Тема 13. Естетична думка доби бароко

Тема 12. Витоки сучасного мистецтвознавства у добу Відродження

Тема 11. Нова художня мова християнського мистецтва на Сході та Заході Середземномор’я

Лекція

Використання античних форм і образів у катакомбному мистецтві ранніх християн. Апологети й опоненти принципово нового християнського мистецтва. Іконошанування й іконоборство у Візантії. Індифферентність до теоретичних питань мистецтва на Заході. Діонісій Ареопагіт (Псевдо-Ареопагіт) і його вчення про ангельську ієрархію, Климент Александрійський про алегорії, Іоанн Дамаскін про образ, «ісихазм» Григорія Палами й ін. Канони та встановлення 5-6 і 7 (787 р.) Вселенських церковних соборів у художній сфері, поєднання слова й образу, синтез мистецтв, агіографії святих митців і теоретиків, ідеї Богодухновенності, ветхозавітних прообразів Христа та Божої Матері (Ісаак, Есфір).

Література: Власов…, Ильин …, История …, Панофский…

Запитання для самоперевірки:

1. Головні ідейні вимоги до християнького візантійського мистецтва? Чи можлива ікона на папері?
2. Чому в православному іконописі домінує лінеарність, а не об’ємність, як у західному релігійному живописі?
3. Причини та наслідки іконоборства, його відлуння та значення для сучасності?
4. Які вітчизняні митці причислені до лику святих? Чим обумовлений інтерес до мистецтва ікони у ХХ ст.?

Лекція

Усвідомлене виділення з імперсоналізованого мистецтва – авторського «художества». Трактати митців ренесансу Леона Б. Альберті («10 книг про зодчество», «Про живопис» та ін., 15 ст.), Джакомо Бароцци (під псевдонімом Віньоли «Правила 5-ти ордерів архітектури», 16 ст.), Андреа Палладіо («4 книги про архітектуру», 16 ст.). Біографії Джорджо Вазарі, авантюрна книга Бенвенуто Челіні (16 ст.). «Книга про пропорції» та щоденник Альбрехта Дюрера (1520-і рр.) й ін. Виняткова роль Леонардо-да-Вінчі, який обгрунтував особливу роль зорових мистецтв, заклав підвалини дизайну.

Література: Власов…, Ильин …, История …

Запитання для самоперевірки:

1. Головні причини підвищення ролі автора у мистецтві Відродження?
2. Чому художникам Відродження доводилося боротися за рівноправність з поетами та музикантами?
3. Завдяки яким заслугам Леонардо-да-Вінчі його ім’я присвоєне найбільшому в світі музею історії техніки у Мілані?
4. У чому полягає непроминальне значення ренесансових історико-теоретичних праць про мистецтв?

Лекція

Римська «Академія гніву», заснована 1541 р. для «боротьби з класицизмом», який наслідує стародавні канони. Ф. Цуккаро – засновник Академії св. Луки (1593) і головний теоретик бароко, його засади суб’єктивного бачення світу художником у трактаті «Ідея живописців, скульпторів і архітекторів» (1607). Мікеланджело – батько бароко на піку Високого Відродження (Сікстинська капелла, бібліотека Сан-Лоренцо). С. Серліо і його обгрунтування прийомів диссонансу, зміщення масштабів і пропорцій, категорії «форцато» (книга трактатів видана 1600). Тридентський собор римо-католицької церкви 1542–63 рр. – виклик протестанству та православ’ю на ниві церковного мистецтва, дальше посилення латинського впливу, що відбивають рішення московських соборів: стоглавого (1551) та наступних (1553–54, 1667–68). «Критичні міркування про поезію та живопис» аббата Дюбо (1719).

Література: Власов…, История …, Турчин…, Фромантен…

Запитання для самоперевірки:

1. Головні причини формування художніх ідей бароко в Італії та несприйняття їх на французькому грунті?
2. Чому мистецтво Мікеланджело розглядають у контексті Відродження, Маннеризму та Бароко?
3. Регіональниі особливості варіантів бароко в Іспанії, Австрії, південній Німеччині, Польщі, Україні, Росії?

Дата добавления: 2015-05-24