Тема 1. Предмет, завдання та структура військової психології 8 страница

ТЕХНІКА – в широкому значенні – особлива форма людського утвердження в бутті та взаємодії із світом, коли людина за допомогою кінцевого, контрольованого, впорядкованого намагається опанувати нескінченним, спонтанним, хаотичним; ця форма людського самоутвердження можу набувати простих, а також – надзвичайно складних виявлень.

ТЕХНОЛОГІЯ – виправдані способи застосування техніки та способи поєднання окремих ланок процесів людської діяльності.

ТЕХНОЛОГІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ – перехід до якісно нових способів технічної та виробничої діяльності, можливість яких відкрилася разом із досягненнями в галузях електроніки, інформаційної техніки, генної інженерії; всі вони повинні привести до того, що людина буде здійснювати свою діяльність не за принципами грубого зовнішнього втручання у природні процеси, а шляхом входження у внутрішнє їх регулювання на засадах їх власних законів та властивостей.

ІНДУСРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО – суспільство, що базує свою життєдіяльність на засадах машинного виробництва.

ТЕХНОТРОННЕ СУСПІЛЬСТВО – суспільство, яке повинно базувати свою життєдіяльність на засадах досягнень та результатів технологічної революції, володінні інформацією, лібералізації суспільних відносин.

Гуманізація і демократизація українського суспільства, поступовий перехід на комплектування Збройних сил України на контрактну основу, необхідність оптимального розв'язання сучасних проблем військо­во-педагогічного процесу потребує від командирів (начальників) глибоких знань закономірностей функціонування психіки особистості військовослужбовця, її психічних можливостей, різноманітних соціально-психологічних явищ військового колективу та раціонального їх використання у службовій діяльності.

Професійна діяльність офіцера мас педагогічний характер. Від його знань і педагогічної майстерності залежить творчий розвиток особистості військовослужбовця і кінцевий результат його навчання та виховання. Які ж знання необхідні офіцерові як вчителю й вихователю? Насамперед— це психологічні знання. Як вважав ще Костянтин Ушинський, виховання має об'єктивні закони, знання яких потрібне педагогові для цілеспрямованої та раціональної діяльності. Але щоб пізнати ці закони і враховувати їх, треба вивчити сам об'єкт педагогічного впливу: «Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона має насамперед пізнати її також в усіх відношеннях», — наголошував він. А глибоко і всебічно вивчити своїх підлеглих офіцер може, лише добре знаючи загальні закономірності розвитку й функціонування їхньої психіки за будь-яких ситуацій, психологічні закономірності формування і розвитку особистості, її здібностей, інтересів, а також інших індивідуально-психічних особливостей. Саме від офіцерів найчастіше залежить настроєність воїнів на виконання бойових завдань, мобілізація їхніх інтелектуальних, духовних, психічних, психофізіологічних і фізичних можливостей, зняття у них тривожності, страху, напруженості в екстремальних ситуаціях.

Крім того, офіцерові важливо навчитися слухати самого себе, розуміти власний внутрішній психічний стан, об'єктивно сприймати здійсненність поставлених перед собою завдань, системно аналізувати характер взаємин з підлеглими й товаришами по службі з метою своєчасного коригування своєї діяльності та поведінки. Усе це можливо опанувати лише завдяки глибоким знанням основних положень психологічної науки.

Аналіз помилок, які допускають офіцери в практичній діяльності, свідчить перш за все про недостатній рівень їхніх психологічних знань та відсутність основних компонентів психологічної готовності до роботи з особовим складом. Становище, що склалось у військово-педаго­гічній практиці, потребує формування психолого-педагогічної освіти у військових навчальних закладах.

Сучасними навчальними програмами для військових навчальних закладів передбачено певну психологічну підготовку курсантів і студентів. Але цей процес, нажаль, недостатньо забезпечений відповідною навчально-методичною літературою: бракує сучасних посібників з теоретичних і практичних проблем різних галузей психологічної науки, у тому числі й з військової.

Метою цього курсу є:

*по-перше, заповнити цю прогалину і допомогти курсантам і студентам опанувати науку про психіку людини, психологію малої групи й військового колективу;

*по-друге, систематизувати психологічні знання щодо військової діяльності із врахуванням сучасних досягнень психологічної і педагогічної наук.

Крім того, курс буде корисним при оволодінні такими навичками, як:

*використання закономірностей психіки військовослужбовців у процесі їх навчання й виховання;

*налагодженні нормальних стосунків у військових колективах.

*Особливу увагу приділено розкриттю практичних аспектів діяльності офіцера (військового психолога) в мирний і воєнний час.

*Конспективно висвітлюючи основні теми з психології навчальних курсів «Військова психологія», «Основи педагогіки та психології», в курсі ставиться за мету всебічно розкрити всі проблеми військової психології, а вбачав свое завдання в тому, щоб зосередити увагу студентів на актуальних проблемах, викликати до них певний інтерес та бажання самостійно їх вивчати*

Пропонований курс не розрахований на «зазубрювання» визначень. Його головне завдання — викликати у студентів та слухачів курсів бажання напружено працювати над психологічною літературою, прагнення зробити власний внутрішній світ предметом самопізнання та самовдосконалення. Цей курс з військової психології сприятиме якіснішій підготовці студентів та курсантів до лекційних, практичних та семінарських занять, а також систематичному засвоєнню матеріалу з психології.

Навчальні питання:

Дата добавления: 2015-05-23