Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Метод ітерацій та Зейделя




Застосування методу Гаусса для розв’язання системи лінійний рівнянь з великою кількістю невідомих досить громістке. В цих випадках краще використовувати ітераційні методи, тобто методи, які дозволяють будувати послідовність наближень, границя якої буде розв’язком системи лінійних рівнянь. Безумовно, що ця система повинна мати один, єдиний розв’язок.

Спочатку потрібно систему лінійних рівнянь подати у вигляді:

(1)

Якщо виконується хоча б одна із умов , , , то система рівнянь (1) має єдиний розв’язок, який є границею послідовності, що одержується методом простої ітерації або методом Зейделя.

Зауважимо, що систему n лінійних рівнянь з n невідомими, записану в традиційній звичній для нас формі, завжди можна подати у вигляді (1), причому так, щоб виконувалися умови збіжності. Наприклад, якщо модуль кожного діагонального елемента матриці системи більший від суми модулів інших елементів рядка, тобто

, i =1,2,…, n (2)

то, розв’язавши перше рівняння відносно х 1, друге – відносно х 2 і т.д., дістанемо систему:

, (i =1, 2,..., n), де , . При цьому буде виконуватися перша умова збіжності. Якщо ж система така, що умова (2) не виконується, то за допомогою елементарних перетворень системи можна домогтися її виконання.

Для розв’язання системи рівнянь методом простої ітерації за початкове наближення можна брати довільні значення коренів, наприклад, підставляти значення вільних членів (х1 = b 1, х 2= b 2,..., хn = bn). Підставляючи їх в праві частини системи (1), ми одержимо нові значення невідомих. Знову підставляємо одержані корені в праві частини системи (1), одержуючи нові значення невідомих і т.д. Цей процес продовжують до тих пір, поки не досягнуть бажаної точності.

Метод Зейделя відрізняється від методу простої ітерації тільки тим, що при обчисленні хі на k -му кроці враховуються значення х 1, х 2,..., хk –1, обчислені не на попередньому а на цьому самому кроці. Завдяки тому, що значення цих коренів одержуються в якійсь мірі уточненими, метод Зейделя має кращу збіжність в порівнянні з методом простої ітерації.

 

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 514; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.