Особливості підходів до періодизації суспільного процесу. 1 страница

ВСТУП

Е 45

Рекомендований до друку Навчально-методичною радою Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

(протокол № від 11 вересня 2013 року)

Скороход Н. М. © Бацманова Л. С., Омельченко О. Ю., 2013

© ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013

ЗМІСТ

Вступ........................................................................................................................4

Тематичний план дисципліни «Історія економіки та економічної думки»......8

1. Особливості підходів до періодизації суспільного процесу............................ 10

Семінар 1. Особливості підходів до періодизації суспільного процесу........... 11

Семінар 2. Особливості розвитку феодальної економіки в Західній Європі і перехід до індустріального суспільства 24

Семінар 3. Становлення і розвиток економіки в Західній Європі і США в епоху вільної конкуренції (XVI - XVIII ст.) 29

Семінар 4. Особливості становлення і розвитку економіки в країнах Західної Європи, США і Японії (XVIII - XX ст.) 40

Семінар 5. Становлення і розвиток економіки Київської Русі і Російської держави 47

Семінар 6. Особливості господарського розвитку України в ХІХ – початку ХХ ст. 54

Семінар 7. Економічні ідеї меркантилізму та класична школа політичної економії 61

Семінар 8. Посткласичні економічні теорії ХІХ сторіччя..................................... 70

Семінар 9. Марксистська класична і сучасна економічна школа..................... 75

Семінар 10-11. Західноєвропейська та американська економічна думка кінця ХІХ – початку ХХ ст. 82

Семінар 12. Економічне вчення Дж. М. Кейнса та неокейнсіанство................. 89

Семінар 13. Радянська та пострадянська школи економічної теорії.............. 101

Семінар 14. Українська школа економічної теорії.............................................. 104

Питання до контрольно-модульної роботи №1.................................................... 109

Питання до контрольно-модульної роботи №2.................................................... 111

Короткий словник історико-економічних термінів............................................... 117

Лауреати Нобелівської премії з економіки............................................................. 198

Рекомендована література до курсу........................................................................ 203

Курс "Історія економіки та економічної думки" - один із перших, який вивчають майбутні економісти. Він формує систему знань про основні етапи і напрями розвитку економічних учень, передумови та закономірності еволюції світової економіки та економічної науки, економічні концепції головних шкіл і напрямів економічної думки.

Економічне життя суспільства є надзвичайно багатогранним. Його вивчає система економічних наук, які включають науки про загальні закони економічного розвитку, галузеві економічні науки, науки, що розглядають конкретні економічні процеси та явища. Історія економіки та економічної думки є основою формування політичної економії та інших суспільно-економічних наук.

Історія економіки та економічної думки як галузь економічної науки і навчальна дисципліна вивчає еволюцію поглядів на економічні процеси, закономірності формування і розвитку економічних теорій і шкіл. Курс не обмежується вивченням джерел, систематизацією і розкриттям поглядів видатних економістів; він прагне виявити взаємозв'язок і наступність ідей, трансформацію підходів і висновків в історичному розрізі.

Розвиток економічної думки — це не тільки безперервне нагромадження й удосконалення економічних ідей. Історія економіки та економічної думки вивчає під впливом яких умов змінюються погляди на економічну дійсність, як еволюціонує трактування базових категорій, удосконалюються методи економічних досліджень. Вивчаючи еволюцію економічних концепцій, ми прагнемо усвідомити, як розгортається процес формування і збагачення наших знань про економіку, як і чому багато ідей минулого і сьогодення зберігають актуальність, яким чином вони впливають на наші сучасні уявлення.

У різні економічні епохи вчені досліджують різні економічні реальності, а економічні ідеї минулого можуть бути не лише ґрунтом для сучасних теорій, а й застереженням від сучасних помилок.

Дисципліна допомагає зрозуміти загальну спрямованість еволюції економічної науки, трансформацію її генеральних напрямів, виявити взаємозв'язок з економічною політикою та прийняттям стратегічних і оперативних рішень.

Творче оволодіння економічною наукою передбачає ґрунтовне знання її історії, основних етапів формування і розвитку, течій і шкіл. Цим пояснюється роль предмета історії економічних вчень.

Ознайомлення з цією наукою допомагає зрозуміти внутрішню логіку, взаємозв'язок економічних категорій, законів, концепцій. Це вступний курс для оволодіння економічним світоглядом. А ознайомлення з економічним підґрунтям різних історичних подій та різними школами і напрямами в економічній науці дає змогу повніше усвідомити взаємозв'язок теоретичних поглядів і концепцій з умовами і причинами їх виникнення, потребами економічної практики, інтересами різних соціальних груп, країн, народів. Важливо відчути послідовність, зрозуміти причини еволюції наукових положень, ідей, усвідомити їх зв'язки зі змінами, що відбуваються в економічній практиці. Звернення до історії економічної думки сприяє вмінню об'єктивно оцінювати теорії, рекомендації, висновки. Важливо зрозуміти й осмислити відносність економічних знань, необхідність їх постійного уточнення, поглиблення, удосконалення.

Таким чином предметом курсу єпроцес еволюції суспільного виробництва та економічних концепцій, ідей і поглядів, що відображають історичний процес виникнення, розвитку та зміни економічних систем.

Економічні школи і теорії так чи інакше відбивають складність і суперечливість господарської практики. Ці школи і теорії розвиваються, переживають періоди популярності, еволюції, трансформації. Разом з тим сучасні економічні вчення самі "виходять" з минулого, органічно зберігаючи зв'язок з "патріархами" економічної науки, часом дуже міцний і, водночас, суперечливий.

Вивчаючи історію економіки та економічної думки, ми повинні мати на увазі спадкоємність економічних ідей, течій і шкіл та їх відмінності, детермінізм повноти і глибини висновків з історичних фактів і обставин.

Завдання курсу: вивчення історичного розвитку економіки та економічної думки; розкриття процесу виникнення економічних категорій, концепцій, теорій, розгляд їхньої спадкоємності і безперервності процесу; пізнання інтелектуальної спадщини попередніх поколінь; оволодіння культурою економічного мислення; розуміння суті сучасних економічних теорій, їх творче сприйняття і використання для формування економічної політики держав та подальшого розвитку економічної науки.

У складній системі економічних наук історія економіки та економічної думки посідає важливе місце. Теоретично осмислюючи та узагальнюючи досягнення кожної з економічних теорій та історичного розвитку економіки, ми створюємо, тим самим, одну з передумов їх подальшого поступального розвитку. Поряд із цим історія економічних учень має й самостійне значення, виконуючи такі важливі функції:

· формування і розвиток економічного мислення;

· пізнання поступального процесу еволюції економічних систем та економічної науки;

· засвоєння економічних категорій, законів і принципів у їх історичних змінах;

· творче оволодіння економічними науками;

· виявлення правильних теоретичних і практичних орієнтирів на основі вивчення альтернативних економічних поглядів.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

«Історія економіки та економічної думки»

Модуль А:

2. Особливості розвитку феодальної економіки в Західній Європі і перехід до індустріального суспільства

3. Становлення і розвиток економіки в Західній Європі і США в епоху вільної конкуренції (XVI - XVIII ст.)

4. Особливості становлення і розвитку економіки в країнах Західної Європи, США і Японії (XVIII - XX ст.)

5. Становлення і розвиток економіки Київської Русі і Російської держави

6. Особливості господарського розвитку України в ХІХ – початку ХХ ст.

7. Економічні ідеї меркантилізму та класична школа політичної економії

Модуль В:

8. Посткласичні економічні теорії ХІХ сторіччя

9. Марксистська класична і сучасна економічна школа

10-11. Західноєвропейська та американська економічна думка кінця ХІХ – початку ХХ ст.

12. Економічне вчення Дж.М.Кейнса та неокейнсіанство

13. Радянська та пострадянська школи економічної теорії

14. Українська школа економічної теорії

Семінар 1. Особливості підходів до періодизації суспільного процесу

План

1. Спосіб виробництва: його складові і місце в суспільній системі.
2. Історичні типи виробництва (синтез формаційного і цивілізаційного підходів).

а) первісне суспільство;

б) рабовласницька економіка (східне та античного рабство);

в) феодальна економіка;

г) капіталістична економіка, її характеристика;

д) комуністичний тип виробництва.

3. Особливості типів виробництва в сучасному суспільстві (товарне виробництво, ринкова економіка, змішана економіка, постіндустріальне суспільство).

Методичні поради:

Починаючи вивчати історію економіки та економічної думки, слід передусім розглянути «витоки» економічної науки, тобто ті ідеї мислителів стародавнього світу і середньовіччя, які стали вихідними в процесі виникнення та становлення економічної теорії, зрозуміти, як поодинокі ідеї, погляди з часом переросли в систему економічних знань, у конкретні економічні вчення, першим з яких вважається меркантилізм. У процесі вивчення цієї теми треба засвоїти основні риси меркантилізму, етапи його розвитку та особливості в різних країнах.

Історія економіки та економічної думки бере свій початок у глибокій давнині. Прийнято вважати, що економіці стільки років, скільки людині сучасного типу. Але вже первісні люди вели господарську діяльність, мали якісь зачатки господарських знань, котрі були результатом осмислення виробничого досвіду. З розвитком суспільства виникали ширші уявлення про економічні відносини, з’явилися окремі висловлювання, ідеї економічного характеру. Вони стали складовою архаїчного мислення і дійшли до нас в усній творчості стародавніх народів, релігіях, міфах, легендах та переказах, а пізніше знайшли своє відображення у писемних творах.

Зародження економічної думки збігається зі становленням людського суспільства. Початок викладу історії економічної думки пов'язаний з виникненням перших цивілізацій, тому що можна дослідити лише ті питання економічного мислення давнини, які були висвітлені в письмових джерелах.

Особливістю економічної думки стародавнього світу була її невіддільність від політико - правової та релігійної ідеології. Власне економічні трактати знайти практично неможливо. Економічне вчення часто збігається з ученням про державне управління або є частиною певних філософських концепцій.

Розглядаючи економічну думку стародавнього світу, слід виходити з того, що нині досліджено лише ті тогочасні економічні погляди та ідеї, які було викладено в писемних творах. Тому «витоків» економічної науки треба шукати в пам'ятках економічної думки цивілізацій стародавнього Сходу й античності. При цьому важливо звернути увагу на те, що економічна думка стародавнього світу відображала стан соціально - економічного та політичного розвитку тогочасних суспільств. Економічна система всіх цих суспільств була традиційною, що й зумовило наявність спільних рис, притаманних економічній думці стародавнього світу в цілому.

Водночас деякі із стародавніх суспільств були суспільствами азіатського способу виробництва (держави стародавнього Сходу), інші — суспільствами античного способу виробництва (Стародавня Греція та Стародавній Рим). Відмінності між ними й визначали особливості їхньої економічної думки. Виходячи з цього, для ґрунтовного засвоєння еволюції економіки та економічної думки стародавнього світу необхідно окремо розглянути основні ідеї та погляди, утілені в пам'ятках економічного мислення цивілізацій стародавнього Сходу та античних держав.

Розглядаючи історія економіки та економічної думки Стародавнього Сходу слід звернути увагу на те, що писемні джерела, на підставі яких можна досліджувати економічну думку цього періоду, — це, як правило, зведення законів, юридичні акти, документи господарської звітності та твори, присвячені управлінню державою й державним господарством. Багато з них мають нормативний характер і відображують позицію насамперед правлячих верств — фараонів, царів, вельможних придворних та чиновників. Тогочасному економічному знанню притаманні догматизм, апріорність і значною мірою символізм. Незважаючи на це, давньогрецькі мислителі згодом намагалися осягнути та використати це знання. Найважливіші економічні ідеї народів стародавніх цивілізацій неодноразово коментували й розвивали наступні покоління, саме їх було покладено в основу економічних поглядів учених середньовічного Сходу. Тоді ж (починаючи з IV тисячоліття до н.е.) було започатковано конкретні економічні науки (статистику, облік та аналіз господарської діяльності, управління і т. ін.), які набули дальшого розвитку вже в античному періоді (І тисячоліття до н.е. — IV століття н.е.).

Одним з найдавніших центрів людської цивілізації була Месопотамія (Дворіччя). На відміну від Стародавнього Єгипту, у державах цього регіону порівняно швидко розвивалися приватна власність та товарно-грошові відносини, посилювалося соціальне розшарування суспільства. Держава намагалася за допомогою законодавства регулювати економічну діяльність населення та регламентувати приватноправові відносини. Найцікавішими (з економічного погляду) є статті, присвячені питанням охорони власності вавилонських громадян, питанням оренди, найму, лихварства. Розвиток товарно-грошових відносин допускається в тій мірі, яка не спричинятиме масового зубожіння вільних громадян. Закони Хаммурапі захищають приватну власність, особливо власність царя, храмів, державних службовців та воїнів. Зазіхання на неї карається смертю або, у ліпшому випадку, продажем винуватця в довічне рабство.

Вивчаючи економічну думку Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю, слід звернути увагу на те, що ціла низка її особливостей зумовлюється специфікою розвитку суспільних відносин цих держав, і насамперед кастовим устроєм в Індії та чиновницько-бюрократичною системою в Китаї. Ці особливості сприяли збереженню традиційних релігійно-міфологічних уявлень у процесі формування економічної думки, яка ґрунтувалася переважно на категоріях моралі, етики тощо.

Економічна думка Стародавньої Індії, як правило, була оповита релігійною оболонкою. Економічні проблеми окремо не досліджувалися, а розглядалися в давньоіндійській літературі лише у зв'язку зі спробами розв'язання конкретних соціальних та політичних завдань. В основу староіндійських уявлень про суспільство було покладено концепцію станової (варнової) ієрархії та кастової визначеності професійних занять. Буддійське вчення проповідує відмову від власності як необхідну умову досягнення кінцевого спасіння — нірвани. І хоч воно не заперечує господарської діяльності мирян, подаянням яких мають жити буддійські монахи, але спеціальної уваги їй не приділяє. Рабство розглядається як перешкода до досягнення нірвани, а боргова кабала визнається за страшне лихо. Тому сповідується необхідність всіляко уникати заборгованості та своєчасно сплачувати борги.

Для розуміння змісту й особливостей економічної думки Стародавнього Китаю слід ураховувати, що вона виникла та розвивалася в рамках тогочасних філософських та політичних учень, основними напрямами яких були конфуціанство, легізм, даосизм та моїзм, котрі сформувалися у IV — III ст. до н.е. Протягом століть між цими напрямами велася гостра полеміка щодо економічного ладу суспільства, общини, її історичної долі, міри втручання держави в економічне життя країни та методів управління ним. Провідним напрямом було конфуціанство, яке, перетворившись на державну ідеологію, справляло великий вплив на соціально-економічний та політичний розвиток Китаю протягом майже двох тисячоліть.

Вивчаючи питання розвитку економіки та економічної думки античного світу, треба збагнути, чому саме в літературних пам'ятках античності економічну думку стародавнього світу виражено в найрозвиненішому вигляді, а висловлювання античних авторів з економічних проблем, хоч іще й не склалися в цілісну систему поглядів, проте є вже серйозною спробою теоретично осмислити та науково узагальнити характерні для цієї доби економічні процеси та явища, чому ідеї мислителів Стародавньої Греції стали підґрунтям усієї економічної науки. При цьому обов'язково треба звернути увагу на еволюцію економічної думки античного світу.

Так, якщо перші вияви економічної думки Стародавньої Греції пов'язано з ідеалізацією общинного ладу, натурального господарства, землеробства, то згодом все більша увага приділяється питанням землеволодіння, приватної власності, рабства, становища селянства, поділу праці, розвитку ремесла, торгівлі, грошового обігу. Оскільки ідеї давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона та Арістотеля увійшли до скарбниці економічної спадщини людства, необхідно спеціально, докладніше розглянути їх.

Свої економічні погляди Ксенофонт виклав у багатьох творах, головним з яких є «Домострой». У них дано характеристику рабовласницького господарства, а також деякі поради щодо способів подолання притаманних йому недоліків. Ксенофонт одним із перших зрозумів важливість суспільного поділу праці, побачив зв'язок між рівнем його розвитку та місткістю ринку. Заслугою мислителя є також постановка питання про подвійне використання блага — як споживчої цінності та як мінової, тобто про дві властивості товару.

Платон, як і Ксенофонт, обстоював передовсім натурально-господарські відносини рабовласницького суспільства, що знайшло відображення в двох проектах ідеальної держави, викладених у його творах «Держава» та «Закони». Платон вважав, що нерівність випливає із самої природи людини, через що є нездоланною. Проте кожна людина має одержувати свою частку відповідно до власних здібностей, що і є справедливим. Основним принципом побудови держави та її природною основою є поділ праці, чим і пояснюється соціальний поділ суспільства. Унаслідок поділу праці з'являються ринок, торгівля і гроші. Порушуючи питання торгівлі та товарно-грошових відносин, Платон висловив думку про те, що в процесі обміну відбувається зрівнювання всіх товарів і вони стають порівнянними, хоч і є різними споживними вартостями.

Економічна думка Стародавньої Греції досягла своєї вершини у творах Арістотеля. Для розуміння наукових досягнень Арістотеля в галузі дослідження економічних питань слід звернути особливу увагу на аналіз ним видів багатства і, відповідно, класифікацію господарств та видів діяльності. Розмежування двох видів багатства, а також протиставлення природного неприродному привели Арістотеля до розуміння подвійного значення блага, тобто до нового відкриття двох сторін товару (споживної вартості й мінової). Незважаючи на певну обмеженість поглядів Арістотеля, що пояснюється передовсім його натурально-господарським підходом до економічних питань, дослідження зародження й розвитку торгівлі, історичного процесу переходу однієї форми торгівлі в іншу є безперечною заслугою цього вченого.

Приступаючи до вивчення економічної думки Стародавнього Риму, потрібно згадати, що його могутність пов'язана зі зміцненням і розквітом античного способу виробництва, за якого основними відносинами були відносини рабів і рабовласників. Тоді стає зрозумілим, чому центральне місце з-поміж соціально-економічних проблем Стародавнього Риму належало проблемам рабства й аграрним проблемам, особливо питанням раціональної організації рабовласницьких господарств. У творах Катона, Варрона й Колумелли відображено розвиток сільського господарства, узагальнено тогочасний досвід і дано практичні рекомендації щодо ведення рабовласницького господарства. Водночас вони свідчать про еволюцію економічних поглядів римлян на раціональну організацію господарства і управління ним.

Вивчаючи економічну думку Стародавнього Риму, слід також приділити увагу ідеям раннього християнства, яке виникло у 1 ст. н.е. в Римській імперії за умов глибокої економічної, політичної й моральної кризи суспільства. Ранньому християнству належить заслуга першої постановки питання про рівність людей. Засуджується соціальна нерівність, зокрема поділ людей на багатих та бідних. З ідеєю рівності міцно пов'язані принципи загального обов'язку працювати, розподілу за працею та ін. Яскравим виразником економічних поглядів раннього християнства був Августин Блаженний.

Також при вивченні даної теми необхідно звернути увагу на питання періодизації суспільного розвитку. Вчені - економісти по - різному трактують сутність та особливості історичного розвитку суспільства. Найбільшого поширення набули формаційний і цивілізаційний підходи до розуміння періодизації процесу економічного розвитку людського суспільства.

Формаційний підхід був розроблений К.Марксом і його послідовниками. Суть його полягає в тому, що продуктивні сили суспільства в сукупності з виробничими відносинами становлять певний спосіб виробництва, а спосіб виробництва у поєднанні з політичною надбудовою суспільства – соціально - економічну формацію. Основоположним економічним ядром кожного способу виробництва, а відповідно і формації, є панівна форма власності, оскільки саме вона визначає спосіб поєднання працівника із засобами виробництва. Формаційний підхід виходить з того, що вирішальна роль у суспільному розвитку належить процесу виробництва, відносинам власності, а його головною рушійною силою є протиріччя між продуктивними силами й виробничими відносинами і загострення класової боротьби в суспільстві.

Однак у сучасних умовах формаційний підхід при визнанні певних його положень піддається критичному аналізу. На потребу глибшого наукового пізнання закономірностей розвитку суспільства з'явився цивілізаційний підхід щодо пізнання історії розвитку людства. Цивілізаційний підхід долає класово - формаційні детермінанти періодизації суспільного розвитку. Найважливішою рисою цивілізації є її гуманістична спрямованість. Людина виступає не тільки головним суб’єктом виробництва та й цивілізації в цілому, але й їх безпосередньою метою, цільовою функцією. Цивілізація – категорія історична, вона визначається тими багатогранними соціально-економічними умовами, в яких відбувається життєдіяльність того чи іншого народу.

При підготовці до семінарського заняття студент повинен опрацювати питання семінарського заняття, основні поняття теми записати у словник, відповісти на контрольні запитання, знайти матеріал для відповіді на додаткові питання (питання для самостійної роботи), пройти тестовий контроль для самоперевірки отриманих знань та виповнити практичне завдання.

Основні поняття:

Економічна система, соціально - економічна система, спосіб виробництва, економічний спосіб виробництва, технологічний спосіб виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, засоби виробництва, формаційний підхід, цивілізаційний підхід, цивілізація, поділ праці, неолітична революція, східне та античне рабство, постіндустріальне суспільство.

Питання для самоконтролю:

1. Предмет і метод історії економіки і економічних вчень. Особливості періодизації і класифікації історії економіки і економічних вчень.

1. Завдання економічної історії і історії економічних вчень на сучасному етапі.
2. У чому полягає суть економічної системи?
3. Назвіть основні елементи економічної системи.
4. Що ви розумієте під структурою економічної системи?
5. Охарактеризуйте основні ознаки тоталітарної та демократичної економічних систем.
6. Назвіть основні елементи розвитку сучасних продуктивних сил.
7. Які основні ознаки властиві людині економічній і людині соціальній?
8. Охарактеризуйте основні форми суспільного розподілу праці.
9. У чому суть технологічного способу виробництва та його основні етапи розвитку.
10. У чому суть суспільного способу виробництва?
11. Покажіть основні особливості етапів розвитку капіталістичної системи.
12. Назвіть найважливіші критерії класифікації економічних систем.
13. У чому полягають особливості цивілізаційного і формаційного підходів в періодизації суспільного виробництва?

Додаткові питання*:

1. Під впливом яких факторів трансформуються погляди і концепції економістів?

3. Які періоди охоплює історія економічних учень?

4. Основні напрями сучасної економічної теорії

1. Які найвідоміші писемні пам'ятки економічної думки цивілізації Стародавнього Сходу ви знаєте?

2. На основі існування якої власності мало примножуватися багатство країни за вченням Конфуція?

3. Яку роль золоту відводили автори трактату "Гуань-Цзи"?

5. Яким чином автор трактату "Артхашастра" рекомендує регламентувати присвоєння торговельного прибутку купцями і торговцями?

6. Які особливості формування економічних поглядів античного світу?

7. У чому полягає сутність економічних поглядів, висловлених у творах стародавніх мислителів Греції: Ксенофонта, Платона, Арістотеля?

8. Які функції грошей виділяв Ксенофонт?

9. У чому особливості моделей ідеальної держави в працях Платона і Арістотеля?

10. Розкрийте сутність концепцій Арістотеля про економіку і хрематистику

11. Як вирішував проблему "справедливого обміну" Арістотель?

12. Особливості економічної думки в Стародавній Греції і Стародавньому Римі: спільне і відмінності

13. У чому вбачав багатство держави і як визначав "вартість товару" Ібн-Хальдун?

Тести:

1. Перехід від родової до сусідської общини відбувся у добу:

а) кам'яного віку; б) мідного віку;

в) залізного віку; г) бронзового.

2. До споживчого господарства належить:

а) рибальство; б) землеробство;

в) ремесло; г) скотарство.

3. До країн античного рабства належить:

а) Стародавній Єгипет; б) Китай;

в) Стародавній Рим; г) Стародавня Індія.

4. Перехід від привласнюючих форм господарства до виробляючих має назву:

а) виробнича революція; б) неолітична революція;

в) промислова революція; г) господарська революція.

5. Політика держави спрямована на самозабезпечення країни має назву:

а) автаркія; б) меркантилізм;

в) монополія; г) протекціонізм.

6. Господарство, що задовольняє свої потреби виключно за рахунок власного виробництва, називається:

а) виробниче; б) натуральне;

в) цехове; г) індустріальне

7. Як в Стародавній Греції називалися окремі держави, центром яких було місто, оточене муром:

а) імперія; б) пекуліум;

в) поліс; в) колонія.

Практичне завдання: складіть порівняльну таблицю особливостей різних типів виробництва (товарне, ринкова економіка, змішана економіка, постіндустріальне суспільство).

Семінар 2. Особливості розвитку феодальної економіки в Західній Європі і перехід до індустріального суспільства

План

1. Становлення і розвиток феодальної економіки в Західній Європі:

а) основні риси феодальної економіки раннього феодалізму (VI-IX ст.);

б) особливості розвитку феодальної економіки в Англії, Франції, Германії в період ХІ-XV ст.

2. Розвиток європейських міст в епоху середньовіччя:

а) типи міст;

б) особливості організації праці.

3. Економічні причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої торгівлі ХІ-XV ст. і її роль в розкладанні феодалізму:

а) особливості грошового обігу і розвитку фінансової системи;

б) економічні причини і наслідки Великих географічних відкриттів кінця ХV – XVI ст.

Методичні поради:

Вивчаючи це питання, необхідно враховувати, що сучасні уявлення про економічну думку середньовіччя так само, як і про економічну думку стародавнього світу, ґрунтуються, головно, на матеріалах тогочасних літературних джерел. Економіка доби середньовіччя була переважно аграрною, панувало натуральне господарство. Мислення середньовічної людини мало теологічний характер. Економічна думка ще не відокремилась у самостійну галузь знань. Цей процес почався лише в період пізнього середньовіччя. Те, що можна розглядати як вияви економічної думки, просякнуте духом практицизму. Середньовічні трактати містять численні конкретні господарські поради, різноманітні практичні рекомендації, але надто мало теоретичних узагальнень і спроб осмислення суті економічних процесів та явищ. Основними джерелами економічної думки середньовічного суспільства є юридичні кодекси й церковні пам'ятки. Економічні уявлення народних мас відбилися в різних «єресях» та економічних вимогах селянських повстань.

Дата добавления: 2015-05-23