Особливості підходів до періодизації суспільного процесу. 2 страница

Економічна думка класичного середньовіччя, як і в попередній період, розвивалася під величезним впливом християнської церкви. Найбільшим тогочасним авторитетом, лідером так званої пізньої школи канонізму, який висловив багато важливих економічних ідей, був Тома Аквінський.

Економічна думка середньовічної Західної Європи знайшла відображення також у різноманітних релігійних єресях, вивчення яких дасть можливість зрозуміти, що всі вони завжди мали антифеодальну спрямованість, проповідували ідеї рівності всіх людей, повернення до принципів «євангельської бідності» ранньохристиянського ладу, засуджували багатство та необмежене нагромадження власності церквою тощо.

Також слід звернути увагу, що у найрозвиненішому вигляді економічну думку пізнього середньовіччя репрезентує меркантилізм. У Західній Європі меркантилізм зародився вже в XV ст., але великого поширення набув у XVII ст.

В економічному розвитку Західної Європи велику роль відіграли географічні відкриття кінця XV — початку XVI ст. Їх важливою економічною передумовою була криза левантійської торгівлі з другої половини XV ст. Значним стимулом до географічних відкриттів було золото як матеріалізація багатства. Відчувалася нестача грошей у товарному обігу.

Великі географічні відкриття мали важливе значення для господарства Західної Європи. Почалася перебудова європейських економічних відносин. Виникли економічні зв'язки між найвіддаленішими областями, землями і народами різної матеріальної культури. Торгові шляхи перемістилися з країн Середземного моря на океани: Атлантичний, Індійський, Тихий. Зовнішня торгівля у XVI— XVIII ст. досягла розмірів світової.

Значну роль у процесі генези індустріальної цивілізації відіграли буржуазні революції в Нідерландах (1566— 1609 pp.), Англії (1640—1660 pp.). Північній Америці (1775 —1783 pp.), Франції (1789—1794 pp.). Генеза індустріальної цивілізації також пов'язана з розвитком мануфактурного виробництва. Оскільки від ролі мануфактури в економічній структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI—XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне. Посилився між- і внутрішньогалузевий поділ праці. Також для перехідного періоду характерні значні досягнення в галузі науки і техніки, а технічні передумови підготували перехід від дрібного до великого виробництва.

Англійська буржуазна революція (1640—1660 pp.) завершила пізнє Середньовіччя (XVI — перша половина XVII ст.) і поклала початок новій історії (друга половина XVII — XVIII ст.). Перехідна епоха полягала у розкладі феодального господарства і генезі основних ознак індустріального суспільства, яке внаслідок промислового перевороту в Англії і Французької буржуазної революції (1789 — 1794 pp.) перетворилося на панівний клас.

При підготовці до семінару студент повинен опанувати ключові поняття, записати їх у словник, відповісти на контрольні та додаткові запитання, пройти тестовий контроль для кращого засвоєння матеріалу.

Основні поняття:

марки, алод, бенефіцій, феод, феодальна власність на землю, феодальні відносини, феодальна рента, натуральне господарство, комутація, гільдія, факторія, комунальна революція, міста-комуни, цех, торгові гільдії, політика меркантилізму, ярмарок, факторії, ганза, північний торговий шлях, географічний розподіл праці.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте особливості становлення феодального господарства в країнах Західної Європи.

2. Охарактеризуйте основні чинники розвитку і розквіту міст Західної Європи в ХІ-XV ст.

3. У чому полягають особливості цехового устрою середньовічного ремесла і його економічна доцільність в ХІ-XV ст.?

4. Охарактеризуйте основні риси, форми європейської торгівлі, її головні райони і торгові шляхи (північний, південний).

5. Проаналізуйте процес утворення національних ринків.

6. Назвіть економічні причини і три основні наслідки Великих географічних відкриттів.

Додаткові питання*:

1. Особливості економічної думки раннього і пізнього канонізму.

2. Що розумів Фома Аквінський під "справедливою ціною", багатством країни?

3. Як Фома Аквінський розглядає сутність грошей?

Тести:

1. Об’єднання ремісників однієї чи ряду професій в межах міста у спілки називається:

а) мануфактура; б) цех;

в) фабрика; г) завод.

2. Основною формою землеволодіння в добу середньовіччя був: а) алод; б) бенефіцій;

в) феод; г) фільварок.

3. Визвольний рух жителів міст у Х-ХІІ ст. проти залежності від феодалів –власників міст, у результаті якого міста отримували повну чи часткову незалежність і самоврядування:

а)комунальні революція; б)реміснича революція;

в)буржуазна революція; г)цехова революція.

4. Система правових норм у Середньовіччі, що встановлювала залежність селянина від феодала і неповну власність феодала на селянина, має назву:

а) магдебурзьке право; б) господарське право;

в) кріпосне право; г) феодальне право.

5. Земельне володіння, яке дарувалося королем в по життєве користування феодалам за несення військової або адміністративної служби, називається:

а) вотчина; б) бенефіцій;

в) алод; в) феод.

6. Система особистої залежності одних феодалів від інших, могутніших у Середньовічній Європі називається:

а) колонат; б) васалітет;

в) диференціація; г) комендація.

Семінар 3. Становлення і розвиток економіки в Західній Європі і США в епоху вільної конкуренції (XVI - XVIII ст.)

План

1. Особливості первинного нагромадження капіталу. Промисловий переворот і його наслідки для економіки Англії.

2. Особливості промислового перевороту і його наслідки для економіки Франції та Німеччини.

3. Промисловий переворот в США і його особливості.

Методичні поради:

Починаючи вивчати особливості первинного нагромадження капіталу та промислового перевороту в провідних країнах світу XVI—XVIII ст., слід згадати з попереднього семінару, що цей період в еволюції європейської цивілізації був періодом переходу від феодального до індустріального суспільства, а розклад феодалізму та зародження капіталізму були головною передумовою генезису меркантилізму. К. Маркс, характеризуючи той період, назвав його «початковим нагромадженням капіталу». Як відомо, велику роль у виникненні капіталістичного способу виробництва відіграв торговий капітал, який у добу розкладу феодалізму був переважною формою капіталу. Формування світового ринку, що розпочалося з великих географічних відкриттів XV—XVI ст., і небувале пожвавлення зовнішньої торгівлі призвело до зосередження величезних багатств у окремих осіб, передовсім у купців і монопольних торговельних компаній. Торговий капітал підпорядковував собі дрібних виробників і одночасно сам проникав у сферу виробництва.

Особливості епохи, коли домінував торговий капітал, обумовили й методологічні принципи меркантилістської системи, що панували протягом XVI — XVIII ст. Тому, знаючи історичні умови тієї епохи, можна переходити до вивчення суті та головних принципів меркантилізму.

Суттєві зміни кінець XV - першої третини XVIII ст. у сфері виробництва і стані продуктивних сил суспільства започаткували розклад феодальних відносин і зародження у надрах феодального суспільства капіталізму. З'явилися нові галузі мануфактурного виробництва, поглибився суспільний поділ праці, почала формуватися спеціалізація окремих країн. Становлення капіталістичного виробництва в окремих галузях промисловості було різним: інтенсивним розвитком відрізнялися галузі, в яких значно подорожчали й ускладнилися засоби виробництва (металообробка, добувна промисловість, суднобудування тощо); повільніше капіталізм розвивався там, де збереглася реміснича техніка (текстильна промисловість, виробництво предметів розкоші і т. ін.). Активно прогресувала і сфера обігу: розвивалися кредит і банківська справа, з'явилися перші товарні й фондові біржі, ускладнився грошовий обіг.

Капіталістична економічна система в період свого формування та розвитку пройшла ряд етапів, що ознаменували її поступову еволюцію та глибинну соціально-економічну трансформацію.

Епоха промислових переворотів останньої третини XVIII - XIX ст. зумовила остаточне утвердження капіталістичної системи господарювання, забезпечивши панування капіталізму вільної конкуренції. Фабрична система відтіснила мануфактуру, що сприяло бурхливому розвитку і розширенню виробництва.

Відбувається поділ влади на законодавчу, судову і виконавчу, формування внутрішнього ринку та його інститутів. Створення національної держави забезпечило соціально-політичні умови розвитку ринкової економічної системи.

Промислова революція стала матеріальною основою формування ринкового господарства держав Західної цивілізації. Вона виникла на ґрунті суттєвих змін, що мали місце в господарстві країн: швидка механізація виробництва, розвиток ткацької промисловості, застосування парової машини, впровадження виплавки заліза з використанням коксу, широка співпраця науки та інженерії з промисловим виробництвом тощо.

Крім технічних вдосконалень виробництва й інфраструктури, промисловий переворот спирався на значне нагромадження капіталу, остаточну ліквідацію феодально-поміщицької системи у сільському господарстві, використання економічних ресурсів і торговельну експлуатацію колоній. Це сприяло забезпеченню умов для швидкого зростання продуктивних сил, формуванню капіталістичної власності на землю й засоби виробництва, прискоривши становлення національних ринків.

Первісне нагромадження капіталу завершилося наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. промисловою революцією спочатку в Англії, а потім у Європі й Америці. Основними галузями господарства стають металургія та машинобудування, що випускає верстати й устаткування для легкої (текстильної) і харчової промисловості, для транспорту (пароплави і паровози).

Промислові перевороти охопили безпосередньо економіку та інші сфери життя суспільства. Необхідно детально розглянути їх основні наслідки, такі як:

- остаточне формування капіталістичного ладу, підвищення його ефективності на новій технічній основі та започаткування індустріалізації;

- циклічний розвиток капіталістичної економіки (з 1825 p.);

- поглиблення соціальної диференціації та поляризації суспільства, формування двополюсної моделі ранньокапіталістичного ладу, що складалася з функціонуючих капіталістів і найманих працівників;

- посилення класових суперечностей, виникнення робітничого та профспілкового руху, які стали реакцією на погіршення соціально-економічного становища працівників, умов праці тощо;

- загострення основної суперечності ранньокапіталістичної системи - між суспільним характером виробництва, що утвердився разом з перемогою фабричної організації над мануфактурою, та приватнокапіталістичною формою привласнення.

Перехід до машинного виробництва розширив функції найманої праці: специфічна функція капіталу - управління підприємством - стала функцією особливих найманих працівників, які забезпечували, контролювали, організовували виробничий процес. Поглиблюючи суспільний поділ праці, концентруючи значну кількість працівників на окремих підприємствах, створюючи національні та єдиний світовий ринки, тобто усуспільнюючи виробництво й обіг, капіталістична система кінця XVIII - XIX ст. не змінила приватного характеру привласнення й споживання.

Аналізувати відносини ринкової економічної системи доцільно удвох взаємопов'язаних аспектах: історико-цивілізаційному, розкриваючи зародження, об'єктивні основи та еволюційний розвиток раннього капіталізму, та політико-економічному, вивчаючи основні ознаки та характерні особливості капіталізму вільної конкуренції. Зазначимо, що природа, економічний зміст, функції і структура конкурентно-ринкової господарської системи зумовлені товарним виробництвом, його принципами й законами.

Зміна політичних систем країн у результаті революцій обумовила формування якісно інакшого економічного центру та зміну статусу економічних індивідів у суспільстві. Суспільство перейшло від відносин особистої до економічної залежності, що знаменувало собою заміну особистої власності приватною.

Демократична та промислова революції змінили характер зв'язків між самими суб'єктами господарювання і між ними та державою. Головним у діяльності останньої як економічного центру стало формування умов господарської діяльності незалежних власників, забезпечення суспільних інтересів. А взаємодія між господарствами стала будуватись на засадах еквівалентності, де досягнення цілей кожного суб'єкта спирається на вільну конкуренцію. Саме тому цю епоху прийнято називати епохою вільної конкуренції.

Основними суб’єктами господарювання стають позасімейні господарства, засновані на поділі праці, наймі, приватній власності, відповідно до чого з'являлись різні форми таких господарств. Почали виникати приватні (фермерські господарства, фабрики) та колективні (асоціації та акціонерні товариства) капіталістичні утворення.

Утворюється національний ринок, який характеризується новими формами зв'язку між виробництвом і споживанням: крім особистого споживання сім'ї (родини) виникає промислове (попит фабрик). Останній включає в себе ринок засобів виробництва та робочої сили, ринок капіталів, ринок цінних паперів і ринок предметів споживання, який масштабно розширює свій асортимент і обсяги за рахунок масового виробництва.

Промисловий переворот обумовив зміни в структурі народного господарства. Вони проявились у домінуванні підприємств, пов'язаних з промисловим виробництвом; автоматизації визначальних галузей; інтенсифікації праці; появі масового товарного виробництва і, як наслідок, масового споживання; збільшення продуктивності праці і частки населення, зайнятого в промисловості. Усе це призвело до здешевлення вироблених матеріальних благ, що й стало основою національного ринку.

В цих умовах меркантилізм втрачає актуальність, а на зміну йому приходить «Класична школа політекономії».

Переломним моментом у розвитку продуктивних сил світу стає промисловий переворот (або промислова революція). Такий промисловий переворот стався в Європі внаслідок впровадження машинної праці та переходу від мануфактурного виробництва до фабричного. Це великий стрибок в розвитку людства. Винайдення парового двигуна та впровадження його в виробництво дозволило значно полегшити процес виробництва, зробити його менш трудомістким та суттєво зменшити фінансові витрати на виробництво. Іншою причиною промислової революції може стати перехід від одного способу організації виробництва до іншого, наприклад від мануфактури до фабрики.

Загалом хоч промислові революції мають спільні риси, та в кожній країні проходять по – різному. Історично склалося, що першою промисловий переворот провела Англія, причиною цьому був високий рівень розвитку порівняно з іншими країнами.

Розглядаючи значення промислового перевороту для ринкового господарства, можна сказати що воно завжди позитивне. На даному етапі промисловий прогрес дозволив значно збільшити виробництво, запровадив нові способи виготовлення продукції та сировини для промисловості. Промисловий переворот приніс новий етап в економічних відносинах та нову еру в науці і техніці.

При підготовці до семінару студент повинен опанувати ключові поняття, записати їх у словник, відповісти на контрольні та додаткові запитання, пройти тестовий контроль для кращого засвоєння матеріалу.

Основні поняття:

Первинне накопичення капіталу, мануфактура, централізована і розсіяна мануфактура, промисловий переворот, фритредерство, фабрика, колонія, континентальна блокада, політика протекціонізму.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте характеристику головним рисам перехідного періоду від феодалізму до капіталізму.

2. У чому полягають відмінності між феодальним і буржуазним правом власності на землю?

3. Назвіть умови первинного накопичення і покажіть відмінності між первинним накопиченням і первинним накопиченням капіталу.

4. Охарактеризуйте джерела первинного накопичення капіталу в Англії.

5. У чому суть мануфактури, її основні ознаки і форми?

6. Покажіть особливу роль кредиту в процесі первинного накопичення капіталу в Англії.

7. Охарактеризуйте наслідки аграрного перевороту в Англії з погляду створення передумов для індустріалізації сільського господарства і змін у сфері торгівлі, обміну і розподілу.

8. У чому особливості американського шляху розвитку капіталізму в сільському господарстві в порівнянні з Англією?

9. У чому суть промислового перевороту? Порівняєте його особливості в Англії, Франції і Германії.

10. Порівняйте джерела первинного накопичення у Франції і Германії і охарактеризуйте особливості їх економічного розвитку.

11. Охарактеризуйте особливості умов і ходу промислового перевороту в США в кінці XVIII в.

12. Назвіть економічні причини громадянської війни в США.

13.У чому полягає головна причина економічних успіхів США після громадянської війни?

Тести:

1. Перепоною промислового перевороту у Німеччині було:

а) утворення Митного Союзу;

б) зростання мануфактурної промисловості;

в) економічна роздробленість;

г) можливість використання іноземної техніки.

2. Промисловому перевороту у Німеччині сприяло:

а) утворення Митного Союзу;

б) відсутність розвинених шляхів сполучення;

в) цехова система;

г) політична роздробленість.

3. Перехід від ручного ремісничого виробництва до великого машинного виробництва називається:

а) мілітаризація економіки;

б) промисловий переворот;

в) економічна інтеграція;

г) індустріалізація.

3. Загарбання якої-небудь країни або її частини іншою країною називається:

а) монополія; б) колонізація;

в) автаркія; в) внутрішня колонізація.

4. Причиною переходу до мануфактурного виробництва не являється:

а) технічні винаходи;

б) ріст попиту на товари;

в) власність феодала на землю;

г) розподіл праці між цехами.

5. Ввезення до Європи великої кількості золота та срібла з Америки призвело до:

а) первісного нагромадження капіталу;

б) революції цін;

в) промислового перевороту;

г) аграрного перевороту.

6. Політика, спрямована на нагромадження золота і срібла в країні шляхом обмеження вивозу їх та збільшення вивозу товарів, називається:

а) протекціонізм; б) патронат;

в) меркантилізм; в) мораторій.

7. Підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі, називається:

а) цех; б) мануфактура;

в) фабрика; г) завод

8. Економічна політика держави, спрямована на захист національної промисловості й сільського господарства від іноземної конкуренції шляхом установлення великого заборонного мита на іноземні товари називається:

а) патронат; б) протекціонізм;

в) меркантилізм; г) мораторій.

9. Процес утворення в Англії великої земельної власності буржуазного типу за рахунок обезземелення селян має назву:

а) індустріалізація виробництва;

б) аграрний переворот;

в) революція цін;

г) первісне нагромадження

10. Англійська буржуазна революція не призвела до:

а) ліквідації феодальної власності на землю;

б) росту галузевого мануфактурного виробництва;

в) обмеження торгівлі та підприємництва;

г) отримання буржуазією доступу до влади.

Практичне завдання:

Зробіть порівняльну таблицю особливостей індустріального розвитку Англії, Німеччини, Франції і США (XVI – XVIII ст.).

Семінар 4. Особливості становлення і розвитку економіки в країнах Західної Європи, США і Японії (XVIII - XX ст.)

План

1. Особливості розвитку економіки країн Західної Європи в кінці ХІХ – початку ХХ ст.:

а) процес індустріалізації в країнах Західної Європи і США;

б) економічні причини і наслідки Першої світової війни.

2. Розвиток економіки США 1920-1930 років. «Велика депресія» в США.

3. Становлення економіки Японії і особливості її розвитку в ХХст.

Методичні поради:

При вивченні даної теми студенту необхідно звернути увагу, що темпи та строки індустріалізації залежали від конкретних історичних умов кожної країни, вихідного рівня промислового перевороту, загальносвітового економічного розвитку. Так, у Великобританії завдання індустріалізації почали розв'язувати під час промислового перевороту. В інших розвинених країнах індустріалізація проходила після промислового перевороту та була його продовженням. Індустріальний розвиток було перервано першою світовою (1914— 1918 pp.) та другою світовою (1939—1945 pp.) війнами.

У кінці XIX — на початку XX ст. індустріалізація відбувалася на ґрунті технічної революції, що ознаменувалася впровадженням у виробництво наукових винаходів, змінами в техніці та технології. Змінилася енергетична база економіки. Пара була витіснена електрикою. Почалася електрифікація виробництва, транспорту, побуту. Цьому сприяло використання машин для отримання електричного струму: динамо-машини Е. Сіменса (1876 p.) та генератора Т. Едісона (1883 p.), електродвигуна для обертання агрегатів. Запроваджувалися нові досягнення в галузі електротехніки: електроплавлення сталі (1877 p.), електролітичний спосіб отримання кольорових металів (кінець 80-х років), лампа розжарювання (1876 p.), електрозварювання (1877 p.), передача електроенергії на відстань (1891 p.).

За динамікою промислового розвитку склалося три типи промислове розвинених країн: американський — з відносно високими, німецький — з середніми, англійський -- з найнижчими темпами розвитку промислового виробництва.

Також необхідно зауважити, що Змінилася частка країн у світовому промисловому виробництві. Закінчився період "євроцентризму". З кінця XIX ст. США вийшли на перше місце в світі за обсягом промислової продукції, її вартість перевищувала вартість продукції англійської промисловості. Великобританія втратила роль "фабрики світу", відстала від США і Німеччини — спочатку за темпами економічного розвитку, а потім і за абсолютними показниками. Німеччина випередила Великобританію, Францію та посіла друге місце після США. У зв'язку з інтенсивним зростанням промисловості змінилася її частка в структурі господарства провідних індустріальних держав.

Причини втрати Великобританією промислової монополії були різними. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість втратила іноземні ринки за рядом товарів. Одночасно німецькі, американські товари, що були якіснішими та дешевшими, потрапляли на внутрішній ринок країни.

З 70-х років XIX ст. відносно швидкими темпами почало розвиватися господарство Японії. Особливістю економічного розвитку Японії був збіг у часі процесів промислового перевороту та індустріалізації. Активну участь у створенні фабричної промисловості брав уряд. Порівняно з європейськими країнами Японія за абсолютними показниками випуску продукції відставала. Однак темпи економічного зростання були високими.

Якісно нові зміни відбувалися в організації та управлінні виробництвом у промислове розвинених країнах. Провідна роль належала товариствам на основі акціонерної колективної власності. Посилився процес концентрації виробництва та централізації капіталу, що охопив основні галузі господарства. Акціонерна система підготувала умови для монополізації. Контроль за виробництвом і збутом від локальних ринків і промислових районів охопив цілі галузі промисловості, національний та світові ринки. Монополістичні об'єднання почали виникати та розвиватися в банківській сфері. Банки перетворилися на фінансові центри, що контролювали як грошовий капітал, так і промислове виробництво. Злиття банківського капіталу з промисловим зумовило формування фінансової олігархії.

Індустріальний розвиток не був поступальним. Починаючи з 1825 p. його переривали кризи (1825,1836,1847,1857, 1866, 1873, 1883, 1893, 1901—1902 pp.), внаслідок чого він набув циклічного характеру. Розорення невеликих і середніх підприємців сприяло концентрації та централізації виробництва, капіталу. При вивченні теми студентам слід звернути увагу на «велику депресію», її сутність, причини та наслідки для провідних країн світу, а також на їх досвід по оздоровленню економіки.

Складний і суперечливий шлях господарського розвитку пройшли країни світу в міжвоєнний період. Відбудова економіки, її піднесення чергувалися з кризами, в тому числі світовою. Безперечним лідером стали США, які не мали собі рівних в аграрному секторі, промисловості, фінансовій сфері. Не завжди стабільно, а іноді драматично розвивалося господарство Німеччини, Франції та Японії. Трагічною сторінкою в історії людства була друга світова війна, що завдала нечуваних страждань сотням мільйонів жителів землі.

При підготовці до семінару студент повинен опанувати ключові поняття, записати їх у словник, відповісти на контрольні та додаткові запитання, пройти тестовий контроль для кращого засвоєння матеріалу.

Основні поняття:

Капіталістичне виробництво, галузева спеціалізація, конкуренція, монополія, корпорація, державно-монополістичний капіталізм, державне регулювання, акціонерна власність, трест, синдикат, картель, концерн.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні досягнення науки. Техніка, технології виробництва в останній третині ХIХ ст., покажіть їх наслідки.

2. У чому полягає основний зміст процесу індустріалізації і його наслідки?

3. Які структурні зміни відбулися в економіці провідних країн Західної Європи в останній третині ХIХ – почала ХХ століття?

4. Якими були передумови і наслідки створення монополістичних об'єднання? Назвіть основні форми монополій.

5. Чому господарство сучасного «капіталістичного» світу не цілком відповідає марксистському визначенню капіталізму?

6. У чому суть «нового курсу» Д. Рузвельта?

2. Що Ви знаєте про плани Юнга та Дауеса?

3. Чи однаково виходили з економічної кричи (1929— 1933 pp.) індустріальні країни світу?

7. Охарактеризуйте особливості японської революції Мейдзі, направленої проти феодалізму.

8. У чому полягає роль аграрної реформи в переході Японії на європейський шлях розвитку?

9. У чому ви бачите позитивну роль мілітаризації японської економіки?

10. У чому суть японського «економічного дива», його причини?

Тести:

1. Політика Франції, яка була спрямована на закриття французьких і європейських ринків для англійських промислових товарів, називається:

а) монополістичний капіталізм; у) експансія;

б) континентальна блокада; г) фритредер.

2. Генератор електричного струму винайшов:

а) Дж. Ват; у) Р.Дізель;

б) Т.Едісон; г) В.Сіменс.

3. Технічні та технологічні відкриття не сприяли:

а) підвищенню ефективності праці;

б) масовому виробництву товарів;

в) зниженню собівартості товарів;

г) підвищенню собівартості товарів.

4. Телеграф Морзе та швейна машина Зінгера були винайдені в:

а) Англії; у) США;

б) Франції; г) Німеччині.

5. Об’єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають виробничу і комерційну самостійність і домовляються про частку шкіряного у загальному обсязі виробництва, ціни, ринку збуту худе, називається:

а) трест; у) картель;

б) синдикат; г) концерн.

6. Буржуазна революція в Японії 1868 р. і реформи “Мейдзі” (освіченого правління) сприяли:

а) становленню індустріального суспільства;

б) політичній роздробленості країни;

в) нерівності усіх підданих;

г) забороні іноземних інвестицій.

7. Закон про заборону монопольної змови, прийнятий у 1890 р. в США називався законом:

а) Моргана; у) Клейтона;

б) Шермана; г) Віндербільта.

8. Серйозними конкурентами Великобританії, яка першою стала на шлях промислового перевороту й індустріального розвитку, в останній третині ХІХ ст. стали

а) Німеччина і Росія; у) США і Франція;

б) Німеччина і США; г) США і Японія.

9. Об’єднання підприємств, в якому розподіл замовлень на купівлю сировини і реалізація продукції здійснюється через єдину збутову контору; учасники зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність, називається:

а) концерн; у) синдикат;

б) трест; г) картель.

10. Сукупність національних господарств як макроекономічних механізмів, пов’язаних між собою міжнародними економічними відносинами в цілісну систему, називається:

Дата добавления: 2015-05-23