Одомашнення тварин

Тема 3. ОСВОЄННЯ СКОТАРСТВА

Контрольні питання і завдання до теми №2

1. Що було першим технічним винаходом давньої людини?

2. Коли людина навчилась використовувати вогонь?

3. Коли людина винайшла лук – нове знаряддя полювання?

4. Коли була одомашнена собака?

5. Який зв’язок між технічними досягненнями давньої людини і розширенням її екологічної ніші?

6. Що називають неолітичною революцією?

7. В які часи людина освоїла землеробство?

8. Коли людина винайшла плуг?

9. Як виникло гончарство?

10. Де і коли було винайдено чотирьохколісний віз із запрягом биків?

11. Коли і де відбулась іригаційна революція?

12. Де і коли вперше з’явилась приватна власність?

1. Одомашнення тварин.

2. Перехід до кочового скотарства.

3. Культ війни.

4. Поява «феодів» та лицарства.

В наш час більшість спеціалістів вважає, що скотарство з’явилося в один і той час або трохи пізніше, ніж землеробство.

Маючи лишки харчових продуктів, землероби отримали можливість відгодовувати дитинчат вбитих на полюванні тварин. Таким чином, відбувалося поступове одомашнення тварин.

В ІХ – VIII тис. до н.е. на Близькому Сході були одомашнені кози і вівці, трохи пізніше – велика рогата худоба.

Розселяючись на нові території, землеробські племена приносили з собою навички комплексного рільничо-скотарського господарства.

У IV – III тис. до н.е. землеробські поселення поширились на простори північного Причорномор’я і Прикаспія. На цих степних територіях жили дикі коні, тарпани, які незабаром були приручені населенням цих місць.

В Прикаспії та теперішньому Казахстані лише незначні землі були доступні для обробітку мотигою, і землероби оселялися на родючих ділянках і в поймах небагаточисленних річок.

Однак навколишні степи представляли собою багаті пасовища, на яких паслись великі стада худоби, так що в господарстві місцевого населення явно переважало скотарство.

На одному квадратному кілометрі різнотравного степу можна було прогодувати 6-7 коней або биків, а для однієї сім’ї з 5 чоловік для прожитку потрібне було стадо приблизно в 25 голів великої худоби, отже щільність скотарського населення в степу могла досягти 1,3 чол/кв. км.

Таким чином, щільність скотарського населення лише ненабагато перевищувала максимальну щільність для мисливців і збирачів; вона в 5-10 разів менша, ніж у мотижних землеробів і в сотні разів менша, ніж у землеробів, які користувались іригацією.

Екологічна ніша скотарів дуже вузька і перенаселення наступає досить швидко.

Прагнучи ввести в господарський обіг віддалені пасовиська, жителі степу поступово перейшли до яйлажного скотарства, при якому основне населення залишалося у селищі, а пастухи–стадники разом зі стадами відходили на все літо на віддалені пасовиська.

Дата добавления: 2015-05-23