Тема № 1 : Предмет вікової психології . Проблема психічного розвитку дитини

Вікова психологія.

Запоріжжя

Психологія

Вікова та педагогічна

(схеми – опори)

2005р.

Укладач: кандидат педагогічних наук О.М.Мельник

Комп’ютерна верстка: В.М.Смоляк

© Мельник О.М. Методичний посібник (схеми – опори). Вікова та педагогічна психологія.-Запоріжжя.-2005р.49с.

Завдання та проблеми вікової психології на сучасному етапі.Предмет вікової психології. Зв'язок вікової психології з іншими науками.

Особливості використання методів вивчення психіки у віковій психології. Характеристика методів вивчення психіки дитини. Принципи вивчення психіки дитини.

Поняття про розвиток та його характеристики. Нерівномірність психічного розвитку. Фактори та рушійні сили розвитку. Роль вроджених передумов в психічному розвитку дитини. Середовище як джерело та умова психічного розвитку дитини.

Поняття віку. Критерії вікової періодизації. Поняття провідного виду діяльності.

Вікові та індивідуальні особливості.

Ключові поняття: вікова психологія, предмет вікової психології, методи вікової психології, розвиток, темп розвитку, вік, вікова періодизація, фактори, рушійні сили розвитку, кризи розвитку, вікові та індивідуальні особливості, сензитивні періоди, акселерація.

Предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя (або її онтогенезу):

◊ виникнення і розвиток психічних процесів, властивостей;

◊ зумовлену віком динаміку співвідношення між ними;

◊ становлення психічних якостей підростаючої особистості;

◊ вікові можливості засвоєння знань;

◊ провідні фактори розвитку та формування особистості;

◊ новоутворення, що з’являються з віком у діяльності людини;

◊ розкриває умови, що визначають процес розвитку;

◊ з’ясовує роль цінностей у формуванні індивіда;

◊ вивчає рушійні сили індивідуального розвитку;

◊ закономірності переходу від нижчих до вищих стадій;

◊ з’ясування індивідуально-типологічних відмінностей у розвитку.

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ
Дитяча	Молодшого школяра	Підлітка	Юнацтва	Дорослої людини	Геронто-психологія

Педагогічна психологія – вивчає психологічні закономірності навчання і виховання:

◊ пізнавальна діяльність і розумовий розвиток учнів;

◊ формування дитини як свідомого суб’єкту пізнання, спілкування;

◊ форми і методи управління розумовою діяльністю учнів;

◊ закономірності формування пізнавальних процесів;

◊ психологія праці вчителя;

◊ взаємовідносини вчителя, учня, дітей в колективі.

Педагогічна психологія
Психологія навчання	Психологія виховання	Психологія вчителя

Принципи вивчення психіки дитини

Детермінізм

Єдність психіки і діяльності

Об’єктивності

Розвитку

Методи вікової психології

Спостереження Бесіда

Експеримент Інтерв’ю

Близнюковий Соціометрія

Аналіз продуктів діяльності Тести

Метод незалежних

Досягнень Інтелекту Креативності

Особистості Проективні

Загальні закономірності психічного розвитку дитини

Розвиток – це зміни живої людської системи:

не випадкові

послідовні

прогресивні

характеризують рух від нижчих

до вищих рівнів їхнє структурне

і функціональне вдосконалення

Ведуча діяльність – діяльність, в якій передусім задовольняються актуальні потреби індивіда, що розвивається, формуються пізнавальні, емоційні та інші процеси (О.М.Леонтьєв)

Ознаки провідної діяльності

По-перше, у формі провідної діяльності виникають і диференціюються нові види діяльності;

По-друге, в ній перебудовуються й формуються окремі психічні функції;

По-третє, вона визначає зміни особистості.

Н --> Р Б

ЗНР В С

ЗАР А

Фактори розвитку особистості

"Органічне дозрівання і його вростання у людську культуру, і систему людських відносин зміни в єдиний процес. У цьому полягає основна специфіка психічного розвитку людського індивіда".

(Л.С.Виготський)

Віковий період	Ведуча діяльність	На що спрямована діяльність	Яка сфера психіки розвивається	Новоутворення віку
Немовля (нар.-1 рік)	Безпосереднє емоційне спілкування	На пізнання відношень	Особистісне (потребнісно-емоційне)	Потреба в спілкуванні, емоційні відносини
Раннє дитинство (1-3 роки)	Предметно-маніпулятивна	На пізнання предмету	Пізнавальні процеси	Мова і наочно-дійове мислення
Дошкільний (3-6 років)	Рольова гра	На пізнання відношень	Особистісна (потребнісно-емоційна)	Потреба в суспільно-значимій і суспільно-оцінювальній діяльності
Молодший шкільний (6-10 років)	Навчальна	На пізнання основ наук	Інтелектуально-пізнавальна	Довільність. Внутрішній план дій. Рефлексія.
Підлітковий (10-15років)	Діяльність і спілкування в процесі навчання і організованої трудової діяльності	На пізнання відносин в різних ситуаціях	Особистісна (потребнісно-мотиваційна)	"Прагнення до дорослості, самооцінка, підкорення нормам колективного життя"
Старший шкільний (15017)	Навчально-професійна	На пізнання професії	Пізнавальна	Світогляд, професійні інтереси

Рушійні сили розвитку

+? -

між новими потребами і засобами їх задоволення

між досягненням рівня розвитку і способам життя індивіда

між очікуваним і теперішнім

Криза – період в житті людини, коли протягом відносно короткого часу виявляться різні і суттєві психічні зрушення і зміни особистості, розвиток набуває бурхливого, стрімкого, кризового відтінку.

Особливості кризових періодів:

1. Межі їх невиразні, розмиті. Наступає непомітно.
2. Апогей кризи для оточуючих виявляється у зміни поведінки дитини її "самовихованості"
3. Розвиток під час кризи має переважно негативний характер.

Сенситивні – найбільш сприятливі періоди для становлення окремих видів психічної діяльності.

Вік – своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійких якісними особливостями.

Критеріями визначення основних періодів індивідуального психічного розвитку є якісні та суттєві ознаки, взяти в їх системному зв’язку, що виявляє характерні для кожного віку цілісні новоутворення (психічні й соціальні зміни і житті дитини, які визначають її свідомість і діяльність, ставлення до середовища, увесь хід розвитку на даному етапі.

(Л.С.Виготський)

Дата добавления: 2015-05-23