Комплексні (координаційні) сполуки

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Наведіть схему Льюїса та просторову конфігурацію молекули HCl.

2. Наведіть схему Льюїса та просторову конфігурацію молекули води.

3. Наведіть схему Льюїса та просторову конфігурацію молекули азоту.

4. Вкажіть кількість валентних електронів у незбудженому та збуджених станах елемента Хлору.

Комплексними (координаційними) називають сполуки, одержані без створення нових електронних пар.

У координаційних сполуках розрізняють внутрішню та зовнішню сфери. Внутрішня сфера, або комплекс складається з центрального атома (комплексоутворювача) та лігандів, які розміщуються (координуються) навколо нього. Йони, що не входять у внутрішню сферу, складають зовнішню сферу координаційної сполуки.

Центральними атомами в координаційних сполуках найчастіше є позитивно заряджені йони або атоми d -металів, рідше – s - та p -металів. Деякі неметали (B, Si, N, P) також можуть бути комплексоутворювачами.

Лігандами є, найчастіше, прості (Cl^-, Br^-, I^-) або складні (CO₃^2-, S₂O₃^2-, NO₂^-) йони, нейтральні молекули (у більшості випадків полярні) – як неорганічні (Н₂O, NH₃, CO), так і органічні (NH₂CH₂NH₂, C₂H₅NH₂).

Кількість місць у внутрішній сфері комплексу, які можуть бути зайняті лігандами, називають координаційним числом (КЧ) комплексоутворювача. Значення координаційних чисел перебуває в межах 1…12.

Комплексні сполуки можуть містити у своєму складі як комплексний аніон, так і комплексний катіон, і навіть бути в цілому комплексною незарядженою частинкою. Тому називають дані сполуки за відповідними правилами.

Координаційні числа (кількість лігандів) у назвах комплексних сполук вказують грецькими числівниками:

2 – ди, 3 – три, 4 – тетра, 5 – пента, 6 – гекса, (координаційне число 1 в назві не зазначається).

Назви лігандів перелічуються в алфавітному порядку і вважають єдиним цілим.

Наприклад:

K₃[ (CN)₆] калій гексаціаноферат (ІІІ)

↑ ↑ ↑ ↑

1 4 3 2

Na[ (NH₃)Br₅] натрій пентабромоамінплатинат (ІV)

↑ ↑ ↑ ↑ ↑

1 5 4 3 2

де 1,2,...5 – порядок назв складових комплексної сполуки.

Наприклад:

[ (NH₃)₄]SO₄тетраамінцинк сульфат

↑ ↑ ↑ ↑

3 2 1 4

[ (H₂O)₆]Br₃ гексааквакобальт (ІІІ) бромід

↑ ↑ ↑ ↑

3 2 1 4

де 1, 2, 3, 4 – порядок назв складових комплексної сполуки.

Наприклад:

[ (H₂O)₃F₃] трифлуоротриаквахром

↑ ↑ ↑↑↑

5 4 321

Дисоціація комплексних сполук відбувається ступінчасто: спочатку сполука дисоціює на йони зовнішньої сфери та комплексний йон (первинна дисоціація), потім комплексний йон – на комплексоутворювач та ліганди (вторинна дисоціація), причому вторинна дисоціація є незначною:

Дисоціація сполуки, що містить комплексний аніон:

K₃[Fe(CN)₆] «3K⁺ +[Fe(CN)₆]^3-,

[Fe(CN)₆]^3- «Fe³⁺ + 6CN^-.

Дисоціація сполуки, що містить комплексний катіон:

[Zn(NH₃)₄]SO₄ «[Zn(NH₃)₄]²⁺ + SO₄^2-

[Zn(NH₃)₄]²⁺«Zn²⁺ + 4NH₃

Дисоціація комплексного неелектроліту:

[Cr(H₂O)₃F₃] «Cr³⁺ + 3H₂O + 3F^-

Дата добавления: 2015-05-24