Нуклеозиди та нуклеотиди 4 страница

1. Аналізувати отримані результати досліджень, пояснювати їх значення для оцінки якості препаратів.

ЗАНЯТТЯ № 4 (практичне – 7 год.)

Теми:

1. Біохімія водорозчинних вітамінів: класифікація, будова, коферментні форми, біологічна дія, добова потреба, джерела. Гіпо-, гіпервітамінози – 3 год.

2. Біохімія жиророзчинних вітамінів: класифікація, будова, біологічна дія, добова потреба, джерела. Провітаміни. Гіпо-, гіпервітамінози – 4 год.

Мета: Уміти використовувати знання про будову, властивості та біологічну роль вітамінів для пояснення їх практичного застосування для корекції захворювань, пов'язаних з недостатністю їх в організмі. Уміти визначати вміст вітаміну С в сечі, лікарських рослинах, пояснити біологічну роль вітамінів С і Р та використовувати ці знання для профілактики С-вітамінної недостатності. Уміти пояснити роль жиророзчинних вітамінів в обмінних процесах організму, а також в розвитку патологічних станів при їх гіпер- та гіповітамінозах.

Професійна орієнтація студентів: Водорозчинні вітаміни є вихідними речовинами для утворення коферментів, тому недостатнє потрапляння їх з їжею проявляється на синтезі цих кофакторів, що призводить до зміни функцій відповідних складних ферментів, в результаті чого порушується обмін речовин.

Аскорбінова кислота бере участь в процесах перетворення ароматичних амінокислот з утворенням деяких нейромедіаторів, в синтезі кортикостероїдів, в процесах кровотворення та утворення колагену. Тому визначення вітаміну С в сечі та фармпрепаратах дає можливість виявити забезпеченість ним організму.

Якісні реакції на жиророзчинні вітаміни дозволяють виявити їх наявність в лікарських препаратах, в харчових продуктах, в лікарських рослинах. Принципи, покладені в основу якісних реакцій на вітаміни, використовуються і при кількісних визначеннях. Визначення концентрації вітамінів А і Д в окремих органах та тканинах має практичне значення при виявленні гіпервітамінозу.

1. Програма самопідготовки студентів до заняття

І Біохімія водорозчинних вітамінів: класифікація, будова, коферментні форми, біологічна дія, добова потреба, джерела.

Гіпо-, гіпервітамінози.

1. Класифікація вітамінів.

2. Будова, властивості, біологічна роль, прояви а-, гіповітамінозу, природні джерела і добова потреба вітамінів В1,В2, В3, В5, В6, В10, В12 і біотину (вітамін Н).

1. Вітаміноподібні речовини (холін, інозит, параамінобензойна кислота, убіхінон, ліпоєва кислота, вітамін U): будова, біологічна роль.
2. Вітаміни і вітамінні коферменти як фармпрепарати.
3. Якісні реакції на вітаміни В1, В2, РР (В5), В6, В12, їх практичне використання.
4. Будова, хімічні властивості, біологічна роль, природні джерела, добова потреба вітамінів С і Р. Прояви а- та гіповітамінозу С і Р. Активні форми вітаміну С.

ІІ Біохімія жиророзчинних вітамінів: класифікація, будова, біологічна дія, добова потреба, джерела. Провітаміни. Гіпо-, гіпервітамінози.

1. Основні механізми дії, спільні для всіх жиророзчинних вітамінів. Відмінність від водорозчинних.
2. Будова, властивості, біологічна роль, природні джерела, добова потреба вітамінів А, Д, Е, К і F. Прояви а-, гіпо- та гіпервітамінозу жиророзчинних вітамінів.
3. Провітаміни. Вікасол, убіхінон.
4. Роль вітаміну А в процесі перетворення зорового пурпуру на світлі і в темряві.
5. Механізм утворення активної форми вітаміну Д₃.
6. Антивітаміни нафтохінонів як лікарські засоби.
7. Якісні реакції на вітаміни А, Д, Е та вікасол. Їх практичне значення.

2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

1. При огляді хворого виявлено загальне виснаження, відсутність апетиту, скарги на біль по ходу нервів, параліч обох ніг. Значний час харчування переважно полірованим рисом. Про авітаміноз якого вітаміну можна думати?
2. У хворого атрофічним гастритом розвинулась макроцитарна злоякісна анемія. Що могло спричинити її виникнення?
3. Виділення вітаміну С з сечею становить 10 мг/добу. Чи в достатній мірі забезпечений даний індивідум вітаміном С?
4. У хворого гостра кровотеча. Чи допоможе введення вітаміну К (чи вікасолу) з ціллю термінової зупинки кровотечі?
5. У хворого механічна жовтяниця. Чи вплине це на засвоєння жиророзчинних вітамінів?

3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. Авітаміноз вітаміну В1 (хвороба бері-бері).
2. Нестача у шлунковому соку внутрішнього фактора Кастла (гастромукопротеїну), який сприяє засвоєнню вітаміну В12.
3. Забезпечення організму вітаміном С недостатнє.
4. Не допоможе. Вітамін К, та вікасол беруть участь у синтезі факторів зсідання крові, що потребує певного часу.
5. Розвинеться гіповітаміноз жиророзчинних вітамінів внаслідок порушення процесу травлення та всмоктування жирів із-за нестачі жовчних кислот.

4. Джерела інформації:

Основні:

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – 2001. – С. 124-138., 138-142., 110-123.
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Київ – Тернопіль. Укрмедкнига, 2000. – С. 399-407.,408-411, 411-417.
3. Біологічна хімія: лабораторний практикум / За ред. Я.І.Гонського – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 73-76., 83-86., 86-91.
4. Конспекти лекцій.

Додаткові:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – 543 с.
2. Савицкий И.В. Биологическая химия. – К.: Высшая школа, 1982. – 470 с.
3. Строев Е.А. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1986. – 479 с.
4. Ленинджер А. Основы биохимии / Пер. с анг. – М.: Мир, 1985. – 1024 с.

5. Методика виконання практичної роботи.

-9.00-12.00 год. при 7-годинному занятті,

Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи.

І Біохімія водорозчинних вітамінів: класифікація, будова, коферментні форми, біологічна дія, добова потреба, джерела.

Гіпо-, гіпервітамінози.

Робота 1. Якісні реакції на водорозчинні вітаміни (практикум, роботи 32, 34, 35, 36, 37).

Робота 2. Кількісне визначення вітаміну С в сечі (практикум, робота 40).

Робота 3. Проба Ратнера для визначення забезпеченості організму вітаміном С (лінгваль-проба) (практикум, робота 41).

ІІ Біохімія жиророзчинних вітамінів: класифікація, будова, біологічна дія, добова потреба, джерела. Провітаміни. Гіпо-, гіпервітамінози.

Робота 4. Виявити вітамін А (практикум, робота 42).

Робота 5. Виявити вітамін Д бромхлороформною пробою (практикум, робота 45).

Робота 6. Провести якісну реакцію на вітамін Е (практикум, робота 43).

Робота 7. Провести якісну реакцію на вікасол (практикум, робота 46).

6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:

- 12.30-14.00 год. при 7-годинному занятті.

7. Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (14¹⁵ – 15⁰⁰ год.).

8. Студент повинен знати:

1. Класифікацію вітамінів та відмінності між водорозчинними та жиророзчинними вітамінами.

2. Біологічну роль вітамінів групи В та прояви гіповітамінозів в організмі.

3. Вітаміноподібні речовини та їх вплив на обмін речовин.

4. Використання вітаміноподібних препаратів в лікуванні захворювань.

5. Будову, хімічні властивості та біологічну роль вітаміну С.

6. Будову, хімічні властивості та біологічну роль жиророзчинних вітамінів.

9. Студент повинен вміти:

1. Якісно виявляти вітаміни В1, В2, В5, В6 та В12 в досліджуваних рідинах.

2. Визначати вміст вітаміну С у сечі.

3. Якісно виявляти жиророзчинні вітаміни в досліджуваних рідинах.

ЗАНЯТТЯ № 5 (практичне – 7 год.)

Теми:

1. Біохімія гормонів білково-пептидної природи: класифікація за хімічною природою та фізіологічною дією, механізми впливу на клітини-"мішені" – 3 год.

2. Біохімія гормонів щитоподібної й прищитоподібних залоз: класифікація за хімічною природою та фізіологічною дією, механізми впливу на клітини-"мішені"– 4 год.

Мета: Уміти використовувати знання про хімічну будову та функції гормонів гіпоталамуса, гіпофіза, підшлункової залози для пояснення суті патологічних розладів в організмі за умов їх нестачі чи надлишку та можливості корекції порушень.

Уміти використовувати знання про будову, біологічні функції гормонів щитоподібної, прищитоподібних залоз для розуміння їх ролі в процесах обміну, зокрема обміну Са і Р, мінералізації зубів.

Професійна орієнтація студентів: Гормони є важливою проміжною ланкою в регуляції метаболічних процесів у клітинах. Гормони гіпоталамуса, гіпофіза впливають на функцію всіх периферійних залоз внутрішньої секреції, тому гіпер- чи гіпофункція їх є причиною багатьох порушень в організмі і розвитку патологічних процесів. Йоддефіцитні захворювання відносяться до найбільш розповсюджених неінфекційних захворювань людей. Порушення секреції паратгормону і кальцитоніну обумовлюють розлади мінерального обміну, зокрема мінералізації зубів. Тому знання біохімії цих гормонів необхідні для розуміння молекулярних основ стоматологічних захворювань, їх діагностики, лікування та профілактики.

1. Програма самопідготовки студентів до заняття

І. Біохімія гормонів білково-пептидної природи: класифікація за хімічною природою та фізіологічною дією, механізми впливу на клітини-"мішені".

1. Поняття про гормони, їх класифікація за будовою та функціями.

2. Механізм дії гормонів (мембранний, цитозольний), гормональні рецептори, органи-„мішені”.

3. Гормони гіпоталамусу, представники, їх природа та вплив на гіпофіз.

4. Гормони гіпофізу, представники, будова, вплив на периферійні залози та самостійний вплив на обмін речовин.

5. Гормони підшлункової залози, представники, будова, вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, білків.

6. Прояви гіпо- та гіперфункції гіпофізу, підшлункової залози.

7. Якісні реакції на гормони гіпофізу, інсулін.

ІІ Біохімія гормонів щитоподібної й прищитоподібних залоз: класифікація за хімічною природою та фізіологічною дією, механізми впливу на клітини-"мішені".

1. Гормони щитоподібної залози, їх хімічна природа. Біосинтез йодвмісних гормонів.

2. Механізм впливу тиреоїдних гормонів на метаболізм вуглеводів, ліпідів, білків, тканинне дихання.

3. Вплив кальцитоніну, паратгормону на мінеральний обмін, їх роль у стоматології.

4. Прояви гіпер- і гіпофункції щитоподібної і прищитоподібних залоз.

2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

1. У хворого спостерігається постійна значна поліурія. Патологічних компонентів у сечі не виявлено. Про що це може свідчити?
2. На Тернопільщині досить поширеним є захворювання на зоб. Чим це викликано?
3. Людина знаходиться у стані стресу. Як це відіб'ється на функціонуванні залоз внутрішньої секреції?
4. Хворий тривалий час отримував глюкокортикоїдні гормони, а потім різко припинив їх прийом. Як це може вплинути на обмін речовин?
5. Які зміни виникають у гіпофіззалежних ендокринних залозах після видалення гіпофіза і чому?
6. У хворого спостерігається значна поліурія (7-8 літрів/добу), патологічних компонентів у сечі не виявлено. Про що це може свідчити?
7. У хворого цукровим діабетом виявлені глюкоза і ацетон в сечі, добовий діурез 3,5 л. Який механізм поліурії у даного хворого?

8. На Тернопільщині досить поширеним є захворювання на ендемічний зоб та карієс. Чим це викликано?

3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. Поліурія може бути викликана недостатнім синтезом вазопресину.
2. Тернопільщина відноситься до біогеохімічної провінції, що характеризується пониженим вмістом йоду в ґрунті, воді. Це спричиняє недостатній синтез тироксину і трийодтироніну.
3. В стресовій ситуації в крові підвищується вміст адреналіну, АКТГ, глюкокортикоїдів.
4. Приймання гормонів протягом тривалого часу гальмує синтез цих гормонів власними наднирниками (принцип зворотного зв’язку). При різкому припиненні гормональних препаратів може виникнути так званий “синдром відміни”, що призводить до порушення багатьох життєво важливих функцій організму.
5. Порушується синтез і виділення гормонів, оскільки під впливом тропних гормонів у гіпофіззалежних залозах метаболічні процеси спрямовані на забезпечення субстратами, енергією для синтезу гормонів.
6. Про недостатній синтез вазопресину (хвороба нецукровий діабет).
7. Глюкоза і ацетон як осмотично активні речовини сприяють зв’язуванню і виведенню води з сечею.

8. Тернопільщина відноситься до біогеохімічної провінції, що характеризується пониженим вмістом йоду і фтору у грунті, воді, повітрі. Це викликає понижений синтез йодтиронінів, а дефіцит фтору – порушення мінералізації зубів.

4. Джерела інформації:

Основні:

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – 2001. – С. 124-138., 138-142., 110-123.
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Київ – Тернопіль. Укрмедкнига, 2000. – С. 399-407.,408-411, 411-417.
3. Біологічна хімія: лабораторний практикум / За ред. Я.І.Гонського – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 73-76., 83-86., 86-91.
4. Конспекти лекцій.

Додаткові:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – 543 с.
2. Савицкий И.В. Биологическая химия. – К.: Высшая школа, 1982. – 470 с.
3. Строев Е.А. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1986. – 479 с.
4. Ленинджер А. Основы биохимии / Пер. с анг. – М.: Мир, 1985. – 1024 с.

5. Методика виконання практичної роботи.

-9.00-12.00 год. при 7-годинному занятті,

Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи.

І. Біохімія гормонів білково-пептидної природи: класифікація за хімічною природою та фізіологічною дією, механізми впливу на клітини-"мішені".

Робота 1. Проробити якісні реакції на гормони гіпофізу, підшлункової залози (практикум, робота 47 і 1.1. – біуретова, ксантопротеїнова, реакція Фоля).

ІІ. Біохімія гормонів щитоподібної й прищитоподібних залоз: класифікація за хімічною природою та фізіологічною дією, механізми впливу на клітини-"мішені"

Робота 2. Провести гідроліз і виявити йод у складі тиреоідину (практикум, робота 47).

6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:

- 12.30-14.00 год. при 7-годинному занятті.

7. Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (14¹⁵ – 15⁰⁰ год.).

8. Студент повинен знати:

1. Механізм дії гормонів білкової та стероїдної природи.

2. Класифікацію залоз внутрішньої секреції та гормони, які ними виділяються.

1. Точки прикладання гомонів гіпофізу, щитоподібної та підшлункової залоз.
2. Прояви гіпер- та гіпофункції гіпофізу, щитоподібної та підшлункової залоз.

9. Студент повинен вміти:

1. Проробити якісні реакції на гормони гіпофізу та інсуліну.
2. Пояснити дію гормонів гіпофізу та інсуліну на обмін речовин в нормі і патології.

ЗАНЯТТЯ № 6 (практичне – 7 год.)

Теми:

1. Гормони наднирників і статевих залоз. Визначення адреналіну та 17-кетостероїдів у біологічній рідині – 4 год.

2. Біохімічні зміни в організмі при ендокринних порушеннях – 3 год.

Мета: Уміти використовувати знання про хімічну будову та функції гормонів наднирників та статевих залоз для пояснення патогенезу захворювань гіпофізарно-наднирникової та репродуктивної систем, обґрунтування терапії ендокринних захворювань.

Узагальнити та закріпити знання про вітаміни і гормони, їх роль у каталізі і регулюванні метаболічних процесів, що є основою розуміння патогенезу ендокринних захворювань, гіповітамінозів, їх профілактики так лікування.

Професійна орієнтація студентів: Гормони наднирників і статевих залоз регулюють енергетичний обмін, впливають на обмін вуглеводів, ліпідів, білків, мінеральних сполук, адаптацію організму до зміни умов життєдіяльності, широко використовуються у клініці для корекції метаболічних процесів, гомеостазу при екстремальних станах, запаленнях, онкологічних та ін хворобах, що обґрунтовує важливість знання біохімії цих гормонів для практичної діяльності лікаря.

1. Програма самопідготовки студентів до заняття.

І. Гормони наднирників і статевих залоз. Визначення адреналіну та 17-кетостероїдів у біологічній рідині.

1. Гормони мозкової ділянки наднирників: представники, будова, біологічні функції.

2. Гормони кіркового шару наднирників: глюкокортикоїди та мінералкортикоїди, представники, хімічна природа, біологічні функції.

3. Статеві гормони: представники, хімічна природа, механізм впливу на обмін речовин.

4. Прояви гіпо- та гіперфункції статевих гормонів. Застосування кортикостероїдів у медичній практиці.

5. Тканинні гормони: представники, хімічна природа, біологічні функції.

ІІ. Біохімічні зміни в організмі при ендокринних порушеннях.

1. Загальні (мембранні, цитоплазматичні) механізми регуляторного впливу гормонів на метаболічні процеси, роль месенджерів у передачі гормональних сигналів.

1. Регулюючі фактори гіпоталамусу, характер їх впливу на гіпофіз.

3. Регуляція мінерального обміну паратгормоном, кальцитоніном, значення у метаболізмі тканин зуба, наслідки їх порушень у розвитку стоматологічних хвороб.

1. Приклади і прояви хвороб, викликаних гіпо- чи гіперфункціями ендокринних залоз (карликовість, гігантизм, акромегалія, мікседема, токсичний зоб, хвороба і синдром Іценко-Кушинга, хвороба Аддисона, синдром Конна, кретинізм, цукровий, нецукровий, стероїдний діабети, хвороба Реклінгаузена та ін.).
2. Лікувальне застосування гормонів. Чому гормональна терапія вимагає великої обережності (повільне збільшення доз і повільна відміна)?

2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач

1. У хворого виявлені гіпокальциемія, гіпофосфатемія і гіперфосфатурія. Чим це можна пояснити?

2. При недостатності в організмі Са і Р або порушенні їх обміну часто виникає карієс зубів. Чим це можна пояснити? Які можуть бути рекомендації стоматолога?

3. У хворого виявили гіпернатрійемію, гіпокаліємію, підвищений кров’яний тиск. Яке ендокринне порушення можна припустити?

4. У жінки 40 років діагностована пухлина яєчника. Які гормональні препарати доцільно призначити за цієї ситуації?

5. Перед змаганням у спортсмена проба на „допінг” виявилася позитивною і він був не допущений до старту. Що він вживав перед змаганням і чому?

6. Яка відмінність в аналізі сечі хворих цукровим і стероїдним діабетом?

3. Правильні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. Це може бути спричинено надмірним виділенням кальцитоніну, може спостерігатись також при рахіті.

2. При цьому відбувається демінералізація зубів. З профілактичною метою можна рекомендувати вживання глюконату кальцію, гліцерофосфату.

3. Ймовірне посилене виділення альдостерону.

4. Чоловічі статеві гормони, вони загальмують розвиток пухлинних клітин жіночої статевої сфери.

5. Вживав чоловічі статеві гормони, які посилюють синтез білків, розвиток скелетної мускулатури.

6. У хворих стероїдним діабетом з сечею, крім глюкози, кетонових тіл, збільшується виділення 17-кетостероїдів.

4. Джерела інформації:

Основні:

1. Гонський Я. І., Максимчук Т.П. Біохімія людини - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001 - С. 175-181, 191-207, 515-520.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – К. - Тернопіль, Укрмедкнига, 2000, - С. 330-332, 345-358, 360-362, 378-381.

3. Біологічна хімія: лабораторний практикум / За ред. Я.І.Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 209-211.

4. Конспекти лекцій.

Додаткові:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. - М.: Медицина, 1990. - 543 с.

2. Савицкий И.В. Биологическая химия – К.: Вища школа, 1982. -470 с.

3. Николаев А.Я. Биологическая химия. - М: Высшая школа, 1989. - 496 с.

4. Ленинджер А. Основы биохимии: Перевод с англ. - М.: Мир, 1985. - 1024 с.

5. Строев Е.А. Биологическая химия. - М.: Высшая школа, 1986. – 479 с.

6. Кучеренко Н.Е., Бабенюк Ю.Д., Васильева А.Н. и др. Биохимия. - К.: Вища школа, 1988. - 432 с.

5. Методика виконання практичної роботи.

-9.00-12.00 год. при 7-годинному занятті,

Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи.

І. Гормони наднирників і статевих залоз. Визначення адреналіну та 17-кетостероїдів у біологічній рідині.

Робота 1. Якісні реакції та кількісне визначення адреналіну (практикум, робота 48 –1.2.1.).

ІІ. Біохімічні зміни в організмі при ендокринних порушеннях.

Робота 2. Якісна реакція на 17- кетостероїди в сечі (практикум, робота 49).

6. Семінарське обговорення теоретичних питань і практичної роботи:

- 12.30-14.00 год. при 7-годинному занятті.

7. Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести типу “Крок”, конструктивні запитання тощо (14¹⁵ – 15⁰⁰ год.).

8. Студент повинен знати: Механізм дії гормонів білкової та стероїдної природи.

1. Будову та вплив на обмін речовин гормонів наднирників та статевих залоз.

2. Прояви гіпо- та гіперфункцій.

3. Будову та біологічні властивості ейкозаноїдів.

9. Студент повинен вміти:

1. Визначити рівень статевих гормонів в крові. Оцінити результат, вказати межі норми.
2. Визначити рівень гормонів надниркових залоз в крові. Оцінити результат, вказати межі норми.
3. Якісно виявляти 17- кетостероїди в сечі.

ЗАНЯТТЯ № 7 (практичне – 7 год.)

Теми:

1. Вступ до обміну речовин. Загальні шляхи перетворення речовин в організмі – 2 год.

2. Дослідження функціонування циклу трикарбонових кислот – 2 год.

3. Біоенергетичні процеси: біологічне окислення, окисне фосфорилювання, синтез АТФ – 3 год.

Мета: Уміти визначити кількість ПВК як ключового продукту загальних шляхів метаболізму та оцінити за її вмістом стан аеробного процесу окиснення речовин, забезпеченість організму вітамінами.

Уміти дослідити сукцинатдегідрогеназу і пояснити роль даного фермента в циклі аеробного окиснення речовин.

Уміти дослідити наявність цитохромоксидази у м’язах і цитохрому С у хімічному препараті, проаналізувати роль цих ферментів у процесі тканинного дихання.

Професійна орієнтація студентів:

Окиснення ПВК є ключовою реакцією, що започатковує загальні шляхи метаболізму речовин. Гальмування даної реакції зумовлює нагромадження в організмі ПВК, лактату, розвиток ацидозу, енергетичного дефіциту. Запобігти цим явищам дозволить призначення відповідних лікарських препаратів, зокрема вітамінів.

Сукцинатдегідрогеназа - один з ключових і регуляторних ферментів циклу Кребса. Гальмування його активності певними хімічними агентами зумовлює порушення біоенергетичних процесів організму. Це слід враховувати при виборі лікувальних препаратів хворим.

Дослідження активності ключових ферментів тканинного дихання, агентів, що їх гальмують, необхідне для пояснення перебігу окисних процесів в організмі і пов’язаних з цим способів вивільнення і нагромадження енергії в здоровому організмі та за умов їх порушення при хворобах, інтоксикаціях, отруєннях.

1. Програма самопідготовки студентів до заняття

І Вступ до обміну речовин. Загальні шляхи перетворення речовин в організмі.

1. Стадії обміну речовин в організмі.

2. Схема специфічних та загальних шляхів катаболізму вуглеводів, білків, ліпідів.

3. Спільні продукти обміну і реакції, які започатковують загальні шляхи катаболізму.

4. Механізм окисного декарбоксилювання ПВК, будова поліферментного комплексу, роль вітамінів.

5. Принцип визначення вмісту ПВК в сечі. Наслідки збільшення ПВК в організмі, заходи їх попередження.

ІІ Дослідження функціонування циклу трикарбонових кислот.

1. Цикл трикарбонових кислот, послідовність реакцій, локалізація в клітині.

2. НАД і ФАД - залежні реакції циклу Кребса.

3. Функції циклу Кребса.

4. Сумарний енергетичний вихід окиснення піровиноградної, оцтової кислот.

5. Принцип дослідження активності сукцинатдегідрогенази м’язів, наслідки для організму дії хімічних агентів та фармпрепаратів на активність цього ферменту.

ІІІ Біоенергетичні процеси: біологічне окислення, окисне фосфорилювання, синтез АТФ.

1. Назвати енергетичні субстрати та способи їх окиснення в організмі.

2. Механізм запасання енергії в організмі.

3. Що таке макроергічні зв’язки і сполуки? Приклади.

4. Шляхи утворення АТФ. Субстратне і окисне фосфорилювання.

5. Що таке тканинне дихання? Сучасне уявлення про структуру та функціонування дихального ланцюга.

6. Окисне фосфорилювання, будова протонної АТФ-ази.

7. Інгібітори тканинного дихання і роз’єднувачі тканинного дихання та окисного фосфорилювання (природні сполуки, сторонні хімічні агенти, фармпрепарати).

8. Суть дослідження цитохрому С. Наслідки для організму дії хімічних агентів та фармпрепаратів на активність цих ферментів.

2. Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

1. За добу виділяється з сечею 48 мг ПВК. Оцінити результат, вказати можливі причини та наслідки для організму.

2. Встановлено, що у хворого загальмоване окисне декарбоксилювання ПВК. Скільки мол. АТФ недоотримає організм від кожної молекули ПВК?

3. Малонова кислота спроможна загальмувати ЦТК. Пояснити, на якому рівні і внаслідок чого це відбувається.

4. В організмі виник дефіцит вітамінів В₂ і РР. Який вплив це матиме на реакції циклу Кребса?

5. У хворого гіперфункція щитовидної залози. Як це вплине на процес тканинного дихання і окисного фосфорилювання?

6. В організмі виник дефіцит вітаміну В_2. На якому рівні може відбутися гальмування транспорту електронів у дихальному ланцюгу?

Дата добавления: 2015-05-23