Ступінь дисоціації. Сила електролітів

В зв’язку з тим, що ізотонічний коефіцієнт завжди виражається дробовими числами, Арреніус ввів поняття ступеня дисоціації, вважаючи, що лише частина електроліту дисоціює в розчині на йони.

Ступінь дисоціації – це відношення числа моль, що розпались на йони, до загального числа моль в розчині:

Ступінь дисоціації виражають або в частках одиниці, або у відсотках:

Пізніше було встановлено, що електроліти можна поділити на 2 групи: сильні і слабкі. Сильні електроліти в водних розчинах дисоціюють практично повністю, але в їхніх розчинах існує сильна міжйонна взаємодія, яка спричиняє зменшення електропровідності розчину і зменшення визначеного за електропровідністю ступеня дисоціації, який для сильних електролітів називають позірним.

Ту умовну концентрацію йона електроліту, відповідно до якої він поводить себе при хімічних реакціях, називають активністю і позначають а.

де f – коефіцієнт активності, с_М – молярна концентрація йона.

Коефіцієнт активності залежить від природи розчинника і розчиненої речовини, від концентрації розчину, а також від температури.

З розбавленням розчину f→1, а a→c_M.

До сильних електролітів належать майже всі розчинні солі; кислоти Н₂SO_4,, HNO_3,,HCl, HBr, HI, HСlO₄ тощо; основи лужних і лужноземельних металів.

До слабких електролітів належить більшість органічних кислот; неорганічні кислоти H₂SO₃ , H₂S, H₂CO₃,, H₂SiO_3, HCN; основа NH₄OН і малорозчинні основи; вода.

Дата добавления: 2015-05-24