Методи експертних оцінок

Методи експертних оцінок

Під експертними оцінками розуміють комплекс логічних і ма­гматичних процедур, спрямованих на отримання від фахівців інформації, її аналіз й узагальнення з метою підготовки і вироблення раціональних рішень.

Методи експертних оцінок можна поділити на дві групи: мето­ди колективної роботи експертної групи і методи отримання інди­відуальної думки членів експертної групи.

Методи колективної роботи експертної групи передбачають отримання загальної думки в ході спільного обговорення пробле­ми. Іноді ці методи називають методами прямого отримання колек­тивної думки. Основна перевага цих методів полягає в можливості різностороннього аналізу проблем. Недоліками методів є: склад­ність процедури отримання інформації, складність формування групової думки по індивідуальним думкам експертів, можливість тиску авторитетів у групі.

Таблиця 17.6

Назва методу	Короткий опис	Переваги	Недоліки
	Різновиди: колективної генерації ідей, мозкової атаки, дискусійних методів -базуються на вільному висуненні ідей, направлених на вирішення проблеми. Потім з цих ідей відбираються найбільш цінні	Висока оператив- ність отримання необхідного рішення	Складність організації експертизи (оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців, створити невимушену атмосферу і виключити вплив посадових взаємовідносин)
Метод «мозкового штурму»
	Сукупність правил за ви- кладом (письмово) пропо- зицій фахівців з проблеми. Сценарій є документом, що містить аналіз проблеми і пропозиції щодо її реаліза- ції. Пропозиції спочатку складають експерти індиві- дуально, а потім вони узго- джуються і формулюються у формі єдиного документа	Комплексне охоплення проблеми в доступній для сприйняття формі	Неоднозначність, нечіткість висловлюваних питань і недостатня обґрунтованість окремих рішень
Метод «сценаріїв»
«Ділові ігри»	Базуються на моделюванні функціонування системи управління при виконанні операцій, скерованих на досягнення поставленої мети. Припускають активну діяльність експертної групи, за кожним членом якої закріплено певний обов'язок відповідно до наперед складених правил і програми	Можливість ви- роблення рі- шення в дина- міці з урахуван- ням всіх етапів досліджуваного процесу при взаємодії всіх елементів сис- теми управління	Складність організації діло- вої ігри в умовах, наближе- них до реальної проблемної си- туації
Метод «нарад» («комісій», «круглого столу»)	Найпростіший і традиційний. Він припускає проведення наради або дискусії з метою вироблення єдиної колективної думки з проблеми. На відміну від методу «мозкового штурму» кожен експерт може не тільки висловлювати свою думку, а й піддавати критиці пропозиції інших. У результаті такого ретельного обговорення зменшується можливість помилок при прийнятті рішення	Простота реалізації	На нараді може бути прийнята помилкова думка одного з учасників через його авторитет, службове становище, наполег- ливість або ораторські здіб- ності

Різновидом методу «нарад» є метод «суддів», який реалізується за аналогією з веденням судового процесу. В ролі «підсудних» ви­ступають обирані варіанти рішення; в ролі «суддів» - ОПР; в ролі «прокурорів» і «захисників» - члени експертної групи. Роль «свід­ків» виконують різні умови вибору і доводи експертів. При веден­ні такого «судового процесу» відхиляються або приймаються ті чи інші рішення. Метод «суду» доцільно використовувати за наяв­ності декількох груп експертів, які дотримуються різних варіантів рішення.

Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи базуються на попередньому отриманні інформації від екс­пертів, опитаних незалежно один від одного, з подальшою оброб­кою одержаних даних. Перевагами методів цієї групи є: оперативність, можливість повною мірою використовувати Індивідуальні здібності експерта, відсутність тиску зі сторони авторитетів, низькі витрати на експертизу. Недоліками - є високий ступінь суб'єк­тивності одержуваних оцінок через обмеженість знань одного експерта.

Найбільш поширеним серед методів отримання індивідуальної думки членів експертної групи є метод «Делфі», або метод «дельфійского оракула». Він полягає в ітеративній процедурі ан­кетного опиту. При цьому дотримується вимога відсутності особи­стих контактів між експертами і забезпечення їх повною інформа­цією за всіма результатами оцінок після кожного туру опитування із збереженням анонімності оцінок, аргументування і критики. Ви­користання зворотного зв'язку в ході опитування, що значно під­вищує об'єктивність експертних оцінок, є перевагою цього методу. Водночас, значні затрати часу на реалізацію всієї багатоетапної процедури - основний його недолік.

Оскільки як при застосуванні методів експертних оцінок для прийняття управлінських рішень, за визначенням, основну роль відіграють експерти, то доцільно визначити основні вимоги, що висуваються до них при залученні для розв'язання організаційних проблем (табл. 17.7).

Таблиця 17.7

Дата добавления: 2015-05-23