Аналіз сильних та слабких сторін підприємства

Сильні сторони (переваги) підприємства − це його визначні особливості, які дають змогу визначити і сформувати конкурентні переваги.

Слабкі сторони (слабкості) підприємства − це ті показники, які визначають його конкурентну вразливість.

Об’єктом аналізу сильних та слабких сторін підприємства є його внутрішні фактори. На першому етапі аналізу формуються показники, за якими визначаються сильні або слабкі сторони організації. При цьому виділяють п’ять основних розділів − маркетинг, виробництво, фінанси, організація, кадри. Орієнтовний перелік показників наведено у додатку Б. Приклади сильних і слабких сторін фірми наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Можливі сильні і слабкі сторони підприємства

Сфера діяльності	Сильна сторона	Слабка сторона
Маркетинг	Велика ринкова частка	Невелика ринкова частка
Декілька цільових ринків	Один цільовий ринок
Високий рівень сервісного обслуговування	Низький рівень сервісного обслуговування
Позитивний імідж	Негативний імідж
Виробництво	Висока якість товарів	Низька якість товарів
Новітня технологія	Застаріла технологія
Низькі витрати виробництва	Високі витрати виробництва
Фінанси	Низькі загальні витрати	Високі загальні витрати
Мобільна структура витрат	Невистачання обігових коштів
Організація	Ефективна структура управління фірмою	Бюрократична структура управління фірмою
Довгострокові перспективи розвитку	Короткострокові перспективи розвитку
Кадри	Високий рівень професіоналізму	Неефективна система стимулювання праці
Великий практичний досвід працівників	Відсутність (або недостатня кількість) висококваліфікованих працівників

На другому етапі визначають позицію кожного показника щодо діяльності підприємства. Позиція визначається у п’ятибальному діапазоні:

«5» − найсильніша,

«4» − сильна,

«3» − середня,

«2» − слабка,

«1» − найслабкіша.

На третьому етапі показникам присвоюється відповідний ранг (вагомість) залежно від його важливості для цільового ринку (тобто для споживачів). Ранг визначається в трьохбальному діапазоні:

- високий;

- середній;

- низький.

Позиції та ранги показників визначаються методом експертних оцінок. Висока або низька позиція показника сама по собі ще не означає перевагу або слабкість підприємства на ринку. Необхідно обов’язково враховувати ранг. Якщо, наприклад, показник, який має найвищу позицію, не є важливим з точки зору впливу на цільовий ринок (має низький ранг), то він не може бути сильною стороною підприємства з ринкових позицій, тобто його конкурентною перевагою. І навпаки, якщо показник, який має найнижчу позицію, має найнижчий ранг, тобто не є важливим для цільового ринку, то цей показник не робить підприємство конкурентно вразливим.

Отже, не всі слабкі сторони необхідно перетворювати на сильні, і не всі сильні сторони необхідно підтримувати і розвивати.

Під час розроблення стратегічних орієнтирів організації щодо кожного показника на прикінцевому етапі аналізу сильних та слабких сторін підприємства необхідно використовувати матрицю, яка відтворена на рис. 4.

Важливість (ранг) стратегічних напрямів	Сторони фірми
Слабка	Сильна
Висока	Концентрація зусиль, розвиток	Підтримування зусиль
Низька	Низькі пріоритети	Зниження інвестицій

Рис. 4. Стратегічні орієнтири щодо сильних та слабких сторін підприємства

Як видно з рис. 4., можливі чотири основні стратегічні напрями щодо сильних та слабких сторін підприємства:

1. концентрація зусиль, розвиток, зміцнення показника − коли слабка сторона фірми відчутно впливає на цільовий ринок фірми (тобто має високий ранг);

2. підтримування зусиль − якщо сильна сторона фірми є важливою для цільового ринку;

3. зниження уваги та інвестицій − якщо сильна сторона фірми не є важливою для цільового ринку;

4. низькі пріоритети − якщо мова йде про слабкий показник, який не є важливим для цільового ринку.

Визначаючи стратегічні напрями щодо сильних і слабких сторін фірми, необхідно враховувати також позиції конкурентів за цими напрямами та можливості фірм-конкурентів стосовно вдосконалення показників.

Дата добавления: 2015-05-23