Тема 7. Регламентація мистецтва

Тема 6. Художня критика, споживання та популяризація мистецтва, менеджмент і маркетинг, галереї й аукціони

Тема 5. Пам’яткоохоронна діяльність у Західній Європі, Росії й Україні

Лекція

Поновлення, консервація, реставрація художніх творів; допоміжні наукові дисципліни: палеографія, геральдика, фалеристика та ін; фізичні та хімічні методи вивчення техніки і технології мистецтв. Заборона Папи Римського у 16 ст. руйнувати античні пам’ятки. Заклики Ломоносова зберігати руйновану давньоруську спадщину (Катерининська доба). Розкопки у Помпеях, єгипетські відкриття поч. 19 ст. Діяльність у Франції Проспера Меріме, Віоле ле Дюка, висловлювання М. Гоголя, ініціатива Миколи І щодо збереження давньоруських розписів у Софії Київській, Імператорська археологічна комісія у Петербурзі. Знавецтво й експертиза як інструмент викриття підробок, імітації, фальсифікації творів мистецтва.

Література: Власов…, История…

Запитання для самоперевірки:

1. У чому полягає принципова відмінність між реставрацією та відтворенням пам’яток?
2. Яка різниця між імітацією та фальсифікацією художніх творів?
3. Чому Папа Римський заборонив руйнувати античні пам’ятки щойно у 16 столітті?
4. Чи можете ви охарактеризувати ставлення Т. Шевченка та М. Гоголя до шляхетських замків на території України?

Лекція

Предмет критики – передусім актуальне художнє життя. Інтимність артистичної творчості та публічність злободенної газетно-журнальної критики. Її неминуча тенденційність, есеїстичність. Поява спеціалізованої преси. Фахові оцінки в листуванні митців. Роль Д. Дідро й І. Канта у формуванні теоретичних засад критики. Провідна роль французької художньої критики ХІХ ст. в особі літераторів О. Бальзака, Т. Готьє, Ш. Бодлера, Е. Золя, братів Гонкурів, Е. Фромантена. Праці російських критиків О. Бенуа, Г. Лукомського, В. Стасова та ін. Становлення художньої критики в Україні: Л. Жемчужников, М. Сумцов, Г. Павлуцький, М. Голубець, Д. Антонович, М. Сріблянський (Шаповал) та ін. Заполітизована викривленість критики у тоталітарних державах. Зростання ролі реклами й управління модою у текстах критиків, заангажованих арт-ринком.

Література: Ант..., Антологія…, Базен…, Гройс…, Русская …, Савицька…

Запитання для самоперевірки:

1. У чому полягає принципова відмінність між художньою критикою на Заході та Сході Європи?
2. Чи кожний мистецтвознавець може бути художнім критиком?
3. Чому в наш час усе частіше застосовують іншомовні словосполучення на зразок «арт-критик», «арт-ринок»?

Лекція

Твір мистецтва – модель і замінник реальності. Звичаї, вірування, розпорядження влади, закони щодо художньої діяльності; контроль і диктат соціума, норма й ексцеси. Боротьба проти ідолопоклонства в біблійні часи. Художня річ у сакральному смисловому полі. Апологія ікони й іконоборство у Візантії. Нищення священних зображень іновірцями та неканонічних ікон – одновірцями. Соціальні обмеження у застосуванні певних предметів одягу, тканин і кольорів. Закони проти розкоші та вплив їх на мистецтво («імпетаторські» атрибути вбрання, тривіконні фасади, французькі балкони тощо). Заборона традиційної народної архітектури в Австрії (кін. 18 ст.) і Росії (поч. 19 cт.). Регламентація одягу в царствування Павла та Миколи І. «Сарматська» мода у Польщі 18 – поч. 20 ст. Звичаєвість сільської моди. Практика роботи «художніх рад» і спілчанських виставок у Радянському Союзі. Переслідування «неприйнятного» мистецтва тоталітарними режимами: виставки «дегенеративного мистецтва» в нацистській Німеччині, «бульдозерна» виставка в Москві 1960-х рр., кампанії проти «стиляг», «формалістів» і т.п. за доби Хрущова.

Література: Власов…, Гройс…

Запитання для самоперевірки:

1. У чому смисл заборони зображувати людину в давньоюдейській і мусульманській культурах?
2. Чи справді неприйняття реалізму в новітньому мистецтві є рецидивом іконоборства?
3. Чому авангардистське мистецтво спочатку підтримувалось, а потім переслідувалося радянською владою?

Дата добавления: 2015-05-24