активізувала учня;

б) зробила учня пасивним об’єктом;

в) не має суттєвого значення для учня.

 

 

25. Пріоритетність ролі вчителя в його взаємодії з учнем є:

а) невирішеною проблемою педагогічного процесу;


 

б) надбанням педагогічного процесу;

в) частково вирішеною проблемою педагогічного процесу.

 

 

24. Ідеї концепції гармонійної цілісності застосовуються для: а) подолання розриву між предметами, що вдосконалюються; б) протиставлення предметів, що вдосконалюються;

в) вирішення важливих суперечностей педагогічного процесу;

г) поглиблення суперечностей педагогічного процесу.

 

 

27. Релятивістсько-плюралістичний напрям полягає у:

а) перевазі особистісних цінностей над загальними; б) перевазі загальних цінностей над особистісними; в) визнанні лише особистісних цінностей;

г) визнанні лише загальних цінностей.

 

 

28. Релятивістсько-плюралістичний напрям характери- зується:

а) ставленням до учня, як основного суб’єкта педагогічного процесу;

б) ставленням до учня, як пасивного суб’єкта педагогічного процесу;

в) зневажливим ставленням до учня;

г) ігноруванням учня.

 

 

29. Релятивістсько-плюралістичний напрям орієнтований на:

а) формування творчої особистості;

б) розвиток унікальних здібностей особистості;

в) формування особистості технократичного типу;

г) формування креативності.

 

 

30. Синтетичний напрям філософії освіти:

а) синтезував позитивні ідеї попередніх напрямів;


 

б) синтезував негативні ідеї попередніх напрямів;

в) здійснив революцію в освіті;

г) зазнає безперервних змін.

 

 

31. Вихідне положення синтетичного напряму визначає:

а) пріоритетність вчителя;

б) пріоритетність учня;

в) учитель – суб’єкт, а учень - об’єкт;

г) учитель і учень – суб’єкти педагогічного процесу.

 

 

32. Як називався період розвитку первісних людей 40-20 тис. років до н.е.:

а) патріархат;

б) первіснообщинний лад;

в) ранній матріархат;

г) община.

 

 

33. Виховання в період раннього матріархату було:

а) пов’язане з виконанням ритуалів;

б) пов’язане з виконанням побутових обов’язків;

в) пов’язане виключно з релігією;

г) виступало особливою соціальною дійсністю.

 

 

34. Магія, анімізм, фетишизм, тотемізм – це:

а) певна система звичаїв і традицій;

б) ранні родоплемінні культи;

в) складові педагогічного процесу.

 

 

35. В часи пізнього матріархату вихованням дітей займаються:

а) виключно батьки;

б) ніхто не займається;


 

в) старші (немічні) люди;

г) старші брати і сестри.

 

 

36. Перші навчальні заклади, що виникли в період пізнього матріархату, мали назву:

а) будинки молоді;

б) школи;

в) будинки навчання;

г) дитячі будинки.

 

 

37. На етапі патріархальної родової общини формується знання:

а) про космос;

б) про земне життя;

в) про науку;

г) про душу.

 

 

38. На етапі пізнього патріархату виховання диференціюва- лося відповідно до:

а) сімейного стану дитини;

б) платоспроможності;

в) статі дитини.

 

 

39. Найдревнішими у людській цивілізації вважають:

а) піктографічні школи;

б) школи ієрогліфа;

в) школи стародавнього культу;

г) школи танців.

 

 

40. Школи жерців вперше з’явилися:

а) у Мексиці;

б) в Афінах;


 

в) в Єгипті;

г) в Сирії.

 

 

41. Оволодіння грамотою, науками в школах жерців набувало:

а) масового характеру;

б) кастового й релігійного характеру;

в) наукового характеру.

 

 

42. У Стародавній Греції найбільш оригінальними системами виховання були:

а) Китайська;

б) Спартанська;

в) Індійська;

г) Афінська.

 

 

43. Метою Спартанського виховання було:

а) продукувати добрих вояків;

б) виховання інтелектуалів;

в) навчання обрядовості;

г) здійснення релігійного культу.

 

 

44. Афінська система виховання залишила слід в історії філософії, як:

а) провісниця високої духовної культури; б) завершальний етап формування культу; в) релігійне вчення;

г) космологічне вчення.

 

 

45. За Сократом, метою виховання є:

а) пізнання себе і вдосконалення своєї моралі;

б) повчати інших;

в) вивчати Біблію.


 

46. Найбільш відомим педагогом у Древньому Римі був:

а) М. Фабій Квінтіліан;

б) К. Гельвецій;

в) Г. Сковорода.

 

 

47. Критерієм основного розвитку людини Сократ вважав:

а) якісну характеристику знання;

б) кількісну характеристику знання;

в) недоступність знання людському розумові.

 

 

48. В Афінах значного рівня розвитку досягли:

а) східні філософські вчення;

б) різні релігії;

в) аскетизм;

г) мистецтво і наука.

 

 

49. Платон вважав, що завдання філософа:

а) пізнати істину;

б) пізнати істину (світло) і вивести з пітьми інших;

в) розвивати науку лише заради науки.

 

 

50. Мета виховання за Демокрітом:

а) підготувати молодь до потойбічного життя;

б) підготувати молодь до реального земного життя;

в) отримувати знання заради самого знання.

 

 

51. У ХІІ-ХІІІ ст. з метою поширення знань з’являється особлива форма вищих навчальних закладів:

а) університети;

б) школи;

в) семінарії.


 

52. В Середньовіччі церква стала хранителькою:

а) “семи вільних мистецтв”;

б) античної системи освіти;

в) своєї власної освіти, аналогів якої немає.

 

 

53. В Середньовіччі з’явилася:

а) система виховання А. С. Макаренка; б) система виховання Г. С. Сковороди; в) система лицарського виховання.

 

54. Виховання жінок в епоху Середньовіччя мало:

а) жорсткий кастовий характер;

б) усі жінки могли отримувати однакову освіту;

в) освіта була для жінок недоступна.

 

 

55. Розвиток освіти та культури в Середньовіччі відбувався:

а) у світлі природничо-космічного знання; б) у світлі релігійної думки католицизму; в) у світлі атеїстичного вчення.

 

56. Університети наприкінці Середньовіччя сприяли:

а) руйнуванню феодальної обмеженості; б) зміцненню феодальної обмеженості; в) такої форми освіти не існувало.

 

57. На думку К. А. Гельвеція:

а) усі люди від народження рівні; б) від народження усі люди різні; в) Бог планує долю людини.

 

58. Дж. Локк радить тренувати розум дитини за допомогою:

а) математики;


 

б) фізики;

в) хімії.

 

 

59. Сукупність філософських та ідеологічних вчень періоду відродження носить назву:

а) Просвітництво;

б) Класична філософія;

в) Педагогіка.

 

 

60. За Гельвецієм, використовувати здатність матерії (розуму)

змінюватись можна завдяки:

а) вихованню;

б) фізичному розвиткові;

в) молитві.

 

 

61. На думку К. А. Гельвеція добробут держави й окремих громадян пропорційний:

а) розвиткові атеїзму;

б) розвиткові освіти;

в) зміцненню релігійного вірування.

 

 

62. У своїй системі освіти Ж.-Ж. Руссо висловив:

а) підтримку станового виховання;

б) протест проти станового виховання;

в) підтримку релігійного виховання.

 

 

63. І. Кант свої педагогічні погляди виводив із:

а) “цивілізаційної людини”;

б) “релігійної людини”; в) “аскетичної людини”; г) “самотньої людини”.


 

64. І. Кант людину визначав як істоту:

а) призначену для суспільства; б) призначену лише для себе; в) призначену для Бога.

 

65. Дж. Локк – основоположник:

а) реалістичного напрямку філософії освіти;

б) раціоналістичного формалізму;

в) повноцінного теоретичного обґрунтування педагогіки.

 

 

66. Ж.-Ж. Руссо розвивав:

а) реалістичний напрям філософії освіти;

б) раціоналістичний формалізм;

в) теоретичне обґрунтування педагогіки.

 

 

67. Антропологія І. Канта – це:

а) реалістичний напрям філософії освіти;

б) раціоналістичний формалізм;

в) повноцінне теоретичне обґрунтування педагогіки.

 

 

68. Знання в Україні XVI-XVIII ст. мали:

а) стадію занепаду;

б) високий престиж та авторитет;

в) ганебне ставлення.

 

 

69. Українці XVI-XVIII ст. освіту добувають та завершують у:

а) власних університетах;

б) за кордоном, зокрема в Італії;

в) не надають освіті ніякого значення.

 

 

70. Характерною властивістю українців є:

а) легке розуміння й сприйняття інших культур;


 

б) визнання лише власної культури;

в) ігнорування культурних надбань та цінностей.

 

 

71. Заглиблення українських мислителів у “внутрішню людину”, “мікросвіт” зумовлене:

а) завищеною самооцінкою, зарозумілістю;

б) втратою державності через поліфонічність та еміграцію;

в) кризовою політичною ситуацією.

 

 

72. В часи українського бароко індивідуалізація:

а) посилюється;

б) послаблюється;

в) зникає.

 

 

73. Індивідуалізм, притаманний українській самосвідомості, цілком відповідав:

а) виключно ідеям українського православ’я;

б) гуманістичним ідеалам, проголошеним ренесансними мислителями;

в) міфологічному світогляду.

 

 

74. Відокремлення філософських знань в Україні, виділення їх, відбувається:

а) в умовах функціонування братських шкіл;

б) взагалі не відбувається;

в) в умовах формування вищої освіти.

 

 

75. Першим освітнім закладом вищого рівня в Україні була:

а) Львівська братська школа; б) Київська братська школа; в) Острозька академія;

г) Києво-Могилянська академія.


 

76. У складній політичній ситуації з XVII ст. завдання розробки ідей, пов’язаних з національними особливостями українців, випадає на діячів:

а) Острозької академії;

б) Замойської академії;

в) Києво-Могилянської академії.

 

 

77. Хто серед українських мислителів є хранителем ідей антропологізму та автором концепції “мікрокосму”:

а) П. Беринда;

б) І. Гізель;

в) Г. С. Сковорда.

 

 

78. В умовах колонізованої України “Великою Росією”, філософська думка йде шляхом:

а) відповідним національно-ментальним рисам духовності українців;

б) домінування позитивістських ідей;

в) занепаду.

 

 

79. Зміст сучасної філософії освіти повинні визначати:

а) матеріальні цінності; б) гуманістичні цінності; в) природні ресурси.

 

80. Найважливішу методологічно-парадигмальну роль в розробці концептуальної бази вищої освіти в сучасній Україні відіграє:

а) новітня історія; б) нейрофізіологія; в) нова філософія.


 

81. Законодавство України про вищу освіту базується на:

а) Указах Президента України;

б) Постановах Кабінету Міністрів України;

в) Конституції України.

 

 

82. Хто був автором геліоцентричної теорії:

а) Х. Колумб;

б) М. Копернік;

в) Дж. Бруно;

г) Л. Давінчі.

 

 

83. Хто з учених Відродження утверджував пантеїзм та ідею існування розумної істоти у будь-якій точці світу:

а) Х. Колумб;

б) М. Копернік;

в) Дж. Бруно;

г) Л. Давінчі.

 

 

84. Скільки моральних максим сформулював Л.Толстой:

а) одну;

б) десять;

в) три;

г) п’ять.

 

 

85. Хто з відомих мислителів зазначав, що совість – це пам’ять суспільства:

а) Т. Гоббс;

б) Л. Толстой;

в) І. Франко.

 

 

86. Яке із тверджень є однією з моральних максим

Л. Толстого:


 

а) не вбивай;

б) не згадуй ім’я Господа даремно;

в) не клянись;

г) усі твердження є моральними максимами Л. Толстого.

 

 

87. Яка частина Біблії здійснює найбільший вплив на виховання молоді:

а) Старий Завіт;

б) Новий Завіт;

в) частина, де розкриваються десять заповідей;

г) усі відповіді вірні.

 

 

88. Що ми не можемо назвати загальнолюдською цінністю:

а) добро; б) любов; в) зло;

г) мудрість.

 

 

89. Які національні цінності мають бути в основі національної системи України:

а) патріотизм;

б) відчуття меншовартості;

в) вірування;

г) національним цінностям немає місця в національній системі освіти.

 

90. Чи можемо стверджувати, що філософія освіти є філософією людини:

а) так;

б) до певної міри так;

в) ні;

г) усі варіанти вірні.


 

91. Зміст сучасної освіти мають визначати:

а) матеріальні цінності;

б) культурні цінності;

в) гуманістичні цінності;

г) політичні реалії.

 

 

92. Яке найголовніше питання розглядав І. Кант:

а) що таке Бог;

б) що таке Всесвіт; в) що таке людина; г) що таке смерть.

 

93. Буття людини і буття культури:

а) ніколи не перетинаються;

б) універсальна цінність;

в) можуть бути як окремо так і у взаємодії;

г) правильної відповіді немає.

 

 

94. Культура тенденції гуманізму і творчості:

а) діаметрально протиставляє;

б) органічно поєднує;

в) гуманізм не входить в поле культури;

г) творчість не входить в поле культури.

 

 

95. Мистецтво:

а) виступає як спеціалізована форма культури;

б) не має ніякого відношення до культури;

в) системотвірна складова філософії освіти;

г) усі варіанти вірні.

 

 

96. Хто із учених обґрунтував принцип природо- відповідності:


 

а) Я. Коменський;

б) К. Гельвецій; в) Ж.-Ж. Руссо; г) Г. Гегель.

 

97. Що зумовлює повноцінне сприйняття мистецтва:

а) політичне виховання людини;

б) економічне забезпечення;

в) культурний досвід людини;

г) нічого не зумовлює, сприймання відбувається хаотично.

 

 

98. Найвищою метою розвитку нашого суспільства є:

а) ідеологія;

б) курс розвитку;

в) людина;

г) держава.

 

 

99. У яких формах здійснюється людська діяльність:

а) практичній;

б) духовній;

в) у потойбічному житті;

г) під час реінкарнації.

 

 

100. У сучасних умовах духовна діяльність – це:

а) хобі;

б) професійна діяльність;

в) фантазії;

г) усі варіанти вірні.

 

 

101. У якій системі формується смисл життя і проходить життєвий шлях особистості:

а) системі потреб;


 

б) ціннісній системі;

в) смисл життя формується поза системами, хаотично;

г) смисл життя людині не потрібний.

 

 

102. Місто Переяслав згадується:

а) з XVIII ст.;

б) з часів Київської Русі;

в) з ХІХ ст.;

г) з часів Козаччини.

 

 

103. Коли в Переяславі з’явилася перша вища школа:

а) до нашої ери;

б) 1550 року; в) 1701 року; г) у ХХ ст.

 

104. Який переяславський заклад став центром освіти та культури України XVIII ст.:

а) школа грамоти;

б) школа іконопису;

в) Переяславський колегіум;

г) такого закладу не існувало.

 

 

105. Хто з відомих українських мислителів викладав у

Переяславському колегіумі:

а) єпископ Єфрем;

б) І. Котляревський;

в) Г. Сковорода;

г) Т. Шевченко.

 

 

106. Який відомий рукописний твір виявив у бібліотеці

Переяславської семінарії Йосип Бодянський:


 

а) рукописи Г. Сковороди;

б) Слово о полку Ігоревім;

в) Пересопницьке Євангеліє;

г) праці невідомого автора.

 

 

107. Який навчальний заклад Переяслава-Хмельницького зберігав педагогічні традиції до кінця ХХ ст.:

а) ДПУ імені Григорія Сковороди;

б) Переяславське педагогічне училище;

в) духовне училище;

г) такого закладу не існувало.

 

 

108. Трансляційна функція освіти характеризується:

а) передачею накопичених знань від покоління до покоління; б) формуванням та втіленням у життя суспільства культури; в) забезпеченням формування особистості;

г) визначенням статусу особистості.

 

 

109. Культурологічна функція освіти характеризується:

а) передачею накопичених знань від покоління до покоління; б) формуванням та втіленням у життя суспільства культури; в) забезпеченням формування особистості;

г) визначенням статусу особистості.

 

 

110. Соціалізаторська функція освіти характеризується:

а) передачею накопичених знань від покоління до покоління; б) формуванням та втіленням у життя суспільства культури; в) забезпеченням формування особистості;

г) визначенням статусу особистості.

 

 

111. Статусна функція освіти характеризується:

а) передачею накопичених знань від покоління до покоління;


 

б) формуванням та втіленням у життя суспільства культури;

в) забезпеченням формування особистості;

г) визначенням статусу особистості.

 

 

112. Кумулятивна функція освіти характеризується:

а) накопиченням знань та досвіду;

б) забезпеченням процесу спілкування між людьми;

в) регулюванням економічних, політичних, національних та ін. процесів;

г)нововведенням у різних сферах життя суспільства.

 

 

113. Комунікативна функція освіти характеризується:

а) накопиченням знань та досвіду;

б) забезпеченням процесу спілкування між людьми;

в) регулюванням економічних, політичних, національних та інших процесів;

г) нововведенням у різних сферах життєдіяльності суспільства.

 

114. Регулятивна функція освіти характеризується:

а) накопиченням знань та досвіду;

б) забезпеченням процесу спілкування між людьми;

в) регулюванням економічних, політичних, національних та інших процесів;

г)нововведенням у різних сферах життя суспільства.

 

 

115. Інноваційна функція освіти характеризується:

а) накопиченням знань та досвіду;

б) забезпеченням процесу спілкування між людьми;

в) регулюванням економічних, політичних, національних та інших процесів;

г)нововведенням у різних сферах життя суспільства.


 

116. Природа свідомості як філософська проблема:

а) Божественне;

б) Парспермії;

в) Природне;

г) Випадкове.

 

 

117. Формування „філософії життя”, як напрямку в західноєвропейський філософії припадає на період:

а) Початок ХІХ ст.;

б) Середину ХІХ ст.;

в) Кінець ХІХ ст.;

г) Початок ХХ ст.

 

 

118. Автор концепції про свідомість як інтенціональність:

а) Фрейд;

б) Хайдеггер;

в) Гуссерль;

г) Ніцше.

 

 

119. Інтенціональність свідомості це:

а) Самодостатність;

б) Відкритість; в) Локальність; г) Активність.

 

120. Інтенціональний предмет, це предмет який існує в:

а) Реальності.;

б) Бутті;

в) Свідомості;

г) Пізнанні.

 

 

120. Автор концепції: феномен несвідомого:


 

а) Гуссерль;

б) Фрейд;

в) Бехтєрєв;

г) Бергсон.

 

 

121. Природа психіки:

а) Божественна;

б) Природна; в) Випадкова; г) Парспермії.

 

122. Психіка - це: а) „Психіка про”; б) „Психіка як”;

в) „Психіка де”;

г) „Психіка що”.

 

 

123. Інтуїтивна філософія: автор концепції:

а) Ніцше;

б) Хайдеггер;

в) Бергсон;

г) Ясперс.

 

 

124. Автор геліоцентристської концепції світобудови:

а) Птоломей; б) Копернік; в) Галілей;

г) Бруно.

 

 

125. Сутність людського буття, це повсякденне існування:

а) Свідомості;

б) Підсвідомості;


 

в) Психіки;

г) Мозку.

 

 

126. Природа феномену творчості:

а) Божественна;

б) Генетична; в) Соціальна; г) Невідома.

 

127. Поява людини на Землі це наслідок:

а) Генетичного впливу;

б) Закономірних еволюційних процесів;

в) Впливу космічних сил;

г) Панспермії.

 

 

128. Комунікативна філософія розглядає проблеми:

а) Гносеологічні;

б) Буття;

в) Спілкування;

г) Емпіричні.

 

 

129. Автор геоцентристської концепції світобудови:

а) Коперник; б) Птоломей; в) Бруно; г)Аристотель.

 

130. Моральні максими Л. М. Толстого (кількість):

а) Три;

б) Чотири;

в) П’ять;

г) Шість.


 

131. Гносеологія – це теорія:

а) Життя;

б) Буття;

в) Пізнання;

г) Свідомості.

 

 

132. Аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація це:

а) Види пізнання;

б) Методи пізнання;

в) Форми пізнання;

г) Категорії пізнання.

 

 

133. Значення філософії освіти для людини:

а) Абстрактне; б) Конкретне; в) Віртуальне; г) Випадкове.

 

134. Аксіологія, це вчення про:

а) Буття;

б) Цінності;

в) Людину;

г) Суспільство.

 

 

135. Кандидат і доктор наук в Україні це:

а) Вчене звання;

б) Посадовий ранг;

в) Науковий ступінь;

г) Службове звання.

 

 

136. Процес спілкування - це наслідок:

а) Впливу соціуму;


 

б) Діяльності психіки;

в) Повсякденних потреб людини;

г) Впливу природних явищ.

 

 

137. Філософія освіти як предмет акумулює в собі положення наукових дисциплін: філософії, психології і педагогіки. Що найперше дає філософія психології та педагогіці в цьому поєднанні:

а) Цілі;

б) Масштаб сприйняття;

в) Методику;

г) Матеріальну базу.

 

 

138. Філософія і педагогіка відносяться до:

а) Природничих наук; б) Гуманітарних наук; в) Технічних наук;

г) Природничо-технічних наук.

 

 

139. Перші етапи формування філософії освіти як предмету припадають на:

а) Початок ХХ ст.;

б) Середину ХХ ст.;

в) Кінець ХХ ст.;

г) Початок ХХІ ст.

 

 

140. Людина та суспільство це:

а) Об’єкти соціального пізнання;

б) Види соціального пізнання;

в) Форми соціального пізнання;

г) Категорії соціального пізнання.


 

141. Інсайт – це:

а) Пізнання; б) „Осяяння”; в) Виклик;

г) Запитання.

 

 

142. „Філософя життя” як напрямок в західноєвропейський філософії відноситься до:

а) раціональної філософії;

б) ірраціональної філософії;

в) прагматичної філософії;

г) філософії середньовіччя.

 

 

143. Екзистенціалізм – це напрямок в західноєвропейський філософії, який сформувався на початку:

а) ХІХ ст.; б) ХХ ст.; в) ХХІ ст.; г) ХІІ ст.

 

144. Представники екзистенціалізму:

а) Гегель, Кант, Гуссерль;

б) Ясперс, Хайдегер, Сартр; в) Ніцше, Дільтей, Бергсон; г) Ліотар, Дерріда, Фуко.

 

145. Едмунд Гусерль започаткував:

а) Прагматичну філософію;

б) Феноменологію;

в) Філософську антропологію;

г) Екзистенціалізм.


 

146. Сукупність свідомості і підсвідомості формує:

а) Особистість;

б) Психіку;

в) Індивідуальність;

г) Мозок.

 

 

147. Головна відмінність між поняттям „індівідуальність” і

„особистість”:

а) Різниця в знаннях;

б) Відсутність життєвого досвіду;

в) Нейрофізіологічна різниця;

г) Різниця в морфології та фізіології.

 

 

148. Наука, що вивчає етапи формування і розвиток суспільства:

а) Психологія; б) Соціологія; в) Філософія; г) Педагогіка.

 

149. Взаємодія психіки й інформаційного простору здійснюється за допомогою:

а) Техносфери; б) Логосфери; в) Психосфери; г) Атмосфери.

 

150. „Якісна” інформація, це інформація:

а) Телевізійна; б) Мас-медійна; в) Наукова;

г) Практична.


 

151. В чому різниця між „якісною” і „неякісною”

інформацією:

а) Аргументації;

б) Кількості;

в) Термінології;

г) Видавництві.

 

 

152. Автор підручника “Філософія освіти для ХХІ століття (В

пошуках практико-орієнтованних концепцій освіти)”:

а) В. І. Вернадський;

б) Ж.-П. Сартр;

в) Б. С. Гершунський;

г) В. В. Леонтович.

 

 

153. Процес еволюції людини йде в напрямку від:

а) Домінування фізіологічних чинників до домінування психіки;

б) Від домінування психічного до домінування свідомого;

в) Від домінування свідомого до надсвідомого;

г) Від домінування морфологічних чинників до домінування фізіологічних;

 

154. Автор концепції цефалізації:

а) Вернадський;

б) Дана;

в) Фрейд;

г) Ніцше.

 

 

155. Одним із аспектів філософії освіти є розгляд сутності людського буття. В якому масштабі її слід розглядати:

а) Всесвіту;

б) Землі;


 

в) Ноосфери;

г) Соціуму.

 

 

156. Концепція цефалізації розглядає еволюцію:

а) Живої речовини;

б) Нервової системи;

в) Підсвідомості;

г) Феномену життя.

 

157. Автор концепції ноосфери, як сфери існування розуму:

а) Фрейд;

б) Вернадський;

в) Ніцше;

г) Тейяр-де-Шарден.

 

 

158. Філософія освіти – це:

а) Наука;

б) Філософія;

в) Релігія;

г) Міф.

 

 

159. В некласичній філософії буття людини головним чином розглядали в:

а) Філософії життя; б) Екзистенціалізмі; в) Деструктивізмі;

г) Феноменології.

 

 

160. Який найсуттєвіший зв’язок між природою і людиною:

а) Людина вийшла із природи;

б) Людина живе в природі;


 

в) Людина існує разом з природою;

г) Людина використовує природні джерела.

 

 

161. Техносфера це:

а) Сфера існування людини;

б) Спосіб явлення психіки світу;

в) Сукупність засобів виробництва;

г) Сфера виробництва товарів.

 

 

162. Інтуїція, індукція, дедукція, аналогія – це загально- наукові:

а) Види пізнання;

б) Методи пізнання; в) Форми пізнання; г) Засоби пізнання.

 

163. Функції освіти бувають:

а) Внутрішніми;

б) Зовнішніми;

в) Внутрішніми і зовнішніми;

г) Не існують.

 

 

164. Присутні революції в освіті:

а) Так;

б) Ні;

в) Не характерно;

г) Тільки в ХХІ ст.

 

 

165. Чи впливає філософія на створення національної системи освіти:

а) Так;

б) Ні;


 

в) Тільки останнім часом;

г) Впливає, але опосередковано.

 

 

166. Постсучасна освіта, це освіта:

а) ХІХ ст.; б) ХХ ст.; в) ХХІ ст.;

г) Сучасного покоління.

 

 

167. Загальнонаукові методи пізнання це:

а) Моделювання, макетування, спостереження;

б) Інсайт, афект, стрес;

в) Причинність, випадковість, дійсність;

г) Феноменологічна редукція, інтуїтивізм, психологізм.

 

 

168. Основний метод феноменології – це метод феноменологічної:

а) Індукції; б) Редукції; в) Дедукції; г) Аналогії.

 

169. Автор концепції „інтуїтивної філософії ”:

а) Ніцше;

б) Дильтей; в) Ясперс; г) Бергсон.

 

170. Для зростання творчого пошуку викладачів і вчителів в

Україні проводиться Всеукраїнський конкурс:

а) „Міс вчитель України”;

б) „Містер вчитель України”;


 

в) „Учитель року”;

г) „Кращий учитель України”.

 

 

171. Сучасна світова філософія - це:

а) Засіб розвитку освіти;

б) Форма розвитку освіти;

в) Вид розвитку освіти;

г) Ступінь розвитку освіти.

 

 

172. Києво-Могилянська Академія – це перший на Україні вищий навчальний заклад. Вона заснована у:

а) 1632 р.; б) 1615 р.; в) 1631 р.; г) 1633 р.

 

173. Києво-Могилянська Академія була закрита у:

а) 1817 р.; б) 1819 р.; в) 1815 р.; г) 1820 р.


 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 1189; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 1.145 сек.