Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин

Провідними складовими системи соціально-трудових відносин є їх сторони і суб’єкти. Сторони і суб’єкти – ці поняття є близькими, але не ідентичними. Відмінність між ними полягає в тому, що сторони соціально-трудових відносин є носіями первинного права у цих відносинах, а суб’єкти можуть володіти як первинними, так і делегованими первинними носіями правами

Суб’єктами соціально-трудових відносин можуть виступати як окремі індивіди, так і групи працівників, які організаційно об’єднані за певними системоутворюючими ознаками (професійна, посадова, галузева належність, вік, стать, рівень освіти, стан здоров’я та ін.)  

Найманий працівник як суб’єкт соціально-трудових відносин – це громадянин, що уклав індивідуальну угоду з роботодавцем і відповідно до цієї угоди набув відповідних прав і обов’язків у трудовій сфері.Соціально-трудові відносини передбачають наявність інститутів, що представляють інтереси працівників та виступають від їхнього імені. Традиційно такими інститутами є профспілки – масові організації, що об’єднують найманих працівників, пов’язаних спільними соціально-економічними інтересами. Роботодавець– це людина, яка працює самостійно та наймає для роботи одну або багато осіб. Роботодавець як правило є власником засобів виробництва. Держава – це суб’єкт соціально-трудових відносин, що виконує функції: · законотворення, встановлення норм і правил; · гарантії і захисту прав; · створення робочих місць (держава як роботодавець); · арбітражу і регулювання; · примирення сторін, забезпечення злагоди  

3. Предмет соціально-трудових відносин на різних рівнях

Дата добавления: 2015-05-23