Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

V. Робота в зошитах. — Чи помічали ви коли-небудь, діти, що у якому б куточку природи ви не були, завжди здається, що такої краси ви ще не бачили




VI. Підсумок уроку.

— Чи помічали ви коли-небудь, діти, що у якому б куточку природи ви не були, завжди здається, що такої краси ви ще не бачили. Скрізь при­рода дає нам відчути цю неповторність. Щоб пережити безліч цікавих і хвилю­ючих вражень, потрібно любити її, вчитися розуміти, уміти читати її сторінки, бути до неї уважними.


№ уроку_______ Дата__________

Тема. Кожен місяць, кожну пору на землі нове вбрання

Матеріал уроку. "Андрій Малишко" (про нього). А. Малишко "Яблука". Ліна Костенко "Здивовані квіти". Катерина Перелісна "Заворо­жений сад".

Мета. Ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Андрія Малиш­ка, формувати уміння аналізувати віршовані твори, вчити учнів захоплюватися красою природи, розвивати їхню уяву, фантазію, зв'язне мовлення.

Хід уроку

І. Вправи на вдосконалення навичок читання.

1. Вправа, що сприяє формуванню швидкої реакції на слово. Гра "Хто це? Що це?"

Учитель називає ряд прикметників, а учні добирають до них іменники. Жовті, червоні, помаранчеві, золоті, осінні —... (листочки). Солодке, соковите, крутобоке, червоне —... (яблуко). Білий, холодний, пухнастий, лапатий —... (сніг). Фруктовий, зелений, квітучий —... (сад).

2. Гра "Знайдіть в словах зайві букви".

Ставаала, соннця, садд, заворрожений, їіжак, йялинка, земмля, свяаті, весіллля, вонии, пахошщі, квіткка, соьогодні.

— У кожному слові прочитайте тільки зайву букву. Яке слово вийш­ло? (Андрій Малишко.)

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— Чи доводилося вам чути це ім'я? Пригадайте, які твори Андрія Малишка читали раніше.

— Сьогодні ми ознайомимось із життєвим і творчим шляхом А. Ма­лишка, спробуємо відчути захоплення поета красою природи.

III. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом А. Малишка.

1. Розповідь учителя.

— Із спогадів друзів дитинства, родичів постає хлопчик невисокого зросту, міцної будови, з темно-русим волоссям, високим чолом і "мон­гольськими очима". Читати навчився рано від старших братів. Коли ви­повнилося Андрієві вісім років, разом з іншими однолітками пішов у перший клас. На уроках любив пустувати, але коли вчитель щось рап­том запитував, то відповідав правильно. Якщо ж траплялось таке, що не знав відповіді, то це для хлопця був великий сором. Він страшенно пере­живав, відмовлявся від обіду і тримався відлюдкувато аж до наступного дня. А підручники Андрія завжди були чистенькі й охайні.

Любов до книг передав Андрієві дядько Микита, якого прозвали "чор­нокнижником", і який довгенько засиджувався над Шевченковим "Коб­зарем".

Андрій Малишко видав понад сорок книг, створив сто пісень, до яких іноді й сам писав музику. Любив поливати сад, від порога до воріт посіяв чорнобривці, любив життя... Він і зараз живе у своїх задушевних поезіях і піснях, які стали справжніми мистецькими шедеврами.

2. Опрацювання статті "Андрій Малишко" (про нього).

Учні мовчки перечитують статтю на с. 52. Після цього учитель робить перевірку сприймання за питаннями.

— Де народився А. Малишко? У якій сім'ї?

— Коли почав друкуватися?

— Про що писав у своїх творах? Які найвідоміші пісні написані на слова А. Малишка?

— Переконатися у майстерності пера поета зможемо, прочитавши його твір "Яблука".

IV. Опрацювання вірша А. Малишка "Яблука".

1. Виразне читання вірша учителем.

— Від чийого імені написаний вірш? Що любить автор?

2. Словникова робота. Пояснення значення слів.

Просинь музичний інструмент у вигляді обруча,

обтягнутого шкірою, з дзвіночками по краях.

Приурочені шлях руху небесного тіла.

Гільце пристосовані до чого-небудь у часі.

Бубон синій колір чистого неба.

Орбіта обрядове весільне дерево, прикрашене квітами,

колосками, стрічками тощо.

— З'єднайте пояснення слів, що у правій колонці, з відповідними словами з лівої.

3. Повторне читання вірша (мовчки).

— Зверніть увагу, якими словами автор описує своє захоплення яблу­ками.

4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Як поет описує захоплення яблуками? Прочитайте.

— Якими словами сказано у вірші про їх колір, форму, смак?

— З чим порівнює автор яблука? За якими ознаками поет порівнює яблуко з бубоном, з планетою?

— Що із описаного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що — нюхом?

— Як розумієте вислів ставала земля пахучою, ніби яблуко?

5. Вправи на розвиток техніки читання.

а) Гра "Хто швидше" (робота в парах).

— Знайдіть у тексті порівняння і допишіть. Яка пара справиться швидше?

Земля пахуча, ніби... (яблуко на орбіті).

Самі бубонять, як... (бубони).

Он лежать вони, немов... (на святі).

— Складіть "ланцюжки" дібраних із тексту слів, які передають дію чи стан яблук.

б) Гра "Розвідники".

— Знайдіть і прочитайте прикметник, пов'язаний з іменником пахо­щів (повні), літі (добрім), просині (повні), соком (гожі), сонця (повні), яблу­ка (крутобокі, точені, приурочені), гільце (зрубане).

6. Виразне читання вірша учнями.

— Які почуття повинні передати, читаючи вірш? (Захоплення красою.)

7. Розвиток зв'язного мовлення. Опис картини К. Білокур "Богданівські яблука".

— Захопилася красою і щедрістю осінніх дарунків і відома українсь­ка художниця Катерина Білокур. Свої почуття вклала у картину "Богда­нівські яблука".

— Розгляньте картину (с. 53). Що зображено на картині? Що зобра­жено у центрі? Які яблука за кольором, формою? На чому лежать яблу­ка? Опишіть цю хустку. Що зображено на задньому плані і служить об­рамленням картини?

— Які почуття передала художниця? Які почуття викликала картина у вас?

8. Порівняння вірша А. Малишка "Яблука" і картини К. Білокур.

— Чим схожі між собою ці два твори? Які рядки вірша могли б дати назву картині?

V. Опрацювання вірша Л. Костенко "Здивовані квіти".

— Давайте почитаємо книгу Природи, яку написала Ліна Костенко. Прочитайте заголовок вірша. У якому значенні вжитий цей вислів? По­міркуйте, що у цьому вірші здивувало квіти.

— Прочитайте вірш мовчки. Про яку саме пору осені пише поетеса? Чим були здивовані квіти? Якими словами поетеса передала раптові змі­ни у природі? Яке порівняння вжито у вірші? Як ви його розумієте?

— Що у вірші казкового? Доведіть рядками твору.

— Які рядки вірша треба читати здивовано, зажурено?

— Прочитайте вірш виразно.

VI. Опрацювання вірша К. Перелісної "Заворожений сад".

1. Виразне читання вірша учителем.

— Хто заворожив сад?

2. Словникова робота.

ялинка красувались

вишня майоріли

жоржини розшив

чорнобривці натягла

самоцвітами зацвіла

— Прочитайте слова "буксиром" у парі. Яке слово зайве у першому стовпчику? (Самоцвітами.) Чому?

— Що об'єднує слова другого стовпчика?

— Які із слів мають такі значення:

• "невиразно виднілися вдалині, виділялися на фоні чогось" (майоріли).

• "природні дорогоцінні каміння" (самоцвіти).

— Поясніть значення слова красувалися.

3. Повторне читання вірша (мовчки).

— Які картини постають у вашій уяві?

4. Аналіз змісту вірша.

— Про що розповів поет? У яких рядках автор описує осінь?

— Що автор каже про садок? Коли таке буває? Які ознаки зими опи­сав автор?

— Знайдіть і поясніть вирази, вжиті в переносному значенні. З якою метою їх вжив автор?

— Знайдіть речення зі словом ще. Яку думку поетеси воно підкреслює?

5. Мовно-логічне завдання.

— З'єднайте стрілками дієслова з другої колонки слів (словникова робота) з іменниками, що у першій колонці так, щоб утворилися слово­сполучення.

6. Виразне читання вірша.

— У якому темпі треба читати вірш? Після яких слів зробите найдов­шу паузу?

7. Порівняння віршів Ліни Костенко і Катерини Перелісної.

— Поміркуйте, чим подібні ці вірші і чим різняться. Доведіть свою думку.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 2187; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.