III. Опрацювання веселинок

Група

Скласти розповідь про друга Сашка.

6. Узагальнюючий аналіз казки.

— Хто справжній друг хлопчика?

— Що у казці вас вразило, що — здивувало? Коли ви хвилювалися найбільше?

— Подумайте, який із рядків казки виражає її головну думку і пояс­ніть свій вибір.

• Ви знаєте, як непросто знайти друга.

• Щоб мати друга, треба вміти самому бути другом.

• Ти хочеш, аби тебе розуміли, слухали, цінували.

— Як ви вважаєте, що в казці фантастичне, а що — реальне?

— Чого вчить казка читачів?

7. Робота в зошитах

VI. Опрацювання вірша О. Сенатович "Ми розбили склянку з чаєм".

— Прочитайте мовчки вірш. Як його побудовано? Між ким відбува­ється діалог?

— З чого почався цей діалог? Чому у співрозмовників раптом зміни­лося ставлення один до одного?

— Чи помирилися діти? Про які риси характеру це свідчить?

— Які настрої треба передати, читаючи вірш? Робота в зошитах

VII. Підсумок уроку.

— Що нового дізналися на уроці? Який висновок для себе ви зробили із прочитаних творів?

— Бережіть друзів, якщо вони є, і шукайте, якщо їх немає.

І нехай у вас завжди буде вірний товариш, який підтримає вас у горі і радості. І будьте самі хорошими друзями, так як дерево міцне корін­ням, а людина — друзями.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Маленька праця краща за велике безділля

Матеріал уроку. Юрій Ярмиш "Паличка-рятівниця".

Мета. Продовжувати розвивати вміння визначати дійових осіб твору, ви­діляти основну думку, висловлювати своє ставлення до прочитаного; навчати давати елементарну характеристику героєві твору; вихову­вати бажання вчитися, працювати.

Хід уроку

І. Вправи на вдосконалення читацьких навичок.

1. Гра "Точно і швидко. Ким або чим?"

Малюю —... (олівцями), зачитався —... (книгою), граюся —... (м'ячем), ліплю —... (пластиліном), гуляю з —... (друзями), відпочиваю з —... (батьками), забавляюся —... (іграшками), працюю —... (руками).

2. Гра "Встав букви".

— Замість крапок вставте букви так, щоб вони були закінченням або початком усіх слів.

II. Повідомлення теми уроку.

— В які ігри ви любите гратися з друзями? Чим подобається займати­ся на дозвіллі? Які маєте захоплення?

— Прочитайте назву теми, над якою будемо працювати кілька уроків.

— Читаючи твори з цієї теми, будемо не тільки звертати увагу на голов­них героїв, а ще аналізуватимемо їхні вчинки і наслідки, до яких вони приводять.

III. Опрацювання казки Ю. Ярмиша "Паличка-рятівниця''.

1. Робота над заголовком твору.

— Поміркуйте, про що може йти мова у цьому творі?

— До якого з жанрів може належати цей твір?

2. Словникова робота.

Читання колонок слів у парі "буксиром".

вражений звелів боронив

викрутитись пробурмотів запопадливий

зачарований свербітимуть халепа

звичайнісінький червонозбряний споважнів

— Прочитайте найдовше і найкоротше слова. Прочитайте спочатку усі прикметники, а тоді — дієслова.

— Прочитайте слова кожної колонки на одному мовному видиху.

— Знайдіть пояснення деяких слів останньої колонки після твору.

— Пояснення якого слова там немає? Поясніть значення слова боро­нить.

3. Первинне ознайомлення з твором.

Читання тексту проводиться комбінованим способом: читають по­чергово учитель та учні.

— Скільки дійових осіб у казці? Назвіть головних персонажів.

4. Вибіркове читання.

— Прочитайте, яким був Микола. Коли сталися описані події?

— Про що мріяв хлопчик?

— Знайдіть опис незвичайного дідуся.

— Яким було перше завдання дідуся? Прочитайте, як його виконував Микола.

— Що дідусь загадав у другому завданні? Знайдіть рядки, в яких описа­но, як хлопчик справився з ним.

— Яким було останнє завдання? Що Миколка почав помічати?

— Знайдіть опис чарівної палички-рятівниці. Які слова треба їй ска­зати, щоб виконала бажання?

— Де паличка брала речі для виконання бажань?

— Яким було останнє бажання, що виконала паличка-рятівниця?

5. Аналіз змісту казки.

— Яким був хлопчик на початку казки? Як змінювалося його ставлен­ня до роботи, навчання? Поміркуйте, такі зміни відбулися з примусу чи з його власної волі?

— Коли Микола відчув задоволення від своєї роботи?

— Прочитайте ще раз виділені речення. Яку думку передають слова дідуся? Про що міркував Микола?

— Що вирішив хлопчик? Чи правильним було його рішення?

— Чому Микола відмовився від чарівної палички?

6. Читання казки в особах.

7. Розвиток зв'язного мовлення.

— Проаналізуйте, яким могло бути закінчення казки, якби Микола залишив паличку в себе.

8. Робота в зошитах

IV. Підсумок уроку.

— Твір "Паличка-рятівниця" — це оповідання чи казка? Доведіть свою думку.

— Як ви думаєте, чому казка має таку назву? З якою метою автор склав таку казку? Що він хотів передати нею читачеві?

— Подумайте і скажіть, для чого потрібно учитися. Чому деяким ді­тям не хочеться вчитися? Дайте кілька порад, як можна змінити своє ставлення до навчання.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Чи магічне число "сім"?

Матеріал уроку. Валентин Чемерис "Чорна кішка, або магічне число "сім".

Мета. Вдосконалювати уміння орієнтуватися у структурі тексту, аналізу­вати й виділяти головне в творі; формувати уміння робити виснов­ки; переказувати зі зміною особи; розвивати зв'язне мовлення, тех­ніку читання.

Обладнання. Ребуси.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Гра "Скажи інакше".

Учні усвідомлюють речення і його перефразовують.

"Щоб запам'ятати правило, треба повторити його сім разів".

(Наприклад: Якщо повторити правило 7 разів, то добре його запам'я­таєш. Якщо прокажеш правило сім разів, то довго будеш його пам'ятати і т. д.)

2. Розгадування ребусів.

— Що ви помітили у всіх ребусах? (У всіх є цифра "7".)

3. "Хвилинка-цікавинка"

— Чи не найбільшою популярністю користується у людей число 7: сім днів у тижні, сім чудес світу; у казках — сім господинь, семеро козе­нят, сім сестер. У чому ж секрет? Виявляється, що число сім відповідає обсягу короткотривалої пам'яті людини, тобто це та кількість предме­тів, ознак, яку ми спроможні запам'ятати відразу і на більш-менш три­валий час.

4. Складання прислів'їв.

— Складіть і прочитайте прислів'я, в яких є числівник сім.

Краще сім разів горіти, та всі неповні.

Наговорив сім міхів горіхів, і голоду не було.

Сім літ минуло, як музика грала, аніж один раз осиротіти.

Сім літ мак не родив, а він ще тепер скаче.

— Пригадайте ще прислів'я, у яких міститься "сім". (Семеро одного не ждуть. Сім разів відміряй, а раз відріж. Сім п'ятниць на тиждень.)

II. Повідомлення теми уроку.

— Сьогодні ми прочитаємо твір Валентина Чемериса, з якого дізнає­мось, чи справді число "сім" магічне.

III. Опрацювання твору В. Чемериса "Чорна кішка, або магічне число "сім".

1. Робота над заголовком.

— Прочитайте назву твору. Поміркуйте, про що може йти мова у цьо­му творі.

— Який за жанром може бути твір з такою назвою?

2. Словникова робота.

навмисно наврочити зарадити біді

квапливо підстерігає нікому анічичирк

невдача отакёзних перестало щастити

всадовила зашепотіла шерсть наїжачить

— Поясніть вислови, записані в останньому стовпчику.

3. Самостійне мовчазне читання твору учнями. (Гра "Губи".)

— Хто головний герой твору? Які ще персонажі зустрічаються?

— Який цей твір за жанром: казка чи оповідання? Доведіть свою думку.

4. Вибіркове читання.

— Коли Василькові перестало щастити? Прочитайте, як хлопчик зу­стрічався щоранку з чорною кішкою.

— Знайдіть речення, в яких описано хазяйку Пуми.

— З яким проханням звернувся до неї Василько?

— Прочитайте, яку таємницю розкрила жінка Василькові.

— Які слова треба було промовити і що зробити Василькові, щоб чорна кішка не зурочила?

5. Аналіз змісту твору.

— У яку прикмету вірив Василько? Звідки він її дізнався? Поміркуй­те, чи добре хлопчик вивчав правила? Чому жінка сказала, що "один" — число просте, а "сім" — магічне?

— Що насправді допомогло Василькові?

— У чому полягає магія числа "сім"?

6. Читання оповідання в особах.

— Які інтонацію та темп читання доберете, читаючи слова хлопчика у розмові з вчителькою і жінкою?

7. Творчий переказ оповідання.

— Уявіть себе на місці Василька Моргайла. Перекажіть цю цікаву історію від свого імені.

8. Робота в зошитах

9. Хвилинка-цікавинка.

— Кіт — це тварина, яку дуже люблять люди. З ним пов'язана величезна кількість прикмет і прислів'їв. По-різному складалася доля кота. В од­них країнах він був священною твариною. В інших — втіленням нечис­тої сили, і його знищували. Особливо дісталося чорним котам. У фольк­лорі різних народів можна знайти повір'я, пов'язані саме з чорними ко­тами.

У Північній Англії вважалося, що чорний кіт приносить в дім щастя. Шотландська прикмета говорить: "Чорний кіт на порозі — достаток в домі". Російська прикмета: "Кіт, собака і півень чорної масті оберігають дім від злодіїв". За американською народною мудрістю: "Бродячий чорний кіт обов'язково віщує удачу. Якщо чорний кіт прийшов до Ваших две­рей, впустіть його і будьте до нього добрими". А моряки вірять, що якщо на кораблі є чорна, без жодного білого волоска, кицька, то плавання буде вдалим".

А у нас чорний кіт є, за народним словом, втіленням неочікуваної сварки: "їм чорний кіт дорогу перебіг!" — говорять про ворогів, які ще недавно були друзями.

Але є одне спільне для багатьох народів повір'я: "Хто любить і бере­же котів, того цей хитрий звір оберігає від всякої біди".

IV. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці? Які думки героя твору виклика­ють посмішку?

— Що засуджуєте у поведінці головного героя?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Людина починається з добра (урок позакласного читання)

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Як телевізор позбавив канікул

Матеріал уроку. "Я і мій телевізор". За Віктором Кавою. Василь Сухо-млинський "Як Микола став хоробрим".

Мета. Удосконалювати навички правильного і виразного читання та лі­тературного аналізу твору, вміння працювати самостійно, форму­вати оцінні судження; розвивати читацькі навички; виховувати уміння правильно організовувати своє дозвілля.

Обладнання. Тлумачні словники, "Тематичний словник школяра".

Хід уроку

І.Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Відгадування загадки.

Ось так дім — одне вікно. Кожен день в вікні кіно.

(Телевізор)

2. Хвилинка етимології.

— Знайдіть і прочитайте у словниках тлумачення цього слова. 3. Гра "Визнач, який це текст".

— Послухайте текст про телевізор. Визначте, який він — науково-популярний чи художній.

Чарівне око

Як добре, що зараз є телевізори. Можна не виходячи з дому цікавий мультфільм подивитися, і футбол, і як комбайн у полі врожай збирає.

Проте телевізори зроблено не тільки для розваги. Ось, скажімо, взяти завод, де виплавляються чавун і сталь. У величезних печах вогонь. Рані­ше робітник одягав темні окуляри, затуляв обличчя рукавицею і часто крізь віконце дивився, що там діється всередині. А тепер у піч зазирає телеоко. Найвища температура йому не страшна. А робітник дивиться на телеекран та тільки на кнопки натискає.

Багато різних скарбів ховає у своїй глибині океан. У розвідку на дно океану тепер замість водолазів опускається телевізійна камера.

Ось який гарний помічник є у людей! З ним тепер легше працювати, цікавіше жити. (3. Грієва)

II. Повідомлення теми уроку. Робота над заголовком твору.

— Прочитайте назву твору Віктора Кави. Поміркуйте, про що може йти мова у ньому.

— Зробіть своє передбачення і обґрунтуйте його: з такою назвою може бути твір художній чи науково-популярний?

III. Опрацювання оповідання "Я і мій телевізор" за В. Кавою.

1. Словникова робота.

а) Читання "пірамідок" слів, тренування у швидкості читання.

байдуже подалася засиджуйся

бідкалася похнюпилися скалатнулися

кінострічка мекаєш-бекаєш мультиплікаційні

б) Тлумачення незрозумілих слів. Гангстери — назва бандитів. Знічев'я — від нічого робити.

в) Робота над висловами.

• Вхопив слова вухами.

• Пропустив повз вуха.

• Кров з носа треба.

— Чи чули ви такі вислови? Який з них можете пояснити?

— Читаючи твір, зверніть увагу, у якому значенні вжив їх автор.

2. Читання тексту учнями. Перевірка первинного сприймання.

Початок тексту до слів "Під вечір четвертого дня... "учні читають вголос "ланцюжком", а далі до кінця — мовчки.

— Коли і де відбувалися описані події?

— Як довго вони тривали у часі?

— Назвіть усі дійові особи оповідання. А хто головний герой твору?

3. Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

— Яке домашнє завдання виконував Вітя? Кому він не хотів завдавати кривди, не написавши твір?

— Прочитайте, як Вітя згадує про вчительку.

— Знайдіть, як Вітя роздумував про зміст свого твору. Прочитайте, який був спершу початок його твору. Чому хлопчик змінив свій задум? Про що це свідчить?

— Прочитайте тільки текст Вітіного твору. Чи сподобались вам кані­кули, які провели хлопці? Поясніть свою думку.

— Чи погоджуєтесь ви із висновком Віті, який зробив він у своєму творі?

— Які рядочки твору викликали у вас посмішку? Прочитайте.

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра "Хто читає уважніше?"

— Прочитайте речення, в яких вжито вирази зі словникової роботи. Чи правильно ми пояснювали їх значення?

б) Гра "Чи були такі речення в тексті?"

• Ну, дописуй, я не буду тобі заважати. (Ні.)

• Я встав уранці, вмився, наївся і пішов на вулицю. (Ні.)

• Вітя труснув головою, для чогось посмикав носа. (Так.)

• Вітя сумно і скорботно похитував головою. (Ні.)

• Скалатнулися їхні серця — надвір, негайно надвір! (Так.)

• Невже на цьому тижні майстер не відремонтує телевізор? (Ні.)

5. Робота в зошитах

6. Висновки.

— Якими ви уявляєте Вітю і Митька? Що схвалюєте, а що засуджуєте у поведінці головного героя? ^N

— Як ви думаєте, наступні канікули Вітя проведе теж перед телевізором?

— Як ви хочете провести свої зимові канікули?

IV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського "Як Миколка став хо­робрим".

1. Учні мовчки самостійно читають оповідання. Для перевірки розу­міння прочитаного можна запропонувати тест.

1) Де відбувалася подія? (У полі, біля школи, у саду.)

2) Де було гніздо пташки? (На ялині, на дубі, на тополі.)

3) Що трапилось у пташок? (Впало гніздо, випало пташеня.)

4) Яким був Миколка? (Боязкий, сильний, сумний.)

5) Що зробив хлопчик? (Пішов далі, поклав пташеня у гніздо, пішов шукати когось сміливого.)

6) Що хлопчику вдалося перебороти у собі? (Гнів, страх, байдужість.)

2. Читання оповідання в особах.

3. Розвиток зв'язного мовлення (творче завдання).

— Які почуття переживав хлопчик?

— Пофантазуйте, як можна продовжити оповідання.

4. Робота в зошитах

V. Підсумок уроку.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. З усмішкою про шкільне життя

Матеріал уроку. Веселинки: "Однаково думають", "Куди поспішати", "Що було до телевізора?". Грицько Бойко "Хто чим хвалиться". Петро Боднарчук "Малюю сонце".

Мета. Формувати уміння аналізувати віршовані твори, удосконалювати навички виразного читання, розвивати зв'язне мовлення, уяву і фантазію.

Обладнання. Сигнальні картки темпу читання.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

1. Вправа з розвитку мовної здогадки.

— Читайте вірш у тому темпі, який я буду вказувати, подумки вставля­ючи пропущені букви.

(Учитель має сигнальні картки: Н — нормальний темп, П — повіль­ний, Ш — швидкий, Ск — скоромовкою).

Ск.ізь із нам. дру.-др.жок, наш веселий сміх-сміш.к.

— Впишіть іншим кольором пропущені букви і складіть з них слово. (Гумор.)

2. Робота над лексичним значенням слова.

— Прочитайте різні тлумачення слова гумор.

— Гумористичні твори яких письменників читали?

II. Повідомлення теми уроку.

— Українську мову сміливо можна назвати скарбницею народного гумору. Попри всі негаразди, ми, українці, знаходили час для дружнього розіграшу. Гуморески, анекдоти, частівки, смішинки виникали повсяк­час. Не відстають від своїх веселих предків-жартунів і сучасники, ство­рюючи маленькі іскристі діамантики народного гумору. Сьогодні ми озна­йомимося із жартами про дітей і веселими віршами українських поетів Грицька Бойка і Петра Бондарчука.

Діти самостійно читають веселинки, визначають дійових осіб. Далі читають їх в особах.

Можна провести конкурс "Кращі гумористи" (діти в парі готують одну веселинку на вибір, виступаючи перед однокласниками. Спільно визначають, у чиєму виконанні веселинка звучала найкраще).

IV. Опрацювання вірша Г. Бойка "Хто чим хвалиться".

1. Читання вірша вчителем.

— Хто дійові особи вірша? Де діти сперечалися?

2. Повторне читання вірша вголос. Відповіді на запитання.

— У якому класі навчалися діти? Скільки учнів брало участь у супе­речці? Про що була суперечка?

— Яка відповідь вам видалася найсмішнішою?

— Над чим сміється автор у вірші?

3. Вправи на вдосконалення техніки читання.

а) Знайдіть риму, доберіть свою.

Така (дзвінка), поличку (перекличку), урок (дзвінок), піднімаю (вибігаю).

б) Знайдіть найкоротше і найдовше речення. Найдовше речення про­читайте на одному диханні.

в) Читання "Незнайком" (проводить хтось із учнів). 4. Виразне читання вірша в особах.

— Читаючи вірш, передайте захоплення і гордість кожного мовця сво­їми успіхами. Де, на вашу думку, треба зробити найдовшу паузу?

V. Розгляд картини Е. Камінської "Моя сестричка".

1. Опис картини (за питаннями підручника).

2. Творче завдання (робота в парах).

— Спробуйте доповнити, дофантазувати побачене на картині: дайте дівчинці ім'я, кличку песику. Хто їх малював, у якій родині живе юна художниця, скільки їй років?

VI. Опрацювання вірша П. Бондарчука "Малюю сонце".

1. Виразне читання вірша вчителем.

— Послухайте вірш і скажіть, хто малював сонце.

2. Словникова робота.

— Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні.

малюю зима довік

мазнув золоте натяк

малюй зазирнув ластовиння

малюнок зирк пригрів

мур здорово владар

— Прочитайте усі іменники, а тоді — дієслова.

— Яке із слів має такі значення:

• висока кам'яна або цегляна стіна чи загорожа;

• слово або вислів, що не повністю розкриває думку того, хто гово­рить; про неї треба здогадуватись.

— Знайди серед слів те слово, яке є синонімом до володар, заглянув, картинка.

3. Повторне читання вірша мовчки.

— Чому хлопчик малює саме сонце?

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте опис сонця на малюнку. Кому малюнок не сподобав­ся? Чому? З якою інтонацією треба читати слова мороза?

— А кому малюнок сподобався? Яку інтонацію вкладете у слова сонця?

— Поясніть значення висловів: кипить зима, горить волосся золоте. Що ними хотів підкреслити автор?

— Яким вам здався мороз? А сонце? Доведіть свої думки рядками твору.

— Що у вірші вам видалося незвичним? Який настрій викликав цей твір у вас?

5. Розвиток швидкості читання.

а) Читання "буксиром" у парі з сусідом по парті.

б) Гра "Дочитай рядок вірша" (проводять учні).

в) Читання з лінійкою.

Учні читають вірш, напівприкриваючи букви лінійкою.

6. Виразне читання вірша.

Дата добавления: 2015-05-24