Палацові комплекси та паркові ансамблі Поділля й Волині

Впровадження класицизму в Україні здійснювалось через три великі центри: Петербург, Варшаву, Відень. Вплив Петербурга позначився на архітектурі Києва, Лівобережжя, Слобожанщини, спорудженні грандіозних громадських будівель і палаців. Варшавський вплив простежується у палацовій архітектурі Волині та Поділля, а віденський – на західноукраїнських землях.

На становлення національно-самобутніх рис класицизму вплинула велика житлова забудова, що велася у маєтках українських поміщиків, особливо після звільнення дворянства від обов’язкової військової служби (кін. 18 ст.). Зводилися палаци з відкритим плануванням, оточені розкішними парками. Як правило, палаци проектувалися з обов’язковим високомистецьким парковим оточенням, що підкреслювало красу класицистичної архітектури. Тут діяв контраст симетрії й асиметрії, порядку та природної стихії. Оформлення численних парків, зокрема на Волині та Поділлі, розробляв ірландець за походженням садівник-пейзажист Діоніс Макклер, відомий ще як Міклер. Він упорядкував близько 45 парків, зокрема у Млинові, Мізочі, Порицьку, Боремлі, Ботанічний сад у Кременці, парк «Софіївку» поблизу Умані. Поряд з іноземними майстрами працювали українські паркобудівники – Заремба, Бондаренко, Герасименко, Діброва та ін.

У цей період переважає створення садибних палаців, які вирізняються гармонійною закінченістю, вишуканою відповідністю класичним зразкам та обов’язковим узгодженням із природним оточенням. Унаслідок цього зазнають зміни сади-парки. Романтика парків в Україні підсилювалась мальовничою територією. Тому художній вигляд паркового оточення палаців ніколи не повторювався.

На теренах Поділля привертає увагу низка палацових комплексів Тернопільщини. До ранньої фази класицизму належать палаци у селах Плотич та Вишневець, датовані 1720 р. Вони неодноразово перебудовувалися, починаючи з кінця 18 ст. Палаци мальовничо розташовані на пагорбах над річками.

На Поділлі, далі на схід (тер. суч. Хмельницької та Вінницької обл.), палацове будівництво було набагато активнішим. Особливо слід виділити палац у Тульчині (Вінницька обл.), спорудження якого стало початком розвитку класицизму. Палац Потоцьких у Тульчині (Тульчинський палац) – один із кращих зразків української архітектури у стилі класицизму. Він вражає своєю красою та грандіозністю, його називають Подільським Версалем.

Палацовий комплекс у Тульчині був зведений за проектом французького архітектора Жозефа Ежена Лакруа у 1775 – 1782 рр. для графа Станіслава Потоцького. Ансамбль складався з кількох будівель: головного двоповерхового корпусу, фасад якого прикрашала колонада з десяти колон; двох двоповерхових корпусів, розташованих п-подібно праворуч і ліворуч від центрального, останній з’єднувався із флігелями напівкруглими галереями; оранжереї; турецької лазні; театру, стаєнь, манежу, величезних господарських будинків. Навпроти палацу були зведені костел і домініканський монастир – також у класицистичному стилі.

Над інтер’єром працював голландський дизайнер Меркс. Палац Потоцьких був декорований ліпниною та позолотою, прикрашений творами кращих живописців (Рембрандта, Рафаеля, Тиціана, Лампі та ін), тут була зібрана багата бібліотека, що налічувала 17 000 книг. У палаці зберігалася колекція античних монет, сервізів, кубків зі скла тощо. Дворовий ансамбль доповнював чудовий парк, який Станіслав Потоцький назвав по-російськи «Хорошо». Серед зелених насаджень парку домінували сосни й італійські тополі. Парк був прикрашений фонтанами, каскадами, альтанками, мармуровими скульптурами. Тут була добре продумана система ставків та шлюзів, завдяки якій човни могли пересуватися водою без весел. Через канали були побудовані мальовничі містки. Парк був вирубаний після революції, а ставок поступово заріс. Прекрасний парковий ансамбль, про який так ретельно дбав Станіслав Потоцький, був знищений людиною і часом. Тульчинський палац став зразком для кількох інших пам’яток.

До найвідоміших паркових ансамблів належить парк «Олександрія» помістя Браницьких (закладений 1793 р.) у Білій Церкві. Цей ландшафтний парк збудовано в мальовничому місці на березі р.Рось із численними містками, альтанками, колонадами, системою штучних озер і декоративними деревами. У колекції дендропарку «Олександрія» понад 1800 різновидів рослин місцевої та зарубіжної флори. Тут природний пейзаж гармонійно поєднується з архітектурою.

Одним із видатних творінь садово-паркового мистецтва є дендрологічний парк «Софіївка», розташований на площі 154,7 га поблизу міста Умань Черкаської області. Заснував парк у 1796 р. польський магнат Станіслав Потоцький на честь своєї дружини гречанки Софії. Ідея створення парку у романтичному стилі з використанням образів римської і грецької міфології належала самій Софії. Автором проекту та керівником будівництва було призначено польського військового інженера Людвіга Метцеля. Парк розташований у долині р. Кам’янка, його прикрашають екзотичні рослини, кам’яні гроти, штучні водоспади, фонтани, численні скульптури на античні сюжети тощо.

На Поділлі та Волині переважала світська палацова архітектура. Однак також відбувалося становлення храмового зодчества у класицистичному стилі. Чимало збудованих тоді храмів не збереглося. Збережені до нашого часу храми втілюють перехідні стильові риси від бароко до класицизму. Українським храмам притаманна своя міра художності та народності. Однак «російський» стиль нав’язувався розпорядженням влади: жорсткий синодальний наказ 1801 р. забороняв будувати храми у «малоросійському» стилі, тобто тридільні та триверхі церкви. Взірцем класицизму є соборна Георгіївська церква у м. Могилів-Подільський, збудована за проектом архітектора із м. Ясси Йоганна Фрейвальда, який втілив у споруді традиційні риси народного дерев’яного будівництва.

Особливості класицизму відобразилися в архітектурі багатьох шкільних споруд і міських будинків, стильову приналежність яких переважно визначав висунутий колонний портик, увінчаний фронтоном. Яскравий приклад таких об’єктів класицизму кінця 18 ст. – житловий будинок у Вінниці; будинок декабристів, заїзди і магазини в Тульчині (18 – 19 ст.); гімназія (чоловічий корпус, 1838 р.) і торгові ряди в Немирові; єпископський будинок (поч. 19 ст.) на території замку в Луцьку; бурса в Шаргороді (кін. 18 ст.).

Дата добавления: 2015-05-23