Аналіз зисків та витрат при інвестиціях в освіту

Людський капітал як соціально-економічна категорія

В теоретичному аспекті ми розрізняємо поняття "людський капітал" за трьома рівнями:
1. на особистісному рівні людським капіталом ми називаємо знання та навички, які людина здобула шляхом освіти, проф. підготовки, практичного досвіду (використовуючи при цьому природні здібності) і завдяки яким вона може надавати цінні виробничі послуги іншим людям. На цьому рівні людський капітал можна порівняти з ін. видами особистої власності (майно, гроші, цінні папери), яка приносить доходи, і ми називаємо його особистим, або приватним, людським капіталом;

2. на мікроекономічному рівні людський капітал являє собою сукупну кваліфікацію та професійні здібності всіх працівників підпр-ва.

3. на макроекономічному рівні людський капітал включає накопичені вкладення в такі галузі дія-ті, як освіта, проф. підготовка і перепідготовка, служба профорієнтації та працевлаштування, оздоровлення тощо, є суттєвою частиною національного багатства країни, і ми називаємо його національним людським капіталом.

Людський капітал — це сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій чи ін.й сфері сусп. вир-ва, сприяє зростанню прод-ті праці й завдяки цьому впливає на зростання до ходів (заробітків) його власника.

Трактування витрат на освіту, охорону здоров'я та ін. аналогічні цілі як витрат інвестиційного типу відкрило перед економічним аналізом нові перспективи.

Слід одразу ж зауважити: більшість методів економіко-статистичного та техніко-економічного аналізу вкладень у людський капітал стосується виміру ефективності освіти та підготовки кадрів. Основна маса досліджень припадає на сферу ек-ки освіти, що народилася у ході розвитку концепції людського капіталу.
Аналіз ефективності інвестицій починається з оцінки витрат на освіту та очікуваних зисків (вигід) від її отримання.

Витрати, пов'язані з одержанням освіти, можна розділяти на три групи.
1.Прямі матеріальні витрати (витрати, що здійснюються майбутнім власником людського капіталу або іншим інвестором (державою, підпр-твом, сім'єю):
-Плата за навчання.

-Витрати на підручники, послуги бібліотеки, копіювання, канцтовари тощо.
-Витрати, пов'язані зі зміною місця проживання (вартість житла, транспортні витрати, збільшення витрат на харчування в зв'язку з відокремленістю від сім'ї тощо).
2. Непримі матер. Втрати.

-Втрачені заробітки. Людина, яка навчається, не може працювати в такому самому режимі, в якому вона могла б працювати, якби не навчалася. Значить, заради одержання освіти вона свідомо на деякий час відмовляється від певних заробітків.

3.Моральні втрати:

-Втрата вільного часу — одного з найважливіших благ для людини, оскільки навчання, як правило, забирає більше часу, ніж нормальний робочий день.

-Навчання нерідко буває важким і виснажливим заняттям, супроводжується перенапругою і стресовими ситуаціями під час іспитів.

-Зміна місця проживання заради одержання освіти призводить до зміни звичного соціального оточення людини, розлучення з рідними та друзями.

Перші дві групи витрат на навчання можна підрахувати з достатньою точністю, моральні втрати оцінити дуже важко хоча б тому, що вони різні для різних людей. Однак слід сказати, що інколи вони відіграють вирішальну роль при прийнятті рішення щодо отримання освіти. Можна стверджувати, що більш здібні люди, яким навчання дається легко і приносить задоволення, за ін. рівних умов отримають вищий рівень освіти порівняно зі своїми менш здібними ровесниками.

Очікувана віддача від інвестицій в освіту теж складається з трьох груп доходів.

Прямі матеріальні зиски:

Непрямі матеріальні зиски:

Моральні зиски:

Що стосується очікуваної віддачі від інвестицій в освіту, то кількісно виміряти можна лише першу групу — прямі матеріальні зиски, та і то приблизно, на рівні прогнозів.

Дата добавления: 2015-05-23