Завдання з моделювання

Завдання № 1

Урок 5. Декоративно-ужиткове мистецтво

Мета:

· визначити роль декоративно-ужиткового мистецтва в житті людини;

· вчитися характеризувати художньо-образний зміст народних творів;

· вчитися формулювати власні враження під час спілкування з творами народного мистецтва, використовуючи спеціальну мистецьку термінологію;

· розвивати вміння інтерпретації художніх творів за змістом і мовними засобами,

· формувати пізнавальну активність, повагу, любов до культури рідного краю, до мистецьких добутків народних майстрів.

· розвивати здатність давати естетичну оцінку художнім творам;

· виховувати духовність, що виникає внаслідок тонкощів бачення та сприйняття світу, інтерес та любов до цих видів мистецтва.

Обладнання: наочний матеріал, фрагменти відео уроку № 4 з електронного посібника, ілюстративний матеріал, фрагменти слайд-шоу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, практичних умінь і навичок.

Ключові слова: декоративно-ужиткове мистецтво, вишивка, килимарство, гончарство, народна іграшка, лялька, художня обробка металу, дерева, шкіри, вироби з бісеру, костюм.

Хід уроку

І.Організація пізнавальної діяльності учнів.

II. Актуалізація опорних знань

Гра «Сніговий ком». Дія гри полягає в тому, що відповідь на питання формується поступово, учні по черзі відповідають на питання додаючи важливі моменти, риси у колективній формі відповіді.

Питання до гри з учнями:

- Які види мистецтва відносять до просторових?

- Назвіть їх спільні риси?

- В чому специфіка скульптури та архітектури як видів мистецтва?

- Які жанри живопису ви знаєте? Назвіть відомих представників кожного з жанрів.

- В чому специфіка графіки як виду мистецтва?

III. Виклад нового матеріалу

Ключові слова: декоративно-ужиткове мистецтво, вишивка, килимарство, гончарство, народна іграшка, художня обробка металу, дерева, шкіри, вироби з бісеру, костюм.

По мірі ознайомлення з навчальним матеріалом учні повинні заповнити таблицю:

Декоративно-ужиткове мистецтво
Види або жанри	Техніка та матеріали

Базовий інформаційний матеріал

(Надання інформаційного матеріалу бажано проводити учнями у вигляді презентації мистецького жанру. Вчитель наперед поділяє клас на малі групи (по два учня), задає домашнє завдання: самостійно опрацювати інформаційний блок, текст, зробити нариси, необхідні малюнки, створити емблему мистецького жанру, розробити презентаційну структуру. Форма презентації обирається учнями самостійно. Час виконання презентації строго регламентований - 5 хв.)

1 група:

1. Декоративно-ужиткове мистецтво має свій особливий художній сенс та свою декоративну образність та безпосередній зв'язок з побутовими потребами людей. Людина упродовж життя займається різноманітними справами: домашній побут, широке коло суспільних, трудових, культових функцій, спортивних, мистецьких занять, та безліч інших. Тому існують велика кількість різних побутових предметів, речей, що допомагають виконувати людині свої функції. Багато з них мають відношення до сфери декоративно-ужиткового мистецтва. Виготовляють їх з різноманітних матеріалів (традиційно з дерева, глини, тканин, скла, металу), тому класифікують твори декоративно-ужиткового мистецтва в основному за матеріалом і технологією виготовлення:

1) художні тканини (килими, вибійка, батик, художнє в’язання, мереживо);

2) художня кераміка (майоліка, фаянс, фарфор, кам’яна маса, шамот);

3) художнє скло;

4) меблі;

5) одяг;

6) ювелірні вироби;

7) художній метал;

8) художня обробка дерева (різьбярство, столярство, бондарство;

9) художня обробка шкіри;

10) народне малювання;

11) народна іграшка.

Історична довідка

З давніх-давен людина в створених виробах задовольняє не тільки свої щоденні утилітарні потреби, але й одночасно й свої естетичні потреби, намагаючись прикрасити предмет, яким вона користується. Поява орнаментованих предметів в первісному мистецтві пов’язана з трудовою діяльністю та обрядом. Як вид художньої творчості декоративно-ужиткове мистецтво остаточно складається під час виділення ремесла в самостійну галузь виробництва. До промислового перевороту всі вироби виконувалися вручну майстром та його підмайстрами – ковалями, гончарями, швачками…

В Україні сформувалося багато видів народного мистецтва:

- художня обробка дерева, каміння, металу;

- гончарство;

- художня вишивка;

- ткацтво і килимарство;

- декоративний розпис тощо.

Художньо-побутові вироби, які виготовляються вручну в наш час набули значного розвитку в усіх областях України. Кожен вид декоративно-ужиткового мистецтва тісно пов'язаний з історією, національними традиціями регіонів і свідчить про мистецьку обдарованість народних майстрів. Назвемо основні художні осередки:

1. Опішня (Полтавська обл.) - художня кераміка;

2. Решетилівка (Полтавська обл.) – килимарство;

3. Дігтярі (Чернігівська обл.) – килимарство, рушники, плахтові тканини;

4. Петриківка (Дніпропетровська обл.) – петриківський розпис;

5. Кролевець (Сумська обл.) – кролевецькі рушники;

6. Бубнівка (Вінницька обл.) – центр традиційного гончарства;

7. Клембівка (Вінницька обл.) – художня вишивка;

8. Косів (Івано-Франківська обл.) – килими, художні вироби з дерева, кераміка, шкіра;

9. Вижниця (Чернівецька обл.) – вироби з дерева, оздоблені різьбленням та випалюванням.

Найвищого звання – народний художник України – удостоєні:

- Білокур К.В. (народне малювання);

- Головко Д.Ф. (художня кераміка);

- Гоголь Л.Є. (художник килимів і гобеленів);

- Зарицкий І.В. (художнє скло);

- Литовченко І.С. (художнє ткацтво, монументальне мистецтво);

- Примаченко (Приймаченко) М.О. (майстер народного розпису);

- Наєнко О.Ф. (монументальне мистецтво, працював в техніці інкрустації соломкою);

- Товстуха Л.С. (художник килимів);

- Тимченко М.К. (майстер народного розпису).

2 група:

Суспільний розподіл праці вже на стадії мануфактури, розвиток промисловості призвели до того, що користь і краса, функції та прикраси виготовлених предметів стали цариною різних спеціалістів. В період розвитку машинного виробництва, для того щоб зберегти естетичну цінність виробів, запрошувався художник, завданням якого було не виготовлення продукції в цілому, а лише його прикрашання: художник став як би «застосовувати» своє мистецтво до готового продукту. Органічне злиття форми предмета, яка ясно виражає його призначення, з художньо-зображальними засобами, що роблять річ красивою, відображає професійну майстерність автора того чи іншого твору.

З часом виникає художня промисловість – машинне виробництво декоративно-ужиткових художніх виробів, якими оздоблюють житлові та громадські споруди, речі хатнього вжитку. В наш час, крім художніх промислів, масове виробництво творів декоративно-ужиткового мистецтва забезпечується спеціальними підприємствами художньої промисловості. На Україні ця галузь промисловості набула широкого розвитку. Найбільші художньо-промислові підприємства:

1. Барановський, Коростенський (Житомирська обл.), Полянський (Хмельницька обл..), Бориславський (Львівська обл..) фарфорові заводи;

2. Будянський (Харківська обл.) фаянсовий завод;

3. Заводи художнього скла в Костянтинівні (Донецька обл..), Києві, Львові, Стрию (Львівська обл..);

4. Текстильні комбінати в Києві, Херсоні, Черкасах, Луцьку, Рівному, Чернівцях;

5. Меблеві підприємства в Ужгороді, Львові, Закарпатті (Рухівська меблева фабрика) і т.д.

Впродовж тривалого часу декоративно-ужиткове мистецтво та художня промисловість відзначались відданістю традиціям, збереженням вироблених і відшліфованих віками свої форм і елементів декоративного оздоблення.

«Будь щасливим, користуючись мною», - награвірував на маленькій срібній ложці майстер далекої римської епохи. Цей девіз можна віднести до всіх видів ужиткового мистецтва – нехай будуть щасливими люди, для яких раціональне невіддільне від поетичного.

Протиставлення народного декоративного мистецтва професійному (ремеслам та промислам) відбувається за двома передумовами. По-перше, народне мистецтво створюється самим народом і для себе, тобто людьми, які зайняті хліборобством, скотарством, мисливством, а не спеціалістами - художниками й майстрами, що займаються виключно мистецтвом. По-друге, це мистецтво підкорюється своїм законам, а не закономірностям стильового розвитку, тому має особливий характер, зміст і художню структуру виробів.

Народне декоративне мистецтво – багатофункціональне явище. Практична, обрядова, естетична, ідейно-смислова, виховна функції лежать в його основі.

Основні характеристики народно-декоративного мистецтва:

1. Утилітарність, побутова функція.

2. Створюється на колективній основі, традиційна наступність.

3. Високий ступінь художнього узагальнення, що стосується форми та змісту. Причому зміст визначається ідеями добра, життєстверджуючого активного перетворення дійсності, що визначає образну специфіку.

4. Варіативність. (Одного центру виробництва – Петриківський розпис).

5. Канонічність.

3 група:

Дата добавления: 2015-05-24