Емпірико-теоретичні методи

Методи прийняття управлінських рішень

Назва групи	Методи групи
Методи, що базуються на виявленні й узагальненні думок досвідчених фахівців-експертів, викорис­танні їхнього досвіду і нетрадиційних підходів до аналізу діяльності ор­ганізації	Метод «мозкової атаки», метод типу «сценаріїв», метод експертних оцінок, метод типу «Делфі», методи типу «де­рева цілей», «ділової ігри», морфоло­гічні методи тощо
Методи формалізованого представлення, які базу­ються на використанні математичних, економі-ко-математичних методів і моделей управління	- аналітичні (інтегральне/диференці­альне числення, методи екстрему­мів, варіаційне числення, методи математичного програмування, тео­рії ігор тощо); - статистичні (математична статисти­ка, теорія ймовірності, теорія масо­вого обслуговування, методи статис­тичних досліджень, методи статис­тичного імітаційного моделювання); - теоретико-множинні, логічні, лінг­вістичні, семіотичні уявлення (дискретна математика); - графічні (теорія графів і різного роду графічні представлення інформації (діаграми, графіки, гістограми) тощо
Комплексні методи	сформовані шляхом інтеграції експерт­них і формалізованих методів: комбі­наторика, ситуативне моделювання, топологія, графосеміотика, методи до­слідження інформаційних потоків тощо

Емпірико-теоретичні методи становлять загальнометодологічну основу будь-якого дослідження чи вирішення проблем:

Метод	Коротка характеристика
СПОСТЕРЕЖЕННЯ	Це система фіксації і реєстрації властивостей і зв'язків об'єкта, що вивчається, в природних умовах або в штучному, спеціально організованому експерименті. За сприятливих умов цей метод забезпечує достатньо обширну і різнобічну інформацію для фор­мування і фіксації наукових фактів. Функції цього методу: фіксація і реєстрація інформації; попе­редня, на базі наявної теорії, класифікація наукових фактів (за ознаками: новизна зафіксованих фактів, об'єм інформації, що міститься у фактах, особливості властивостей і зв'язків); порів­няння зафіксованих фактів з тими, що відомі в науці, з фактами, що характеризують інші схожі системи. Спостереження має задовольняти низці вимог, найважливішими з яких є: планомірність; цілеспрямованість; активність; систе­матичність
ЕКСПЕРИМЕНТ	Це система пізнавальних операцій, які здійснюються відносно об'єктів, поставлених в такі спеціально створювані умови, які мають сприяти виявленню, порівнянню, вимірюванню об'єк­тивних властивостей, зв'язків, відносин об'єктів і/або перевірці істинності теорії стосовно цих властивостей, зв'язків, відносин. Він припускає втручання в природні умови існування предметів і явищ або відтворення певних аспектів предметів і явищ у спе­ціально створених умовах з метою вивчення їх без супутніх об­ставин, що ускладнюють процес. Експериментальне вивчення об'єктів порівняно із спостережен­ням має ряд переваг: у процесі експерименту стає можливим вивчення того або іншого явища в «чистому вигляді»; експери­мент дає змогу досліджувати властивості об'єктів дійсності в екстремальних умовах; найважливішою перевагою експеримен­ту є його повторюваність
ВИМІРЮ-ВАННЯ	Система фіксації і реєстрації кількісних характеристик об'єкта дослідження. Для технічних і біологічних систем вимірювання пов'язане з еталонами вимірювання, одиницями -вимірювання, заходами і приладами вимірювання. Для соціальних систем процедури вимірювання пов'язані з показниками — статистичними, звітними і плановими; одиницями вимірювання. Вимірювання - найточніший пізнавальний засіб. Цінність вимі­рювання у тому, що воно дає точні (можливо з відхиленнями, які можна кількісно оцінити), кількісно визначені відомості про об'єкти дійсності
ПОРІВНЯННЯ	Створює можливість установити схожість і відмінність об'єктів і явищ дійсності. В результаті порівняння виявляється те спіль­не, що властиво двом або декільком об'єктам. Суть цього мето­ду полягає у встановленні схожості/відмінності явищ у цілому або в певних їх ознаках
ОПИС	Специфічний метод отримання емпірико-теоретичного знання. Його суть - в систематизації даних, одержаних в результаті спо­стереження, експерименту, вимірювання. Завдяки систематизації фактів, узагальнюючих окремі аспекти дослідження, об'єкти, яви­ща, події, процеси відображаються в цілому як система. В процесі опису встановлюються не тільки факти, а й залежності між ними: послідовність, одночасність, причиновість, взаємозв'язок, взаємо-виключення тощо. Узагальнення і абстрагування, класифікація даних спостереження, експерименту, вимірювання мовою науки, що мають місце в описі, роблять факти базисом для подальших логічних операцій. Це робить можливим на рівні опису встанов­лення емпіричних, статистичних залежностей - закономірностей (законів) - у вигляді функціональних залежностей. Як метод отримання нового знання, опис може здійснюватися засо­бами природної мови, статистичними методами (таблицями, ряда­ми, індексами, використовуючи кореляційно-регресійні залежності тощо), графічними методами - за допомогою графіків, діаграм тощо

Дата добавления: 2015-05-23