IX. Робота в зошитах

Група

Група

Переказати частину про Петьку-півника від імені клоуна Едуарда Се­реди.

Переказати частину про виступ Крошки від імені глядача.

7. Робота в зошитах

V. Підсумок уроку.

— Хто такий Павло Губенко? Який його псевдонім? Які твори він писав?

— Якби ви теж були письменниками, то який псевдонім обрали б?

— Чим сподобався вам твір Остапа Вишні? Що нового і цікавого ді­зналися на уроці? А з твору?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Звідки взялися канікули?

Матеріал уроку. Лідія Компанієць "Зимовий вечір". "Канікули! Каніку­ли! Веселая пора!" За Аллою Коваль.

Мета. Викликати в учнів прагнення до нових знань, до пошуку відпові­дей на запитання в довідковій літературі, вчити правильно і свідо­мо читати тексти; розвивати мовну спостережливість, виховувати естетичні почуття.

Обладнання. Запис уривка балету П. Чайковського "Танець маленьких лебедів", картки для контролю техніки читання, етимологічні слов­ники, картки зі словами.

Хід уроку

І. Вправи на розвиток читацьких навичок.

1. Гра "Доповніть речення".

Учитель промовляє речення і пропонує учням збільшувати його, до­даючи по одному слову.

Хлопчик слухає.

Хлопчик слухає музику.

Маленький хлопчик слухає музику і т. д.

2. Гра "Знайди зайве слово".

Діти з дошки читають "ланцюжки" слів, вибирають "зайве" (підкрес­люють на дошці), пояснюють свій вибір.

Метелиця, хуртовина, вітрисько, завірюха. Слухач, музика, слухавка, заслухався. Відпочинок, відпочивати, канікули, відпочиваючі.

— Якими словами можна доповнити кожний "ланцюжок"?

— Складіть речення з кожним "зайвим" словом.

II. Повідомлення теми уроку.

— Що означає слово "канікули"? Чим ви любите займатися на кані­кулах? Як плануєте провести свої зимові канікули?

— На сьогоднішньому уроці ми дізнаємось, що цікавого вдалося по­чути зимового вечора хлопчику із вірша Лідії Компанієць, звідки взялися канікули і скільки їм років.

III. Опрацювання вірша Л. Компанієць "Зимовий вечір".

1. Читання вірша вчителем.

— Чим заслухався хлопчик у вечірній час?

2. Словникова робота.

під завірюхи зачарований сестра

заслухавсь нескінченний лебедята

не бачить маленька спів

танцюють молоденькі татусь

3. Повторне читання вірша напівголосно. Відповіді на запитання.

— З яким почуттям хлопчик розповідає про свою сім'ю? Де вони живуть? Що підказало відповідь на це запитання?

— Як поетеса пише про негоду за вікном? Поясніть вислів завірюхи нескінченний спів.

— Що дивилася сім'я по телевізору? Якою видалася музика хлопчику? Прочитайте, як батьки слухали музику. За чим шкодував хлопчик?

— Знайдіть рядки, у яких найвиразніше передано ставлення хлопчи­ка до своїх рідних.

— Який настрій викликає цей твір?

4. Мовно-логічне завдання.

— З'єднайте слова зі словникової роботи, щоб утворились рядочки вірша.

5. Складання словесних малюнків.

— Розкажіть, яку ілюстрацію намалювали б до цього вірша.

6. Слухання "Танцю маленьких лебедів" із балету Петра Чайковського "Лебедине озеро".

— Послухайте і ви уривок із балету Петра Чайковського "Танець ма­леньких лебедів".

— Який настрій передає музика? Які почуття охопили вас під час слу­хання музики? Які картини виникли у вашій уяві?

7. Робота в зошитах

8. Виразне читання вірша.

— Прослуханий музичний твір допоможе передати настрій вірша під час читання вголос.

IV. Опрацювання твору "Канікули! Канікули! Веселая пора!" за Аллою Коваль.

1. Читання твору вчителем.

— Послухайте уважно твір і скажіть, що для вас було новим і неспо­діваним у прочитаному.

2. Перевірка первинного сприймання.

— Що вас у творі здивувало? Про що ви вже знали?

3. Словникова робота.

Контроль техніки читання (прочитати слова на картці за 20 с).

зоряного нестерпна спека Китай німецька

походження узаконеною перервою Рим італійська

зірка бенгальських вогнів Америка європейська

Сіріус святкові страви Росія латинська

сузір'я новорічному столі Голландія португальська

— У першій колонці знайдіть спільнокореневі слова. Доберіть до них ще кілька.

— Що таке Сіріус? (Назва зірки.)

— Поясніть словосполучення нестерпна спека.

— Яке слово у третій колонці зайве? (Рим.) Столицею якої країни є місто Рим?

— Чи до усіх слів останньої колонки підходить слово "мова"? Утворіть словосполучення зі словом європейська. (Європейська краї­на, культура.)

— Яка мова існує як "скринька", з якої вчені витягують "часточки" слів, потрібні для називання нових предметів і явищ? (Латинська мова, бо це мова людей, яких уже нема, мова держави, яка давно зникла.)

4. Читання тексту учнями мовчки (гра "Губи ".)

— Назвіть слова, про походження яких дізналися з тексту.

5. Вибіркове читання.

— Звідки взялися канікули і скільки їм років?

— Прочитайте, де і коли прикрасили першу ялинку.

— Які ще звичаї згадуються у тексті?

— Що цікавого дізналися про слово "апельсин"? Від якого слова по­ходить "мандарин"?

6. Вправи на розвиток уваги і швидкості читання.

а) Гра "Хто швидше читає?"

Учитель на картках-блискавках показує слова з тексту, а діти зачиту­ють, з якої вони мови і що означають.

Слова на картках-блискавках: мандарин, помаранча, індик, короп, апель­син, канікули.

б) Гра "Чи є у тексті такі речення?"

— Перевірте за текстом, чи правильно наведено речення.

• А оскільки Новий рік — це свято, то у кожного народу мали бути і святкові страви. (Ні.)

• Слово канікули, можна сказати, майже зоряного походження. (Ні.)

• Окрасою новорічного столу в американців є індик. (Ні.)

• Для наших країв вони — чужинці. (Так.)

• Португальці мали в Китаї величезні території-колонії. (Ні.)

7. Творчий переказ частин тексту.

— Уявіть, що ви ведучі радіопередачі "Пригоди слова". Підготуйте до ефіру розповідь про історію одного із слів. А ми з ціка­вістю послухаємо.

8. Робота в зошитах

V. Підсумок уроку.

— Що нового дізналися на уроці? Які відомості вас здивували?

— Які за жанром прочитані сьогодні твори? Доведіть свою думку.

— Які ще "слова-чужинці" оточують нас? Про які з них хотіли б про­читати? Де ви зможете знайти цю інформацію?

Після відповідей дітей учитель показує різні етимологічні словни­ки, наприклад: А. Мовчун, Л. Соловець "У світі етимології", А. Ко­валь "Життя і пригоди знайомих незнайомців", Г. Тучапська "Зазирни у слово".

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Гарна нічка-новорічка! Найчудовіша в зимі!

Матеріал уроку. Ігор Січовик "Що розповіли маски...". Наталя Забіла "Що нас жде в Новому році?". Анатолій Качан "Новорічна при­года". Богдан Стельмах "Щедрий вечір". "Щедрівка". Українська народна пісня.

Мета. Вдосконалювати навички виразного читання поетичних творів, читання в особах; вчити відчувати образність художнього слова, розвивати творчу уяву, виховувати естетичні почуття у дітей.

Обладнання. Картки зі словами.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

Учитель.

В чудеса не вірять діти,

бо відомо всім давно,

що чудес ніде не стріти,

крім казок і крім кіно.

Але раптом так буває:

у найкращий день зими

чудо в гості завітає,

і повірим в чудо ми. (Ю. Рогоза)

— Який день зими, по-вашому, найкращий? Чому?

— Прочитайте слова, пройшовши лабіринт, і дізнаєтесь, чия відпо­відь була правильною.

— А чому саме Новий рік, дізнаєтесь, прочитавши речення, роз'єд­навши слова:

Уцейденьказкувгостікличутьлюди, Такведетьсяспоконвік. Борік.якийпочнетьсязчуда,

Будещедримцілийрік.

II. Повідомлення теми уроку.

— Як наблизити довгоочікувані новорічні дива, що нас чекає в Ново­му році, які пригоди можуть статися у нічку-новорічку дізнаєтесь, про­читавши твори Ігора Січовика, Наталі Забіли, Анатолія Качана і Богдана Стельмаха.

III. Опрацювання оповідання І. Січовика "Що розповіли маски...".

1. Читання твору вчителем.

— Куди запросили автора? З ким він розмовляв?

2. Словникова робота.

бюро

вовча спритно

заяча вразила

котяча погасила

ведмежа здібності

лисиччина простудженим

Вправляння у швидкості читання "сходинок" слів.

— Що означає слово бюро? Виберіть правильну відповідь.

а) висока вузька споруда, висота якої значно більша за ширину;

б) назва деяких установ або їх відділів;

в) група людей, що виконують разом певне виробниче завдання.

— Доберіть синоніми до слів вразила, здібності, простудженим.

— Доберіть антонім до слова погасила.

3. Повторне читання оповідання мовчки.

— Прослідкуйте за зміною настрою автора.

4. Відповіді на запитання.

— Де мало відбутися свято? Прочитайте, чим вразила автора ялинка. Хто її так прикрасив?

— Де діти взяли маски? Знайдіть рядки про бажання дітей у новому році.

— Чому діти не могли розказати вірш чи заспівати пісню? Хто їх мав розважати на святі? Для чого діти зібралися у залі?

— З якими почуттями автор прийшов на свято? А у якому настрої залишав школу? Що його розчарувало? Чи поділяєте ви його почуття?

— Поміркуйте, що ці дітки приховували під маскою, крім справж­нього обличчя.

— Що автор хотів сказати вам цим твором? Від чого застерігає?

5. Читання оповідання в особах.

IV. Опрацювання вірша А. Качана "Новорічна пригода".

1. Учні самостійно читають вірш, дають відповіді на запитання.

— Хто розповів цю новорічну пригоду? У чому сумнівався хлопчик?

— Як Дід Мороз розвіяв сумніви?

— Який настрій цього вірша? У якому темпі та яким тоном потрібно читати слова Діда Мороза? А хлопчика?

2. Учні виразно читають вірш.

— Чим вам сподобався цей вірш? Як його можна продовжити?

V. Опрацювання вірша Н. Забіли "Що нас жде в Новому році?"

1. Читання вірша вчителем.

— Послухайте вірш і скажіть, що жде нас у Новому році.

2. Словникова робота.

Читання слів на картка-блискавках: весняні, зимові, відкриття, знання, заняття, спокій.

3. Повторне читання вірша "ланцюжком". Аналіз змісту вірша.

— Прочитайте, що очікує нас у Новому році. Що з цього вас заціка­вило найбільше?

— Поясніть вислів пройдуть в русі вічнім. Чим закінчиться рік?

— З якими побажаннями звертається поетеса до людей?

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра "Прочитайте початок рядочка".

Учитель або хтось з учнів читає останнє слово якогось рядочка, а діти знаходять його у вірші і читають початок.

б) Знайдіть рими, які дібрала поетеса.

5. Виразне читання твору.

— У якому темпі і з якою інтонацією ви прочитаєте вірш?

VI. Опрацювання вірша Б. Стельмаха "Щедрий вечір".

Після самостійного мовчазного читання вірша учні відповідають на запитання.

— Коли виконуються такі вірші? Як у народі називають схожі твори? (Щедрівки.)

— До кого автор посилає своє щедрування? Поясніть вислів брами одчиняє новорічна ніч. Що бажає автор слухачам чи читачам?

— Який настрій викликає цей вірш? З якою інтонацією треба його читати? З якою силою голосу?

VII. Опрацювання української народної пісні "Щедрівка".

— Прочитайте "Щедрівку" напівголосно. Кому вона присвячена?

— Яке багатство у господаря? Що є його потіхою? Які побажання висловлено у "Щедрівці"?

— З яким настроєм і з якою силою голосу слід читати цю "Щед­рівку"?

VIII. Порівняння вірша Б. Стельмаха "Щедрий вечір" і української на­родної пісні "Щедрівка".

1. Конкурс на кращого щедрувальника (виразне читання одного з тво­рів, на вибір).

2. Висновки.

— Порівняйте авторську і народну щедрівки. Які побажання у них висловлені? Чим вони подібні?

— Поміркуйте, у чому виявляється щедрість різдвяного вечора.

X. Підсумок уроку.

— Якого дива чекаєте у Новорічну ніч? Чого очікуєте в новому році?

— На закінчення нашого уроку я хочу вам сказати словами Тамари Коломієць:

Рік старий на відході — рік новий на порозі. Рум'яніє на сході небосхил на морозі. Будьте, діти, щасливі, в мирі, в праці навіки. Хай уродять вам ниви щастя повні засіки! Хай таланить вам всюди. З Новим роком вас, люди!

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Як не любити зими сніжносиньої... (урок позакласного читання)

Дата добавления: 2015-05-24