Йодоформна проба. Карбонільні сполуки вступають в реакцію галогенування

Карбонільні сполуки вступають в реакцію галогенування.

Приготуйте пробірку з лужним розчином йоду в КJ(розчин Люголя)-1мл і додайте 2н розчину натрій гідроксиду до знебарвлення. Додайте 1-2мл розчину ацетону. Що спостерігаєте? Запишіть рівняння реакції, зробіть висновки.

5. Кислотність карбонових кислот.

Перевірте дію кислот на індикатори - лакмус, фенолфталеїн, універсальний індикатор. Запишіть спостереження.

Напишіть рівняння реакцій дисоціації кислот.

6. Дія карбонових кислот на метали.

У пробірку помістіть невелику гранулу цинку і налийте 1,5-2мл розведеної ацетатної кислоти. Що відбувається? Якщо ознак реакції не помітите, вміст пробірки нагрійте, але не до кипіння.

Запишіть рівняння реакції.

7. Реакція оцтової кислоти з лугом.

У пробірку налийте 1мл розчину оцтової кислоти і додайте до нього краплю фенолфталеїну. Доливайте в пробірку по краплях розчин натрій гідроксиду. Встановіть точку еквівалентності за зміною забарвлення ф-ф.

Запишіть рівняння реакції.

8. Добування етилацетату та його гідроліз.

Налити в пробірку близько 2мл етилового спирту і додати 2 мл концентрованої оцтової кислоти. До цієї суміші додати при помішуванні 1мл конц.сульфатної кислоти. Суміш речовин перемішати і протягом 4-5 хв. обережно нагріти на водяній бані при температурі 80-85⁰, не доводячи до кипіння. Потім вміст пробірки охолодити і вилити рідину з пробірки у склянку з холодною водою. Відчувається приємний запах етилацетату.

Запишіть рівняння реакції, зробіть висновки. Запропонуйте фактори за допомогою яких можна змістити рівновагу в сторону гідролізу естеру. Під дією яких факторів проходить гідроліз жирів в живих організмах?

Результати лабораторного дослідження

Назва досліду

Вихідні речовини

Спостере ження

Рівняння реакцій

Висновки

ПРИМІТКА:

Ви працюєте з розчинами кислот, лугів, органічними легкозаймистими речовинами. Будьте обережні!

Дотримуйтесь правил техніки безпеки! Не заглядайте в пробірку зверху!

Проби з ацетоном проводьте під витяжною шафою!

Тема 4: Будова та властивості гетерофункціональних сполук

(аміноспиртів, гідрокси-, аміно-, кето-, і фенолокислот).

Якісні реакції на α-амінокислоти, білки.

1. Актуальність теми:

Гетерофункціональні сполуки - це органічні речовини, в молекулах яких містяться різні функціональні групи: аміно-, гідрокси-, оксо- та інші. Гетерофункціональні сполуки можна подати у вигляді такої загальної формули: Х-R-Y.

До гетерофункціональних сполук належить більшість природних сполук та біомолекул тваринного і рослинного походження та значна кількість лікарських засобів.

Амінокислоти відіграють надзвичайно важливу роль у житті. Вони є

структурними елементами таких життєво необхідних сполук, як білки. Білки

є основою життя на Землі.

Білки -це біоорганічні високомолекулярні сполуки, молекули яких є гетерополімерами, які побудовані з залишків α-L- амінокислот.

2. Навчальні цілі:

· Вміти спрогнозувати властивості гетерофункціональних сполук за наявністю певних функціональних груп(α-ІІ).

· Вміти прогнозувати хімічну поведінку сполук у реакціях, що лежать в основі біохімічних перетворень у живих організмах(α-ІІІ).

· Вміти представляти будову та писати структурні формули відомих лікарських препаратів з ряду гетерофункціональних аліфатичних та ароматичних сполук(α-ІІІ).

· Знати якісні реакції на α- амінокислоти, пептиди, білки(α=lІ).

· Вміти пояснювати роль амінокислот та білків у біологічних системах на основі знання їх будови і властивостей.

3.Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3.1.Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни	Знати	Вміти
Хімія   Біологія	1.Склад, будову, функціональні групи спиртів, фенолів, амінокислот, карбонових кислот, альдегідів та кетонів. Структуру білкових молекул. Функції білків.	За функціональною групою передбачити властивості даної сполуки.

3.2. Зміст теми

1.Опрацювати рекомендовану літературу до заняття.

2.Дати відповіді на запропоновані питання:

1. Які сполуки називають гетерофункціональними, їх склад.

2. Функціональні групи гетерофункціональних біоорганічних сполук.

3. Аміноспирти, їх будова і властивості.

4. Гідроксикислоти, їх будова і властивості.

5. Амінокислоти. Хімічні властивості за карбоксильною та аміногрупами, кислотно-основні властивості.

6. Якісні реакції на α-амінокислоти, пептиди, білки.

7. Білки-біополімери, побудовані з α-амінокислот L-ряду.

8. Біологічне значення гідроксикислот.

9. Значення амінокислот і білків для організму.

10. Кетокислоти їх будова, властивості та біологічне значення. Кетонові тіла, діагностичне значення, їх визначення при цукровому діабеті.

11. Фенолокислоти, їх властивості.

12. Використання саліцилової кислоти та її похідних у медицині(метилсаліцилат, салол, аспірин, саліцилати натрію) у вигляді лікарських засобів.

13. Будова та медико-біологічне значення відомих лікарських препаратів з ряду гетерофункціональних аліфатичних та ароматичних сполук.

3.3. Рекомендована література

Дата добавления: 2015-05-24