Скіфська держава: VII—III ст. до н. е

Античні часи

Державотворчі процеси

Помаранчева революція».

Українські визвольні і суспільні рухи наприкінці 80-х на початку 90-х рр. ХХ ст.

Початок «Перебудови» М.Горбачова та послаблення цензури («гласність») дозволила диссидентам вийти з підпілля і перетворитися на природню складову громадсько-політичного життя. КПУ втратила ідеологічну монополію. Перший масовий гром.-політ.рух – «Народний Рух України (за перебудову)» - ініційовано укр.літераторами, в т.ч. І.Драчем (обраний головою на установчому з’їзді НРУ у 09.1989 р.), В.Чорноволом та ін. Відновлено правозахисну діяльність – з 1987 р. діє Укр.Гельсинзька Спілка (Л.Лук’яненко). Екологічні рухи (пам’ять Чорнобиля тощо). У 1989 р. поширюються робітничі страйки, в т.ч. донецьких шахтарів. На поч. 1990 р. зі скасуванням 6-ї статті Конст.СРСР про керівну роль КПРС – початок політ.плюралізму, створення нових політ. партій. УГС → Укр.Республ.Партія (мета - незалежність). Жовтень 1990 р. – перший «майдан», голодування студентів наметового містечку на пл. Жовтневої Революції (сучасн. МН) за відставку уряду В.Масола. 22.01.1990 – «живий ланцюг» Київ-Львів у річницю Злуки. Дем.платформа – «відступники» з КПУ за реформи. Вже у 1992 р. утв. політ. партія НРУ (В.Чорновіл). Особливість укр.партій – нечисленність при збільшенні числа політ.неактивних громадян на поч. 90-х рр.

Назва масової акції громадянської непокори, що відбулася під час виборів Президента в листопаді 2004 р.
Причини: 1) незадоволення антидемократичним та корупційним режимом Л.Кучми; 2) несприйняття його спадкоємця – В.Януковича, вихідця з Донбасса; 3) очікування масштабних фальсифікацій на виборах.
Економічний підйом поч.2000-х рр. зміцнив центристські настрої у суспільстві (бажання поміркованих демкратичних реформ), відбувався на тлі неефективності держ.влади.
Хід подій: 22.11.04 р. – заснування «майдану» - наметового містечка на Хрещатику і МН на знак протеста проти опублікованих результатів 2-го туру виборів, що показала перемогу Януковича над опонентом Ющенком. акцію зокрема підтримав міський голова Омельченко, влада не насмілилася застосувати силові структури для розгону; Верховний суд визнав голосування фальсифікованим, призначив переголосування на 26.12.04 р., в якому переміг В.Ющенко. Назва – від кольорів зовн.оформлення опозиційного політ.блоку «Наша Україна», що виставила єдиним кандидатом В.Ющенка.

Скіфи населяли степи від Малої Скіфії (частина Румунії та Болгарії) до Сибіру. У VII ст. до н. е. скіфи витіснили з Північного Причорномор'я племена кіммерійців, утворивши тут пізніше свою державу з центром на Нижньому Дніпрі. У III ст. до н. е. розпорошені і витиснуті сарматськими племенами з степів (частково в Крим і до гирла Дніпра, де поступово злилися з місцевим населенням).

Древньогрецькі поліси Північного Причорномор'я VII ст. до н. е. — V ст. н. е.: Борисфен (на острові в гирлі Дніпра); Тіра (нині Білгород-Дністровський); Ольвія (район Очакова); Керкінітида (нині Євпаторія); Херсонес (нині Севастополь); Феодосія;Пантікапей з прилеглими дрібнішими колоніями (Німфей, Тірітака та ін.) — пізніше центр Боспорського царства (ниніКерч);

Практично всі загинули або перенесли найглибшу кризу у часи великих переселень народів в III—V ст. н. е., після чого вже не змогли відродитися як самостійні утворення.

· Боспорське царство — 480 до н. е. — кінець II століття до н. е., на території Криму з багатьма містами в Російському Приазов'ї.

· Понтійське царство III—I століття до н. е. — Мала Азія, Північне Причорномор'я, у тому числі Боспор в I столітті до н. е. Розбите Римом і нізведене до статусу васала.

· Римська імперія — I століття до н. е. — III століття н. е. — Землі в пониззі Дунаю, Ольвія, Херсонес з околицями були прикордонними територіями Імперії, чиї володіння знаходились на південь і на захід. Відома римська фортеця Харакс на південь від Ялти.

· Держава готів — спочатку Польща, потім Україна, Східна Румунія, Молдова — III—IV ст. н. е. Столиця — Данпрстадт — ймовірно на Дніпрі між Дніпропетровськом таЗапоріжжям або в районі Києва. З готами пов'язують Черняхівську культуру, а також залишки т. з. Зміївих валів в Центральній Україні загальною довжиною понад 1000 км. Розбиті гунами в 375 р. і втекли у межі Візантійської імперії і далі в Західну Європу, де заснували пізніше великі царства в Італії-Паннонії та Південній Галіі-Іспанії.

· Держава гунів — IV—V ст. — від майбутньої Франції до Поволжя в V столітті н. е., з центром на землях Поволжя, потім Нижнього Дніпра і в Панноніі. Розпалася невдовзі після смерті вождя Аттіли в 453 році. Залишки гунськіх орд розчинилися в Європі, а частково відкочувалі на схід в степи Євразії.

Дата добавления: 2015-05-23