VII. Робота в зошитах. VI. Робота над загадками

VI. Робота над загадками.

1. Бесіда. Мотиваційна підготовка.

— Пригадайте, що таке загадка. На що вона схожа? (На задачку, яку треба розв'язати; стислий опис чогось у прихованій формі.)

— Від якого слова походить слово "загадка"? (Гадали, загадували...)

— Загадка — це дотепне запитання, вислів, розповідь, розмова, які вимагають розкриття відгадки.

2. Опрацювання статті "Загадки" (с. 37).

Учні самостійно читають статтю і дають відповіді на запитання:

— Яку форму мають загадки?

— Чому загадкам здавна надавалося такого значення?

3. Читання і відгадування загадок.

— Щоб не припуститися помилок у ході відгадування загадок, необхід­но пам'ятати такі правила: уважно слухайте чи читайте загадку, подумай­те над кожною ознакою предмета, який відгадується; не спішіть, а все продумайте, ретельно зважте.

Учні читають загадки "ланцюжком". Той, хто читає першим, пробує відгадати. Якщо він не знає, допомагає клас. Учитель звертається до від­гадувача із запитанням:

— Чому ти так вважаєш? Доведи свою відповідь.

Такі ж запитання корисно поставити дітям, які дають помилкові від­повіді.

4. Визначення структурної композиції загадок.

— Будьте дослідниками. Розгляньте загадки. Які це речення?

— Як вони побудовані? Що характерного у загадці? (Буває у формі розповідного чи питального речення; має стислу форму, слова часто римую­ться.)

5. Складання загадок

— Настав час випробувати свої сили у складанні загадок.

а) Самостійна робота учнів.

б) Робота в парах.

— Зачитайте свою загадку сусідові.

VIII. Підсумок уроку.

— Які жанри усної народної творчості ми читали? Чим прислів'я та приказки подібні до казок і притч? А чим відрізняються?

— Поміркуйте, для чого створювався кожен із цих жанрів.

№ уроку_______ Дата__________

Тема. З чистого джерела народної мудрості (урок позакласного читання)

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Мова — безцінний скарб кожного народу

Матеріал уроку. "Вавилонська вежа". Біблійна легенда.

Мета. Вчити учнів розуміти текст, розвивати уміння виділяти головне і аналізувати, висловлювати свої міркування; збагачувати словни­ковий запас; розширити знання учнів про роль мови в житті наро­ду, викликати бажання знати і володіти її скарбами.

Обладнання. Біблія.

Хід уроку

І. Вправи на вдосконалення навичок читання.

1. Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати вислов­лювання.

Гра "Закінчи речення".

Учитель починає речення, а школярі його закінчують. "Це було так давно, що...". "Нумо зберемося разом і... ". "Зраділи всі, бо... ".

2. Читання слів на одному диханні.

пам'ятає (м'ята) золото (лото)

говорили (рили) пензлі (злі)

самого (сам) розуміє (уміє, розум)

весело (село) вужча (вуж)

будинки (буди) триматися (три, мати)

— Придивіться уважно до цих слів. У кожному з них заховалися інші слова. Знайдіть їх.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— Прочитайте назву розділу, який вивчатимемо. Як ви думаєте, про що йтиметься у ньому?

— Що таке Біблія? Про що в ній ідеться?

— У перекладі з давньогрецької мови слово "біблія" означає "кни­ги". "Книга книг" — так нерідко називають Біблію. Вона справді заслу­говує цього визначення. І не лише тому, що, по суті, є книгою з книг, яких не менше 77. Вона є своєрідним пам'ятником давньої літератури, де відображені думки, події, надії більш ніж тисячолітнього періоду пи­семної історії і, можливо, такого ж періоду усних переказів.

Біблія — це збірник священних книг, написаних багатьма людьми у різні періоди. Господь Бог надихнув їх на Святе Письмо, що розповідає про створення світу, життя людей давніх часів. У ній містяться і церков­ні проповіді, молитви, легенди про життя святих, їхні пророцтва. Біблія, як її ще називають "Вічна книга", — це Святе Письмо для християн і най­визначніша пам'ятка культури для всіх людей світу.

— Перегляньте зміст розділу. Які біблійні легенди опрацюємо? III. Опрацювання легенди "Вавилонська вежа".

1. Робота над заголовком.

— Прочитайте назву легенди. Що таке вежа? (Висока вузька споруда, висота якої значно більша за ширину; башта.)

2. Словникова робота.

а) Читання колонок слів.

буцімто розвалюватися примудрилися

закортіло виблискувала замір

довічну підводилася подейкують

спіткала занурюють вщухла

— Поясніть значення слів буцімто (начебто, ніби), закортіло (захо­тілося), занурюють (опускають в рідину), спіткала (трапилася, випала на чиюсь долю).

— До слів II колонки доберіть антоніми, а до слів останньої — сино­німи.

б) З'ясування лексичного значення слів і виразів.

Подейкують — говорять, балакають.

Наче у воду опущені — байдужі до всього, похмурі, сумні.

Покрівля — верхній покрив даху будівлі.

3. Читання легенди комбінованим способом.

а) Читання легенди учителем до слів "От вони й домовилися!"

— Як ви думаєте, чим закінчиться легенда?

б) Самостійне читання легенди до кінця (мовчки).

— Дочитайте легенду і порівняйте свої міркування зі змістом.

4. Повторне читання легенди учнями вголос.

— Коли відбувалися описані події?

— У який спосіб люди вирішили залишити про себе довічну пам'ять?

5. Аналіз змісту легенди. Вибіркове читання.

— Де люди почали будувати вежу? Як вони працювали? Чому люди веселилися і співали? Скільки часу тривало будівництво? Чому люди нав­коло вежі збудували місто? Як його назвали?

— Прочитайте опис вежі. Чим вона вражала і звеселяла будівничих? Що сказано про матеріали, з яких вона будувалася?

— Чому Богу Ягве не сподобався намір людей дістатися неба? Як він покарав людей? Чому люди почали збиратися групками? Чому люди ро­зійшлися у різні кінці землі? Що брали із собою на згадку про ті часи?

— Прочитайте виділені речення. Яку думку вони передають?

6. Поділ тексту на частини. Складання плану.

Учитель пропонує учням скласти цитатний план.

Орієнтовний план.

1. "І закортіло людям лишити пам'ять про себе довічну".

2. "А на горі з кожним днем усе вище й вище, уступами підводилася вежа-красуня".

3. "Не сподобався Богу Ягве їхній замір..."

4. "Люди ще не знали, яка біда їх спіткала".

5. "І розійшлися люди в різні кінці землі..."

7. Переказ легенди за планом.

8. Розгляд ілюстрації. Словесне малювання.

— Порівняйте опис вежі з її зображенням на малюнку. Що ви помітили?

— Яку ілюстрацію ви створили б до легенди? Опишіть її.

9. Робота в зошитах

IV. Підсумок уроку.

— Що нового ви відкрили для себе на уроці?

— Чим ми зобов'язані Вавилонській вежі?

— Поміркуйте, чи пов'язаний із цією легендою вислів "вавилонське стовпотворіння "? У якому значенні він вжитий? Що означає?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Кров людська не водиця, проливати не годиться Матеріал уроку. "Каїн і Авель". Біблійна легенда.

Мета. Формувати читацькі навички; розвивати техніку читання, вчити диференціювати ознаки доброго і лихого, виховувати доброзичли­ве ставлення до оточуючих, бажання творити добро; засудити жор­стокість, заздрощі, ненависть.

Обладнання. Картки зі словами.

Хід уроку.

І. Вправи на розвиток читацьких навичок.

1. Гра "Точно і швидко. Хто або що?"

— Доберіть слово, яке може виконувати названу дію, наприклад, няв­чить — кіт.

Пролітали —... (птахи, літаки...). Спалахували —... (зірки, вогні...). Розпалити —... (вогнище, багаття).

2. Читання уривка вірша із пропущеними буквами, що позначають голосні звуки.

(На доброті існує світ

і добротою пахне хліб.

І мирне небо, в школу йти —

це також вияв доброти.

До всіх людей любов свята —

це чистота і доброта.)

— Як ви розумієте слово "доброта"?

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— Сьогодні ми з вами прочитаємо ще одну біблійну легенду про Каї­на і Авеля, про породження зла і кару за нього.

III. Опрацювання легенди "Каїн і Авель".

1. Читання легенди учителем. Перевірка первинного сприймання.

— Які почуття виникли під час слухання легенди?

— Про кого цей твір? Як звали братів? Хто були їхні батьки?

2. Словникова робота.

а) Читання "пірамідок" слів.

упав кидав

втікши всесвіт

надумали ненавидів

заплямував скрадається

затріскотіли народжувалися

Читання слів "луною" за вчителем.

— Прочитайте спочатку дво-, тоді три-, чотири- і т. д. складові слова. Прочитайте слова з наголосом на перший склад, а тоді — на останній.

б) Вправа на миттєве сприймання слів.

Учитель на картках-блискавках показує слова, а діти мовчки їх чита­ють і запам'ятовують.

Слова на картках: злий, жорстокий, заздрити.

— Яке із запам'ятованих вами слів означає "надзвичайно суворий, безжалісний, нещадний"? (Жорстокий.)

— А яке має значення "недобрий, сердитий, сповнений злості"? (Злий.)

— Яке слово пояснюється "відчувати прикрість від успіхів іншого"? (Заздрити.)

Учитель прикріплює слова на картках на дошку.

— Доберіть до кожного слова спільнокореневі.

в) Робота над уточненням значення слів і образних виразів.

Діти отримують завдання на картках.

Завдання. Знайди, з'єднай і зачитай синонімічні пари.

спалахували зрозумів

збагнув сторож

вогнище безсоромно

плазує грішний

галасувати багаття

зухвало дізнається

вартівник загорялися

окаянний кричати

довідається повзе

3. Повторне читання легенди учнями мовчки.

— Якими змальовано Каїна і Авеля?

4. Аналіз змісту легенди. Вибіркове читання.

— Чим займався Каїн? Яким він був? Якими словами у легенді опи­саний Каїн?

— Яким був молодший брат? Прочитайте рядки, де про це сказано. Як до Авеля ставилася природа? А до Каїна?

— У чому був переконаний Каїн, вчинивши кривавий злочин? У яких рядках тексту про це сказано?

— Хто був свідком злочину?

— Про що запитували злочинця дерева, зірки, птахи?

— Як люди оцінили вчинок Каїна? У чому проявився людський осуд? Прочитайте.

5. Складання характеристики братів.

а) Добір рис характеру доброї та поганої людини. Діти працюють у групах. Кожна група отримує аркуш паперу, поділений навпіл. Одна сторона біла — для рис характеру доброї людини, друга половина — тем­ного кольору. Там діти записують риси характеру злої людини.

б) Робота над характеристикою персонажів.

— Прочитайте, якою постає у вас добра людина. Які із цих рис відпо­відають Авелю?

— А яка погана людина? Які з цих рис відповідають характеру Каїна?

З опорою на вибрані слова учні складають характеристики братів, обґрунтовують їх, опираючись на текст легенди.

6. Мовно-логічне завдання.

— Прочитайте на дошці прислів'я. Подумайте, до яких частин леген­ди вони підходять.

Добро довго пам'ятається, а зло — ще довше. Кров людська не водиця, проливати не годиться. Доброму скрізь добре. Від заздрощів серце кам'яніє. Від своєї совісті не втечеш. Диференційоване завдання.

1 група

Розмістити прислів'я відповідно до змісту легенди і пронумерувати.

2 група

Скласти звичайний план легенди.

Перевірка проводиться так, що на кожен пункт плану вислуховують­ся усі варіанти того, що дібрали чи склали учні. Відзначається найкра­щий.

7. Визначення головної думки твору.

— Що вас вразило у легенді. Що було незрозумілим?

— Як ви думаєте, чи переконався Каїн, що зло не буває непокара­ним? Що легенда прославляє? Що засуджує?

— Як ставився і ставиться сьогодні народ до кожного персонажа?

8. Робота в зошитах

IV. Підсумок уроку.

— Який висновок ми робимо з уроку?

— Закінчується наш урок добра і людяності. Пам'ятайте: що б ви не робили щодня, кількість добра у світі повинна збільшуватися.

Живи, добро звершай,

та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і в вищу правду віра

людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

— Тільки добро творить людину!

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Чому людина не знає, доки живе?

Матеріал уроку. "Чому людина не знає, доки живе". Біблійна легенда.

Мета. Продовжити знайомити із біблійними легендами, виховувати у дітей стриманість, почуття обов'язку; розвивати читацькі навички, вчити учнів працювати з текстом, осмислювати його зміст; формувати уміння ділити текст на частини.

Обладнання. Картки зі словами, картки для розширення поля читання.

Хід уроку

І. Мовна розминка.

1. Вправа з техніки мовлення.

Читання прислів'я на одному мовному видиху з дошки.

На житті, як на довгій ниві.

Читання прислів'я з різною інтонацією (радісно, запитально, здиво­вано, перелякано).

— Поясніть зміст цього прислів'я.

2. Вправа на розвиток швидкості читання.

— Прочитайте інші прислів'я, поясніть, як ви їх розумієте.

ікВ жипроти — єн лопе йпетирє.

Вікзвікувати — непальцемперекивати.

На_їне поли_й, сер_м не ос_гай.

(Надії не полишай, серцем не остигай.)

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— Чи знає будь-хто, скільки має прожити років, який вік його чекає? А як в народі про це говорять? (Як Бог дасть; як Бог пошле. Чого бути, тому не минути.)

— А ми сьогодні прочитаємо легенду, з якої дізнаємося, чому ж лю­дина не знає, доки живе.

III. Опрацювання легенди.

1. Підготовка до самостійного читання.

а) Вправа на миттєве сприймання слів.

Слова на картках-блискавках: зачитав, тонкого, прожити, відповів, товстого, живе.

— Які із прочитаних слів — антоніми? Назвіть серед цих слів спільнокореневі. Доберіть усно ще кілька.

— Складіть із слів, що мають протилежні значення, речення зі спо­лучником "а". (Наприклад: Учитель запитав, а Сашко відповів.)

б) Вправа на розширення поля читання. Робота на картках у парах.

цей пліт

краще пруття

городжу городить

працювати працювати

попрощалися посміхаючись

дивляться залишилось

Христос сумлінно

жодна святий

тут доки

2. Читання легенди учнями вголос "ланцюжком".

3. Перевірка розуміння самостійно прочитаного тексту.

Учитель проводить тестування: читає запитання й варіанти відпові­дей. Учні записують букву, відповідь під якою вважають правильною. Тест.

1) Кого побачили Ісус Христос зі святим Петром?

а) Чоловіка, який побудував будинок;

б) чоловіка, який городив пліт;

в) чоловіка, який нічого не робив.

2) Що здивувало подорожніх?

а) Що чоловік робив пліт із тонкого пруття;

б) що чоловік нарізав товстого пруття;

в) що чоловік стояв і посміхався.

3) Чому чоловік городив пліт із тонкого пруття?

а) Бо не мав товстого пруття;

б) бо був лінивим;

в) бо знав, що йому залишилося жити ще два роки і цей пліт доти видержить.

4) Чому людина не знає, доки живе?

а) Бо цього їй не повідомляє ніхто;

б) бо тоді вона буде сумлінно працювати і дбати за себе і свою сім'ю;

в) бо вона не хоче цього знати.

Відповіді: 1) б; 2) а; 3) в; 4) б.

4. Вправи на розвиток техніки читання.

а) Вибіркове читання.

— Прочитайте, що побачили одного разу, подорожуючи, Ісус Хрис­тос із святим Петром.

— Прочитайте, яка розмова відбулася між ними і чоловіком.

— Якого висновку дійшли Ісус Христос і святий Петро після цієї роз­мови?

— Знайдіть і прочитайте зачин і кінцівку легенди.

б) Гра "Хто швидше".

— Знайдіть і прочитайте питання до таких відповідей:

Певно, що знаю. Ще два роки мені залишилося прожити... Не таке вже воно й тонке. Яке є, таким і городжу. До моєї смерті і цей видержить.

5. Читання легенди в особах.

— Чиї слова треба читати із здивуванням? А чиї — стурбовано?

— А як треба читати слова чоловіка? (Самовпевнено, насмішкувато.)

6. Робота в зошитах

IV. Підсумок уроку.

— Чого вчить вас ця легенда? Яка її головна думка?

— Як розумієте виділені речення?

№ уроку_______ Дата__________

Тема. Як не любить той край...

Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край Дмитро Чередниченко "Рідні краєвиди". Іван Франко "Дрімають села

Мета. Вчити учнів сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у прозових і віршованих текстах, узагальнити знання учнів про початок осені, вчити їх спостерігати за змінами в природі; роз­вивати зв'язне мовлення, виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Повідомлення теми і мети уроку.

Учитель читає вірш.

Всією душею, всім своїм серденьком люблю тебе, рідний краю, земленько рідненька, і вас люблю, гори, ліси та гайочки, і вас, ріки повноводі, маленькі струмочки... Гарна, велика країна моя, є в ній озера, річки і моря, гори високі, степи та ліси, — скільки багатства і скільки краси!

— Великим багатством нашої землі є її природа.

— Що таке природа? Що дає людям природа?

— Що дають природі люди?

— Природа для нас — це джерело життя, мудрості, краси і насолоди. Вона постійно змінюється, вражає нас своїм розмаїттям і багатством.

— Прочитайте назву нової теми. Як ви думаєте, про що читатимемо у цьому розділі?

— Книга Природи напрочуд велика і різнобарвна. Не злічити її сто­рінок — зелених лісів, блакитних рік, духмяних квітів... А скільки в ній різних героїв, що живуть за своїми законами, мають власну мову. Чи знаєте, хто ці герої?

Неймовірно цікавий, захоплюючий світ Природи здавна надихав людей глибше пізнати його.

Художники передають красу природи, малюючи картини фарбами. Композитори цю красу не лише бачать, але і чують, створюючи музику. А як описують цю красу письменники?

Письменники розповідають про Природу так, що їхні спостережен­ня, думки і почуття стають для читачів цікавими відкриттями, пробуджу­ють уяву, спонукають до роздумів.

II. Опрацювання вірша В. Сосюри "Як не любить той край...". 1. Слухання вірша.

Учитель пропонує уважно послухати вірш і підготувати відповідь на запитання.

— Про який край пише поет?

2. Самостійне читання вірша. Робота над змістом вірша.

— Як ви вважаєте, поет запитує чи стверджує?

— Як розумієте вислів солодкий, дивний світ? Знайдіть у вірші порів­няння. Що автор хотів ним підкреслити?

— Яка головна думка вірша? (Потрібно любити свою землю.)

3. Виразне читання вірша.

— З яким почуттям треба читати цей вірш?

III. Опрацювання твору Д. Чередниченка "Рідні краєвиди".

1. Підготовка до сприймання тексту. Діти працюють із пірамідками слів.

разки омелюхи берест

жайвор невимовна шугають

прогаяне надолужити засновигали

заворожує залементувало помаранчевий

— Прочитайте першу пірамідку згори донизу, знизу догори. Чи всі слова зрозумілі? Хто такий жайвор? (Жайворонок — польова чи степова пташка.) Що таке разки? (Нитки намиста.) Як розумієте слово прогая­не? (Втрачене, пропущене.) Доберіть синоніми до слова заворожує. (Зача­ровує, дивує.)

— Прочитайте другу пірамідку. Доберіть синоніми до слів надолужи­ти (наздогнати), залементувало (закричало, заверещало).

— Прочитайте третю пірамідку. Чи можете пояснити якесь із цих слів? Перевірте правильність відповідей, прочитавши тлумачення цих слів після оповідання.

2. Читання оповідання комбінованим способом.

а) Читання вчителем (до слів "Так, так, у березняк по горіхи ").

— Хто є дійовими особами твору? Від чийого імені ведеться розповідь?

б) Читання оповідання учнями до кінця.

— Чи цікаво вам дізнатися, чому діти ходили у березняк по горіхи? Дочитайте оповідання до кінця.

3. Читання оповідання учнями вголос "ланцюжком".

— Поміркуйте, про яку пору осені йдеться. Доведіть свою думку.

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Як автор ставиться до осені? Яку першу ознаку осені помітив опо­відач? Прочитайте, що це за метелики у ясена.

— Куди ходили діти? У чому вони побачили прихід осені у лісі? Про­читайте, чому дуб назвали нелинь.

— Які зміни можна побачити у полі? Що таке "бабине літо"? Про­читайте, як про це пише автор.

5. Вправи на розвиток "швидкості читання".

а) Гра "Кидок-засічка" (діти читають тричі по ЗО с. на с. 50 від слів "А то ходив ти в поле ").

б) Гра "Дослідники".

— Складіть "ланцюжки" дібраних із тексту слів, які означають:

— колір дерев восени;

— рух пташок;

— послідовність розгортання подій у творі.

6. Складання плану (диференційовано). (Робота в зошитах, с. 17, завд. 6). Група 1

Скласти план оповідання. Група 2

Скласти цитатний план оповідання.

7. Висновки.

— Де побував оповідач? Що він побачив і почув у лісі, у полі? Чи можемо сказати, що він є уважним і спостережливим? Розкажіть про свої враження від перебування серед осінньої природи.

IV. Опрацювання вірша І. Франка "Дрімають села...".

1. Виразне читання вірша вчителем.

— Помилувалися ми з вами красою осені разом із твором Дмитра Чередниченка. А тепер послухайте, як змальовані зміни, що відбувають­ся в природі й віщують прихід осені, у вірші І.Я. Франка "Дрімають села".

Учитель в уповільненому темпі читає вірш, потім запитує:

— Про що ж розповів нам поет? Який день описав?

2. Словникова робота.

— Прочитайте у підручнику тлумачення слів звиваєсь і загін.

3. Читання вірша вголос (по строфах).

— Прочитайте першу строфу вірша. З чого видно, що у вірші йдеться про осінь? Який вираз вжитий у переносному значенні? (Дрімають села.) Поясніть його.

— Прочитайте наступну строфу. Що поет пише про садки? Коли таке буває? Як ви розумієте вислів тихо гріються хатки?

— Знайдіть рядки зі словом ще. Яку думку поета воно підкреслює? А слова та і вже?

— Який настрій створюють вислови дрімають села, садки дрімають, тихо гріються хатки?

4. Виразне читання вірша.

Учні разом з учителем визначають, що вірш треба читати спокійно, не поспішаючи, ніби міркуючи.

Дата добавления: 2015-05-24