Еволюція моделей прогнозування

Матриця початкових ситуацій ПУР

	Якісні методи прогнозування
КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ		наявні	відсутні
наявні	Контрольована ситуація (1)	Втрата запасу міцності (2)
відсутні	Втрата чутливості (3)	Неконтрольована ситуація (4)

Відсутність методів прогнозування приводить до пов­ної втрати контролю над матеріальними і фінансовими потоками на підприємстві.

Наявність тільки кількісних методів прогнозування приводить до ситуації, коли керівництво володіє інформацією про поточний стан підприємства, що свідчить про спрощеність і недостатню спрацьованість управлінських рішень. Використання тільки якісних методів прогнозування зумовлює втрату чутливості прийнятих рішень, що пов'язане з частковим випа­данням деяких функцій управління, тобто поточний стан може опинитися поза контролем. І, нарешті, поєднання кількісних і якісних методів прогнозування робить систему управ­ління на підприємстві достатньо гнучкою.

Таким чином, механізм прогнозування, що включає кількісну модель прогнозування і якісні управлінські методики, є одним з інструментів управління на основі показників.

Найбільш відомі моделі прогнозування наведені в табл. 17.12. Водночас існують методи прогнозування з менш вузькою пред­метною областю:

Таблиця 17.12

КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ	Однокритеріальні ме­тоди	Моделі: Мервіна (1942), Вівера (196) тощо
Дискримінантний аналіз	Моделі: Альтмана (1 968), Зета (2е1а)(1977), Охе-Вербаєра(1982), Таффлер(1983)
Методи лінійної ймо­вірності	Моделі: Мейєра (1970), Граматикоса-Глоубоса (1977), Лейтайнена (1993)
Лінгвістичний і ймо­вірнісний аналіз	Моделі: Олсона (1 980), Кизи-МакГуінненсса (1990), Охе-Джуза-ДеВоса (1991), Луомі-Лейтайнена (1 99 1)
ЯКІСНІ МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ	Алгоритм послідовно­го ділення	Моделі: Брімана (1984), Фрідмана-Альтама-Као (1985)
Аналіз виживання	Моделі: Кокса(1972), Лейна(1986), Луомі-Лейтайнена (1991)
Нейронні мережі	Моделі: Уілсона-Шарди (1 992), Салченбергера (1992), Мат'юво(1993), Альтмана (1994)
Аналітичні методики і експертні системи	Моделі: Брунсвікса (1952), Ардженті (1976), Д'ючессі-Белардо (1987), ЕС Мессіера-Хансена (1988), Кукліна-Золотовіцького

Методи експертних оцінок. Доцільно застосовувати ці методи для кон'юнктурних оцінок, особливо у випадках, коли неможливо отримати безпосередню інформацію про явище чи процес. Експертні прогнози можуть бути у формі:

• точкового прогнозу (прогноз конкретних цифр);

• інтервального прогнозу (виявлення граничних проміжків, в яких знаходиться прогнозоване значення показника із заданим рівнем пріоритетності);

• прогнозу розподілу ймовірностей (визначення вірогідності потрапляння фактичного значення показника в одну з декількох і груп зі встановленими інтервалами).

Метод основних індикаторів (під основним індикатором розуміють одне або декілька спостережень, які дають підставу зробити висновок відносно прояву окресленої тенденції в майбутньому. Використовується для прогнозування змін у бізнесі в цілому)

Метод сценаріїв. Сценарій - опис майбутнього, складений на основі об'єктивних припущень. Для прогнозу ситуації характерне існування певної кількості вірогідних варіантів розвитку. Пере­важно, це три сценарії: оптимістичний, песимістичний і реалістич­ний - найбільш вірогідний, очікуваний.

Методи аналізу і прогнозування тимчасових рядів — досліджен­ня ізольованих один від одного показників, кожен з яких склада­ється з двох елементів; з прогнозу детермінованої компоненти і прогнозу випадкової компоненти. Основна передумова цих мето­дів - часовий ряд спостережень, відносно якого застосовується да­ний інструмент, містить певні закономірності, які можуть бути ви­явлені і спрогнозовані. Одними з найбільш поширених методів тимчасових рядів є метод ковзаючого середнього і метод експонен­ціального згладжування.

Казуальні (причинно-наслідкові) методи — досліджують взаємо­зв'язок між різними тенденціями з метою встановлення їх взаєм­ного впливу а, отже,- підвищення якості прогнозів.

Дата добавления: 2015-05-23